вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа №910/4597/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Захаревська Н.П. , Полонський О.Ю.
від відповідача: Хашко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 (повний текст складено 04.07.2025)
у справі №910/4597/25 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники"
про зобов'язання надати інформацію
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" (далі - ТОВ "Видавництво "Розумники") про зобов'язання надати інформацію та документи щодо вартості частки, що підлягає виплаті позивачу, як колишньому учаснику відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх обов'язків, визначених пунктами 3.4.2, 8.2.6, 8.2.11 статуту ТОВ "Видавництво "Розумники" та частиною 1 статті 5, частинами 6, 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 позов задоволено.
Зобов'язано ТОВ "Видавництво "Розумники" повідомити ОСОБА_2 інформацію про вартість частки, яка підлягає виплаті позивачу, як колишньому учаснику відповідача, та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
Стягнуто з ТОВ "Видавництво "Розумники" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов'язку щодо надання позивачу як колишньому учаснику товариства на вимогу останнього інформації щодо вартості частки та надання розрахунку і підтверджуючих документів. Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення шляхом зобов'язання відповідача повідомити позивачу інформацію про вартість частки, яка підлягає виплаті йому, як колишньому учаснику ТОВ "Видавництво "Розумники" та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "Видавництво "Розумники" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Видавництво "Розумники" посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, скаржник стверджує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки процесу визначення вартості частки, який є внутрішнім корпоративним процесом, що вимагає залучення незалежного оцінювача, затвердження результатів оцінки загальними зборами. Зобов'язання товариства надати саме обґрунтований розрахунок вартості частки в статутному капіталі без здійснення оцінки суперечить принципам корпоративного управління та правової визначеності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Видавництво "Розумники" у справі №910/4597/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
06.08.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Видавництво "Розумники" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4597/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.08.2025.
21.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4597/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
18.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Видавництво "Розумники" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 - без змін.
Так, позивач зауважує, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджений, в якості доказу, наданий відповідачем договір про проведення незалежної оцінки від 02.09.2024 №О-03-02/09/24 та надана відповідна оцінка, про що зазначено у спірному рішенні.
Також, позивач зазначає, що судом першої інстанції, на підставі поданих позивачем доказів і вимог законодавства, встановлено та надана об'єктивна й правова оцінка правомірності набуття позивачем корпоративних прав у повному обсязі в якості учасника ТОВ "Видавництво "Розумники" з розміром внеску у статутний капітал 5 000,00 грн, що складало 25% статутного капіталу товариства.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що протягом всього судового розгляду у суді першої інстанції, відповідач не ставив під сумнів правовий статус позивача як учасника ТОВ "Видавництво "Розумники", а також право позивача вимагати інформацію щодо вартості його частки і, відповідно, свій обов'язок щодо цього, а стверджував, що він "діє добросовісно і вживає заходів для виконання обов'язку", тобто, фактично підтвердив корпоративні права позивача, як колишнього учасника ТОВ "Видавництво "Розумники".
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 17.09.2025 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
ТОВ "Видавництво "Розумники" з 01.03.2012 (дата реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) здійснює господарську діяльність на території України.
Як вбачається з матеріалів справи, з дати створення ТОВ "Видавництво "Розумники" ОСОБА_2 був його учасником з розміром внеску у статутний капітал 5 000,00 грн, що складало 25% статутного капіталу товариства.
15.08.2024 позивачем, на підставі статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", складено заяву про вихід з ТОВ "Видавництво "Розумники" та засвідчено її у приватного нотаріуса.
15.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Видавництво "Розумники" (номер запису 1000701070010045902), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2025 №34917534.
Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом від 19.03.2025 №03/19/25-г-11, у якому просив повідомити інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті ОСОБА_2 , як колишньому учаснику ТОВ "Видавництво "Розумники" та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які використані при такому розрахунку вартості частки.
ТОВ "Видавництво "Розумники" листом від 01.04.2025 надало відповідь на вказаний вище адвокатський запит представника позивача, у якому зазначило, що запитувану інформацію та документи буде надано після отримання звіту (висновку) про визначення ринкової вартості оцінюваного майна за результатами проведення відповідної незалежної оцінки статутного капіталу товариства.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог частини 1 статті 5, частин 6, 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 3.4.2, 8.2.6, 8.2.11 статуту не виконав своєчасно свого обов'язку щодо надання позивачу інформації про вартість частки, яка підлягає виплаті у зв'язку з його виходом з ТОВ "Видавництво "Розумники", чим порушив корпоративні права позивача, як колишнього учасника вказаного товариства.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Статтею 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи, відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).
Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
За приписами частини 1 статті 100 ЦК України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону.
Статтею 116 ЦК України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
У статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Згідно з частинами 5-12 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі №906/157/19 зазначив, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.
Отже, одержання учасником господарського товариства, який вийшов з товариства, інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідною та безумовною умовою для реалізації таким учасником свого права на отримання належної йому вартості частки у статутному капіталі господарського товариства.
Право учасника, який вийшов зі складу учасників господарського товариства, на отримання доступу до документів, необхідних для визначення вартості його частки у статутному капіталі такого товариства, є імперативним.
Пунктом 8.2 статуту ТОВ "Видавництво "Розумники" врегульовано процедуру виходу учасника з товариства та визначено, зокрема, таке:
- учасник Товариства, частка якого у статутному капіталі Товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з Товариства у будь-який час без згоди інших учасників (пункт 8.2.1);
- учасник вважається таким, що вийшов з Товариства, з дня державної реєстрації його виходу; вихід учасника Товариства, внаслідок якого у Товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (пункт 8.2.5);
- не пізніше 30 днів з дня, коли Товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку (пункт 8.2.6);
- вартість частки визначається виходячи із ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства пропорційно до розміру частики такого учасника (пункт 8.2.8);
- товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки (пункт 8.2.11).
Пунктом 3.4. статуту передбачені, зокрема, права учасників Товариства на отримання інформації про господарську діяльність Товариства, для чого Товариство на вимогу учасника або його представника зобов'язане надавати для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи загальних зборів та іншу документацію; на участь у розподілі прибутку Товариства та одержання його частки (дивідендів).
Так, керуючись положеннями статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і статуту, позивач вийшов зі складу учасників відповідача та 15.08.2024 повідомив товариство про свій вихід, що відповідачем не заперечувалось.
А тому, з огляду на приписи статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", суд першої інстанції слушно зазначив, що з дати державної реєстрації виходу ОСОБА_2 зі складу учасників - 15.08.2024 відповідач мав бути обізнаним про такий вихід учасника.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що, враховуючи частину 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункт 8.2.6 статуту, відповідач зобов'язаний був повідомити позивачу про вартість його частки у статутному капіталі ТОВ "Видавництво "Розумники" та надати відповідні підтверджуючі документи.
При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, законом не визначено конкретного переліку документів, до яких позивач має право доступу, а вказує лише на те, що ці документи мають бути необхідними для визначення вартості частки учасника. Таким визначенням законодавець дотримався фундаментального конституційного принципу непорушності права власності та надав особі механізм для справедливого визначення та отримання вартості своєї частки в майні товариства, учасником якого він був, тобто фактично механізм захисту свого права власності.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов'язку щодо надання позивачу, як колишньому учаснику товариства на вимогу останнього, інформації щодо вартості частки та надання розрахунку і підтверджуючих документів.
Посилання відповідача на проведення незалежної оцінки частки в статутному капіталі, як причину затримки у наданні позивачу відповідної інформації та документів про вартість його частки, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки наданий відповідачем договір про проведення незалежної оцінки від 02.09.2024 №О-03-02/09/24 не підтверджує обставин щодо причин ненадання розрахунку вартості частки позивачу, так як жодних термінів виконання робіт з проведення оцінки в ньому не визначено. Разом з тим, з моменту укладення вказаного договору пройшло дев'ять місяців, та станом на 30.06.2025 відповідачем так і не надано жодного підтвердження проведення незалежної оцінки або ж того, що її буде проведено найближчим часом.
В будь-якому разі, проведення такої оцінки не звільняє відповідача від обов'язку у визначений законом строк надати колишньому учаснику розрахунок вартості частки у статутному капіталі, адже положення статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять будь-яких виключень або ж підстав продовження строку виконання товариством обов'язку щодо надання розрахунку вартості частки.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №911/2850/22, надання відповідної інформації та документів є обов'язком товариства, безпосередньо визначеним законом. Відповідно, у разі ненадання товариством документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки колишнього учасника, звернення з позовом про їх надання є належним та ефективним способом захисту права такого колишнього учасника бути обізнаним із підставами визначення товариством вартості частки, що буде йому виплачена у зв'язку з виходом з товариства, або ж для перевірки справедливості вже отриманої ним виплати.
Відтак, суд критично оцінює твердження відповідача про обов'язкову необхідність проведення незалежної оцінки статутного капіталу Товариства як обґрунтування затримки у наданні позивачу відповідної інформації щодо вартості його частки у статутному капіталі, оскільки потреба у такій оцінці може бути, зокрема, у випадку наявності спору щодо вартості частки.
Проте, у даній справі позивачем не оскаржується вартість частки, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого права, як колишнього учасника товариства, бути обізнаним з вартістю своєї частки, підставами визначення відповідачем такої вартості частки, що буде виплачена позивачу у зв'язку з виходом з товариства.
Згідно зі статтею 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення шляхом зобов'язання відповідача повідомити позивачу інформацію про вартість частки, яка підлягає виплаті йому, як колишньому учаснику ТОВ "Видавництво "Розумники", та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Видавництво "Розумники" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Видавництво "Розумники".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4597/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники".
4. Матеріали справи №910/4597/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 29.09.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук