вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"29" вересня 2025 р. Справа№ 910/3371/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" Накоп'юка Ярослава Володимировича про розподіл судових витрат
за розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2025
у справі №910/3371/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку товариства,
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2025 позов задоволено повністю.
Зобов'язано акціонерне товариство "Укрзалізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний номер 40075815) внести зміни до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний номер 41564379) №2829531, шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 29 398, 08 грн.
Стягнуто з акціонерного товариства "Укрзалізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний номер 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний номер 41564379) 2 422, 40 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, акціонерне товариство "Укрзалізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2025 по справі №910/3371/25 скасувати повністю; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до акціонерного товариства "Укрзалізниця" про внесення змін до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 29398, 08 грн, та стягнення судового збору - відмовити повністю; здійснити розподіл судових витрат; розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2025 апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/3371/25 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/3371/25 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на відповідача (апелянта).
30.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" Накоп'юка Ярослава Володимировича надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому останній просить: прийняти клопотання про розподіл судових витрат та долучити до матеріалів справи; стягнути з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (код ЄДРПОУ 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (код ЄДРПОУ 41564379) понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшли письмові заперечення на клопотання про розподіл судових витрат по справі.
Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 196).
30.06.2025 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови, в якій представник просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником, зокрема, надано:
- Договір про надання правової допомоги №17-01 від 04.01.2021 (а.с.55-57);
- Додаткова угода №1 до договору №17-01 від 07.07.2021 (а.с.58-60)
- Акт №17-01/571 від 26.06.2025 виконаних робіт (а.с.207);
- Рахунок на оплату №17-01/571 від 26.06.2025 (а.с.208);
- Платіжна інструкція №9526 від 27.06.2025 (а.с.209);
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 07.07.2021 визначено, що клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси" бере на себе зобов'язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору визначено, що з метою здійснення захисту клієнта та представництва його інтересів, Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси" доручає здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних з виконанням даного договору, адвокату Накоп'юку Ярославу Володимировичу.
Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (пункт 4.1 договору).
Згідно з п. 4.2 договору, при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характери і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.
Умовами пункту 4.3. договору сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.4 договору, за результатами надання правової допомоги складається Акт виконаних робіт (наданих послуг), розмір гонорару в якому розраховується множенням кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи визначеної п. 4.3 договору.
Сторони додатково домовилися про "гонорар успіху", якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір "гонорару успіху" становить 7% (сім відсотків) від ціни позову (п. 4.5 Договору).
26.06.2025 між ТОВ «Грейнсвард» та АО «Право, бізнес і фінанси» підписано акт виконаних робіт на суму 3 000 грн. із затраченим часом 3 години, із зазначенням послуги «Складання відзиву на апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» на рішення господарського суду міста Києва віл 03.06.2025 у справі №910/3371/25 (а.с.207).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
01.07.2025 через канцелярію суду від представника акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшли письмові заперечення на клопотання про розподіл судових витрат по справі (а.с. 211), в обґрунтування яких представник вказував, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки доводи і позиція сторін протягом розгляду справи не змінювалися і доводи у відзиві на апеляційну скаргу суттєво не відрізнялися від доводів позовної заяви. Окрім того, у відповідача наявні обґрунтовані сумніви щодо витраченого представником позивача часу на складання відзиву на апеляційну скаргу в даній справі (3,5 години), з огляду на подання цим же представником аналогічних позовних заяв та відзивів на апеляційні скарги в інтересах товариства до залізниці в справах №910/15797/24, №910/15081/24, №910/14702/24.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи подане відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, беручи до уваги те, що правова позиція позивача була сталою, і адвокат Накоп'юк Я.В. надавав правову допомогу позивачу в цій справі в суді першої інстанції і правова позиція була незмінна, а тому, відповідно, був обізнана з усіма обставинами цієї справи, та те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подане клопотання позивача частково, стягнувши з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь позивача 2 500,00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд,-
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" Накоп'юка Ярослава Володимировича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3371/25 задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й; код ЄДРПОУ 41564379) 2 500,00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" Накоп'юка Ярослава Володимировича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
Матеріали справи № 910/3371/25 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко