вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. м.Київ Справа№ 911/784/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 09.04.2025 (повний текст складено та підписано 11.04.2025)
у справі № 911/784/25 (суддя Гребенюк Т.Д.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
04.03.2025 до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Фінансова компанія "Рікард" з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Київський Завод Стель".
Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що у боржника перед ініціюючим кредитором наявна заборгованість у розмірі 14192266,96 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання божником Договору про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2, що підтверджується рішеннями суддів у справі №910/17064/23.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи наявність між боржником та ініціюючим кредитором спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, керуючись п. 1 ч. 6 ст. 39 КУзПБ, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікард" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 911/784/25 задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду Київськорї області від 09.04.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 911/784/25. Справу № 911/784/25 направити до Господарського суду київської області для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник посилався на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024р. по справі №910/17064/23 судом досліджено обставину відступлення права вимоги за кредитним договором, договорами поруки, застави та встановлено правомірність даного правочину, що виключає наявність спору про право, що зазначено в оскаржуваній ухвалі. 27.01.2025 Північним апеляційний господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 - залишено без змін.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
24.06.20205 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель" через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому товариство просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві наголошувалось на тому, що:
- станом на момент винесення оскаржуваної ухвали існував спір про право, що виключало можливість порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Київський завод стель», а тому ухвала Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/784/25 є законною та обгрунтованою;
- посилання скаржника на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/17064/23, якою здійснено заміну стягувача з АТ «ОТП Банк» на ТОВ «ФК «Рікард», не свідчить про відсутність спору про право між сторонами, адже ця ухвала має суто процесуальний характер і стосується лише виконавчого провадження, не вирішуючи при цьому питання дійсності правочину відступлення права вимоги;
- саме законність договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги, яка оскаржувалась в іншому процесі - у справі № 910/13729/24, що розглядалась Північним апеляційним господарським судом; її предметом є визнання недійсним договору відступлення, на підставі якого апелянт заявляв вимогу у цій справі про банкрутство, тобто заміна кредитора у виконавчому провадженні не є підтвердженням безспірності кредиторських вимог у розумінні ст. 39 КУзПБ.
Рух справи, дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/784/25, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2025 витребувано у Господарського суду Київської області № 911/784/25 та відкладено вирішення питань стосовно руху апеляційної скарги до надходження справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
30.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 911/784/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 (повний текст складено та підписано 11.04.2025) у справі № 911/784/25, розгляд призначено на 08.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи № 911/784/25 до 16.09.2025, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.
15.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг» через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в обгрунтування якої заявник посилався на приписи ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.
16.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард" через систему «Електронний суд» надійшли заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг».
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 16.09.2025 з?явився представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель" в судове засідання 16.09.2025 своїх представників не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерсайтс Плюс" - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги внаслідок неявки представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель" - відсутні.
В судовому засіданні 16.09.2025 судом повідомлено, що від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг» надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в обгрунтування якої заявник посилався на приписи ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, а також повідомлено, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард" надійшли заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг».
Суд апеляційної інстанції заслухавши думки присутніх представників щодо поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюм-Холдинг», дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про відхилення вказаної заяви як такої, що подана передчасно, адже предметом апеляційного розгляду справи є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель". При цьому, заявник не позбавлений права звернутися з відповідною заявою саме до суду першої інстанції в установленому порядку.
В судовому засіданні 16.09.2025 представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікард" підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство та ухвалити нове рішення, яким направити справу до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, 04.03.2025 до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Фінансова компанія "Рікард" з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Київський Завод Стель".
Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що між ТОВ "Сучасна Архітектура Міст", ТОВ "Алюм-Холдинг", ТОВ "Фасадмакс", ТОВ "Київський Завод Стель", ТОВ "Севен Глас" та АТ "ОТП Банк" був укладений Договір про надання банківських послуг №CR 20- 252/28-2.
Поручителями виступили ТОВ "АМТТ" на підставі договору поруки SR 20-288/28-2 від 04.06.2020, ТОВ "Данін Центр" на підставі договору поруки SR 20-289/28-2 від 04.06.2020 та фізична особа ОСОБА_1 на підставі договору поруки SR 20-290/28-2 від 04.06.2020.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, ТОВ "Данін Центр" на підставі договору застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023 передано в заставу АТ "ОТП БАНК" рухоме майно, що перебуває за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюковщина, вул. Балукова, 1-А.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань з поверненян кредитних коштів, АТ "ОТП Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до вищезазначених боржників про стягнення заборгованості.
06.03.2024 Господарський суд міста Києва виніс рішення по справі №910/17064/23, частково задовольнивши позовну заяву АТ "ОТП Банк" та вирішивши стягнути солідарно з боржників, в тому числі з ТОВ "Київський Завод Стель", заборгованість у розмірі 15252497,11 грн.
В подальшому, між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Рікард" було укладено наступні правочини:
- Договір від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-288/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-289/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-290/28-2 від 04.06.2020.
20.09.2024 між ТОВ «ФК «Рікард» та АТ «ОТП БАНК» укладено акт приймання- передачі документів кредитної справи.
Крім цього, 19.09.2024 ТОВ «ФК «Рікард» проведено повну оплату за Договором від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 в розмірі 15 025 000, 00 грн.
20.09.2024 приватним нотаріусом Мурською Н.В. здійснено зміну заставодержателя в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з АТ «ОТП БАНК» на ТОВ «ФК «Рікард», що підтверджується витягом з реєстру № 93691342 від 20.09.2024.
20.09.2024 АТ «ОТП БАНК» направив всім боржникам повідомлення про зміну кредитора, а 24.09.2024 ТОВ «ФК «РІКАРД» направлено всім боржникам повідомлення про зміну кредитора та повідомлено реквізити для виконання зобов'язань за Кредитним договором.
04.12.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу по справі №910/17064/23 про заміну стягувача з АТ "ОТП Банк" на його процесуального правонаступника ТОВ "ФК "Рікард" у зв'язку з укладенням договору відступлення права вимоги № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020.
27.01.2025 Північним апеляційний господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 - залишено без змін.
Суд першої інстанції за інформацією, наданою боржником, встановив, що станом на дату підготовчого засідання у цій справі в Північному апеляційному господарському суді здійснюється розгляд справи №910/13729/24 за Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020.
Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025, яка міститься у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, було відкрито апеляційне провадження у справі №910/13729/24 та призначено судове засідання на 15.04.2025.
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що наразі між боржником та ініціюючим кредитором існує спір про наявність у ініціюючого кредитора права вимоги щодо виконання боржником зобов'язань на його користь, адже рішення суду про відмову у позові про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 переглядається в апеляційному порядку. Тобто, між боржником та ініціюючим кредитором наявний спір про право.
Враховуючи наявність між боржником та ініціюючим кредитором спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, керуючись п. 1 ч. 6 ст. 39 КУзПБ, суд першої інстанції вирішив відмовити у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Завод Стель".
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1-5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що грошове зобов'язання (борг) - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
06.03.2024 Господарський суд міста Києва виніс рішення по справі №910/17064/23, частково задовольнивши позовну заяву АТ "ОТП Банк" та вирішивши стягнути солідарно з боржників, в тому числі з ТОВ "Київський Завод Стель", заборгованість у розмірі 15252497,11 грн.
В подальшому, між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Рікард" було укладено наступні правочини:
- Договір від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором застави № PL 22-440/28-2 від 20.01.2023.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-288/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-289/28-2 від 04.06.2020.
- Договір від 20.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором поруки № SR 20-290/28-2 від 04.06.2020.
20.09.2024 між ТОВ «ФК «Рікард» та АТ «ОТП БАНК» укладено акт приймання- передачі документів кредитної справи.
Крім цього, 19.09.2024 ТОВ «ФК «Рікард» проведено повну оплату за Договором від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 в розмірі 15 025 000, 00 грн.
20.09.2024 приватним нотаріусом Мурською Н.В. здійснено зміну заставодержателя в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з АТ «ОТП БАНК» на ТОВ «ФК «Рікард», що підтверджується витягом з реєстру № 93691342 від 20.09.2024.
20.09.2024 АТ «ОТП БАНК» направив всім боржникам повідомлення про зміну кредитора, а 24.09.2024 ТОВ «ФК «РІКАРД» направлено всім боржникам повідомлення про зміну кредитора та повідомлено реквізити для виконання зобов'язань за Кредитним договором.
04.12.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу по справі №910/17064/23 про заміну стягувача з АТ "ОТП Банк" на його процесуального правонаступника ТОВ "ФК "Рікард" у зв'язку з укладенням договору відступлення права вимоги № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020.
Отже, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024р. по справі №910/17064/23 судом досліджено обставину відступлення права вимоги за кредитним договором, договорами поруки, застави та встановлено правомірність даного правочину, що виключає наявність спору про право, що зазначено в оскаржуваній ухвалі.
27.01.2025 Північним апеляційний господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 - залишено без змін.
В свою чергу, суд першої інстанції за інформацією, наданою боржником, встановив, що станом на дату підготовчого засідання у цій справі в Північному апеляційному господарському суді здійснюється розгляд справи №910/13729/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, у зв?язку з чим зробив висновок, що враховуючи наявність між боржником та ініціюючим кредитором спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, керуючись п. 1 ч. 6 ст. 39 КУзПБ, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки, Господарський суд міста Києва рішенням від 05.02.2025 у справі №910/13729/24 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 - відмовив повністю.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваний позивачем Договір укладений сторонами у відповідності до положень чинного законодавства, з дотриманням порядку передачі прав та обов'язків від первісного кредитора до нового кредитора, що виключає підстави для визнання його недійсним.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивачем при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020 не доведено суду обставини порушення його прав та законних інтересів унаслідок укладення такого Договору, невідповідність Договору вимогам чинного законодавства, а також ефективність обраного способу захисту, а саме обставини того, що у разі задоволення позовних вимог порушені права та законні інтереси позивача буде відновлено.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, 04.03.2025 до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Фінансова компанія "Рікард" з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Київський Завод Стель".
Колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20.
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Однією з обов'язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Наведені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.
Також Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
У постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, на які посилається скаржник в касаційній скарзі від 02.02.2021, висловлено правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, у вказаних справах було встановлено наявність судових справ, які впливали на обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, які були порушені до звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, і до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:
- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);
- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.
Враховуючи викладені вище правові позиції щодо категорії "спору про право", суд апеляційної інстанції вважає передчасним висновок суду першої інстанції про застосування, у даному випадку, абз. 1 ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, позаяк суд першої інстанції не дав оцінки заявленому боржником позову (справа № 910/13729/24) як обставині заперечення боржником заявленої до нього вимоги та не вказав яким чином ставить під сумнів заявлений позов боржника про визнання недійсним договору вимогу кредитора щодо її наявності, суті, розміру, структури тощо, враховуючи також те, що рішенням від 06.03.2024 по справі №910/17064/23, яке набрало законної сили, частково задоволено позовну заяву АТ "ОТП Банк" та стягнуто солідарно з боржників, в тому числі з ТОВ "Київський Завод Стель", заборгованість у розмірі 15252497,11 грн., а також і те, що 04.12.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу по справі №910/17064/23 про заміну стягувача з АТ "ОТП Банк" на його процесуального правонаступника ТОВ "ФК "Рікард" у зв'язку з укладенням договору відступлення права вимоги № CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, а 27.01.2025 Північним апеляційний господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/17064/23 - залишено без змін.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що матеріли справи не містять і доказів спростування обумовленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину - Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020. Таким чином, подання відповідного позову, враховуючи зміст правовідносин між кредитором і боржником, форма вираження відповідної незгоди боржника на предмет існування такого спору шляхом подання позову про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги - не свідчить про наявність між сторонами саме спору про право, яке виникло за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020, і підтверджено рішеннями у справі №910/17064/23.
Ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає підстави, з яких виникає грошове зобов?язання, і така підстава має виникнути у передбаченому законодавством порядку, яка у даному випадку є рішеннями судів у вищенаведених справах, які набрали законної сили, що стягнення спірних сум, які є безспірними та документально доведеними в розумінні статей 74, 75, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.08.2024 у справі № 916/735/23 зазначав:
- 49. Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх і належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20);
- 50. Тож важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
- 51. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором;
- 52. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Отже, висновки суду першої інстанції стосовно наявності між сторонами спору про право в розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ - є необгрунтованими.
Додатково суд апеляційної інстанції враховує і те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 у справі № 910/13729/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/13729/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/13729/24 про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод стель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним Договору від 17.09.2024 про відступлення права вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 20-252/28-2 від 04.06.2020- залишено без змін.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково постановив оскаржувану ухвалу з порушенням наведених вище норм, у зв?язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в апеляційному порядку з направленням справи на подальший розгляд до Господарського суду Київської області.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/784/25 - підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, з направленням справи на подальший розгляд до Господарського суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 273, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікард» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/784/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2025 у справі № 911/784/25 - скасувати.
3. Матеріали справи № 911/784/25 направити на подальший розгляд до Господарського суду Київської області.
4. Матеріали справи № 911/784/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 29.09.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков