вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа №910/9829/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від Акціонерного товариства "Алгоритмцентр": Трембіч А.Я.
від Міністерства юстиції України: Субота О.В.
від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни: не з'явився
від Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа": Кантемір В.І., Попов А.С.
від Приватного підприємства "Юридична консалтингова компанія "Геровскі": Кантемір В.І., Попов А.С.
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат": Касьянов І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 (повний текст складено 13.05.2025)
у справі №910/9829/24 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрказа"
2. Приватне підприємство "Юридична консалтингова компанія "Геровскі"
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" (далі - АТ "Алгоритмцентр") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання протиправним і скасування наказу Мін'юсту від 03.11.2023 №3841/5, яким задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" (далі - ТОВ "Укрказа"), Приватного підприємства "Юридична консалтингова фірма "Геровскі" (далі - ПП "ЮКФ "Геровскі") від 07.06.2021 та визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення державних реєстраторів-нотаріусів від 23.10.2020 №54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, від 12.04.2021 №57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, а також зобов'язання Мін'юсту здійснити новий розгляд скарги ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021 та прийняти новий наказ з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ є безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 відкрито провадження у справі №910/9829/24 та вирішено здійснювати її розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" (далі - ТОВ "НВО "Ромсат").
15.11.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "НВО "Ромсат" подано позовну заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Мін'юсту, в якій заявник просить визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 03.11.2023 №3841/5, а також зобов'язати Мін'юст здійснити новий розгляд скарги ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021 та прийняти новий наказ з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ "НВО "Ромсат" зазначає, що останнє з 26.11.2021 є власником групи нежитлових приміщень №1 літ. "В" та групи нежитлових приміщень №2 літ. "В", розташованих за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса, 35-37, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромсат". Вважає, що приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. під час прийняття рішення належним чином встановила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також перевірила документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви чи відмови в реєстрації. Крім того, ТОВ "НВО "Ромсат" стверджує, що відповідач прийняв наказ за скаргою третіх осіб, що не мали права оскаржувати реєстраційну дію, оскільки не є особами, чиї права порушені цією реєстраційною дією та скаржники подали скаргу з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 прийнято позовну заяву ТОВ "НВО "Ромсат", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №910/9829/24 до розгляду. Об'єднано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ "НВО "Ромсат" в одне провадження з первісним позовом у справі №910/9829/24.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 у задоволенні позову відмовлено.
У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "НВО "Ромсат" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, встановивши відсутність порушення оскаржуваним наказом прав АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат", дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат".
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, АТ "Алгоритмцентр" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Так, позивач вважає, що суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, правильно визначивши предмет доказування та встановивши істотні обставини справи, ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, оскільки зробив хибний висновок, що судове рішення про скасування наказу Мін'юсту не призведе до захисту прав скаржника.
Також, в апеляційній скарзі позивач просить винести окрему ухвалу стосовно представника ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" адвоката Анатолія Попова, у зв'язку з вчиненням ним перешкоджання здійсненню правосуддя, порушення професійних обов'язків і Правил адвокатської етики та направити окрему ухвалу до Вищої Ради Правосуддя та Ради адвокатів України. Застосувати до представника ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" адвоката Попова А.С. заходи процесуального впливу у вигляді штрафу у розмірі, співмірному вчиненому.
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "НВО "Ромсат" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
ТОВ "НВО "Ромсат" зазначає, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення з таких підстав:
- суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про порушення наказом відповідача від 03.11.2023 №3841/5 прав апелянта, що не відповідає встановленим обставинам справи;
- суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що апелянт у своїй позовній заяві визначив неналежний спосіб захисту, оскільки у матеріалах справи наявний лист Мін'юсту від 07.09.2021 №75835/33.1.1/21 щодо виконання наказу, з якого вбачається, що спірний наказ не може бути виконаним;
- суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам апелянта про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб - ТОВ "НВО "Ромсат", чим останнього позбавлено права на участь у розгляді скарги, що є порушенням пунктів 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128;
- суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам апелянта щодо недотримання строку на подання скарги, передбаченого абзацом 1 частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на дату подання скарги), що є окремою підставою для залишення скарги без розгляду, згідно з пунктом 1 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Крім того, не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "Укрказа" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24, шляхом викладення мотивів для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" у редакції цієї апеляційної скарги.
Також, ТОВ "Укрказа" посилається на окремі процесуальні порушення, які допущені судом першої інстанції та просить суд апеляційної інстанції повторно розглянути відповідні питання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 апеляційну скаргу АТ "Алгоритмцентр" у справі №910/9829/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "НВО "Ромсат" у справі №910/9829/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" у справі №910/9829/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9829/24. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВО "Ромсат" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24. Об'єднано апеляційні скарги ТОВ "НВО "Ромсат" та АТ "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9829/24. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрказа" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24. Об'єднано апеляційні скарги ТОВ "Укрказа", ТОВ "НВО "Ромсат" та АТ "Алгоритмцентр" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2025. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 07.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 заяву АТ "Алгоритмцентр" про відвід суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І. від розгляду справи №910/9829/24 визнано необґрунтованою. Справу №910/9829/24 передано для визначення складу суду, в порядку частини 1 статті 32, частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для розгляду відводу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 заяву АТ "Алгоритмцентр" про відвід суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І. від розгляду справи №910/9829/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 заяву представника АТ "Алгоритмцентр" адвоката Трембіча А.Я. про відвід судді Шапрана В.В. та судді Буравльова С.І. у справі №910/9829/24 залишено без задоволення.
26.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9829/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 задоволено клопотання представника ПП "ЮКФ "Геровскі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 задоволено заяву представника АТ "Алгоритмцентр" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 задоволено заяву представника ТОВ "НВО "Ромсат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 09.07.2025 оголошено перерву до 17.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "Укрказа" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
12.06.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа", в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 залишити без задоволення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Алгоритмцентр".
Так, позивач зауважує, що незгода скаржника з оскаржуваним рішенням зводиться до того, що суд першої інстанції дав негативну відповідь по всіх істотних для позиції скаржника питаннях матеріального права.
24.06.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому останній просить суд апеляційні скарги АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 - без змін в частині відмови у задоволенні позову, у зв'язку з відсутністю порушеного права та обрання неналежного способу захисту. Апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" задовольнити шляхом доповнення мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 в редакції зазначеної апеляційної скарги.
Так, Мін'юст не погоджується з доводами позивача і третьої особи з самостійними вимогами, викладеними у апеляційних скаргах та вважає наведені апеляційні скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
25.06.2025, через систему "Електронний суд", ПП "ЮКФ "Геровскі" подано відзив на апеляційні скарги АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат", в якому просить суд врахувати наведені у відзиві пояснення та відмовити АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" у задоволені поданих апеляційних скарг.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
25.06.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Укрказа" подані додаткові письмові пояснення на апеляційні скарги АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат".
03.07.2025, через систему "Електронний суд", ПП "ЮКФ "Геровскі" подані додаткові письмові пояснення на апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" та відзив АТ "Алгоритмцентр".
11.09.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Укрказа" подані додаткові письмові пояснення.
12.09.2025, через систему "Електронний суд", АТ "Алгоритмцентр" подано відповідь на письмові пояснення третьої особи від 11.09.2025.
16.09.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Укрказа" подані додаткові письмові пояснення по суті спору.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Як зазначалось вище, ТОВ "Укрказа" в апеляційній скарзі посилається на допущення судом першої інстанції процесуальних порушень, а саме скаржник вважає, що:
- суд першої інстанції, в порушення положень, частини 4 статті 246 ГПК України безпідставно відмовився постановити окрему ухвалу щодо свідка ОСОБА_1 та направити її прокурору м. Києва для відповідного реагування;
- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі;
- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про застосування до представника АТ "Алгоритмцентр" заходів процесуального впливу, у зв'язку з чим просить суд розглянути відповідні питання.
Також, 07.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Укрказа" звернулося до суду апеляційної інстанції з аналогічними клопотаннями.
Крім того, в апеляційній скарзі АТ "Алгоритмцентр" просить винести окрему ухвалу стосовно представника ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" адвоката Анатолія Попова, у зв'язку з вчиненням ним перешкоджання здійсненню правосуддя, порушення професійних обов'язків і Правил адвокатської етики та направити окрему ухвалу до Вищої Ради Правосуддя та Ради адвокатів України. Застосувати до представника ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" адвоката Попова А.С. заходи процесуального впливу у вигляді штрафу у розмірі, співмірному вчиненому
09.09.2025, через систему "Електронний суд", АТ "Алгоритмцентр" подані заперечення проти задоволення клопотання про застосування заходів процесуального впливу, а також заяву про застосування заходів процесуального впливу щодо адвоката Попова А.С.
Колегія суддів, розглянувши вищенаведені клопотання дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом у підготовчому засіданні 30.10.2024, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи-1 на стороні відповідача про закриття провадження у справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки судом зроблено висновок, що справа №910/9829/24 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Також, судом першої інстанції у підготовчому засіданні 13.01.2025 розглянуто клопотання ТОВ "Укрказа" про застосування заходів процесуального впливу від 20.12.2024 та відмовлено в його задоволенні, оскільки з огляду на положення статей 131, 132, 135 ГПК України застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком. Враховуючи надані представником ТОВ "Укрказа" пояснення, підстави для застосування заходів процесуального впливу до представника позивача відсутні.
Крім того, судом першої інстанції у підготовчому засіданні 13.01.2025 відмовлено у задоволенні вимоги представника позивача про постановлення окремої ухвали стосовно представника ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" адвоката Анатолія Попова, у зв'язку з вчиненням ним перешкоджання здійсненню правосуддя, порушення професійних обов'язків і Правил адвокатської етики та направлення окремої ухвали до Вищої Ради Правосуддя та Ради адвокатів України, з огляду на відсутність правових підстав для винесення окремої ухвали, згідно з приписами статті 246 ГПК України.
Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про застосування до адвоката ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" Анатолія Попова заходів процесуального впливу у вигляді штрафу, з огляду на те, що положення статей 131, 132, 135 ГПК України передбачає, що застосування заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов'язком. При цьому, суд зазначив, що вирішення питання щодо застосування заходів процесуального примусу та надання, у зв'язку з цим оцінки діям чи бездіяльності учасників судового процесу, є прерогативою суду та не залежить від заявлення про це учасниками справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені клопотання учасників справи об'єктивно розглянуті в суді першої інстанції та обґрунтовано відхилені в порядку, встановленому ГПК України.
При цьому, судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на що відсутні підстави для повторного перегляду вищенаведених клопотань та підстави для їх задоволення.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 17.09.2025 з'явилися представники АТ "Алгоритмцентр", Мін'юсту, ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" та ТОВ "НВО "Ромсат".
Приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, приватний нотаріус повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/9829/24 розглядається за її відсутності.
Представники АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" у судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримали, з викладених у них підстав та просили їх задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" залишити без задоволення.
Представники ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ТОВ "Укрказа" підтримали, з викладених у ній підстав та просили її задовольнити. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24, шляхом викладення мотивів для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" у редакції цієї апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат", просив суд апеляційної відмовити в їх задоволенні. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 залишити без змін, в частині відмови у задоволенні позову, у зв'язку з відсутністю порушеного права та обрання неналежного способу захисту. Апеляційну скаргу ТОВ "Укрказа" задовольнити шляхом доповнення мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 в редакції зазначеної апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" прийнято рішення №34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав №1230208280000 на об'єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, та зареєстровано право власності на нього за АТ "Алгоритмцентр". Дане рішення реєстратора скасовано наказом Мін'юсту від 23.04.2021 №1498/5.
23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення №54742818 про відкриття розділу №2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ "В") за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37 та зареєстровано право власності на нього за АТ "Алгоритмцентр". Одночасно нотаріусом Кузьменко Ю.В. погашено право власності АТ "Алгоритмцентр" на об'єкт незавершеного будівництва. Рішення про реєстрацію права за АТ "Алгоритмцентр" на об'єкт завершеного будівництва прийнято на підставі довідки про показники об'єкта та технічного паспорта.
30.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною прийняті рішення №54870435, №54872023, №54872354, №54872600 на підставі яких відкрито у Державному реєстрі прав розділи на чотири окремі групи нежитлових приміщень №№1-4 у громадському будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ "В") за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, зареєстровано право власності на них за АТ "Алгоритмцентр", а також прийнято рішення №54873073 про закриття розділу на громадський будинок і припинено у ньому право власності АТ "Алгоритмцентр". Дані рішення скасовані наказом Мін'юсту від 28.10.2021№3824/5.
12.04.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна прийняла рішення №57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрила розділ №2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень №2, зареєструвавши право власності на них за AT "Алгоритмцентр". Підставою для прийняття такого рішення став висновок щодо технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна від 22.03.2021, протокол засідання AT "Алгоритмцентр", технічний паспорт від 22.03.2021, декларації готовності об'єкту до експлуатації КВ 101210312670, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Таким чином, станом на 12.04.2021 у Державному реєстрі прав на будинок, право власності на який зареєстровано за АТ "Алгоритмцентр" 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. рішенням №54742818, як на об'єкт завершеного будівництва, значилась реєстрація двох окремих об'єктів нерухомого майна: 2334484880000 - група нежитлових приміщень №2, літ "В", площею 510,5 кв.м; 2208064480000 - група нежитлових приміщень №1, літ "В".
У лютому 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва провів перевірку (акт від 02.02.2021), в ході якої встановив здійснення АТ "Алгоритмцентр" робіт з реконструкції об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. "В", без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва. На час перевірки об'єкт будівництвом не був завершений (виконані роботи з влаштування монолітного залізобетонного перекриття 2 поверху, встановлені випуски арматур для колон 3-го поверху).
За цією ж адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, знаходиться нежилий будинок (літ. А), власниками якого є ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі".
05.05.2021, в рамках виконання наказу Мін'юсту від 23.04.2021 №1498/5 про скасування рішення від 21.04.2017 №34874000, прийнятого державним реєстратором Київської філії державного підприємства "Центр реєстраційних послуг" Мироненком Дмитром Олександровичем (рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва) Мін'юстом повідомлено ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські", за скаргою яких Мін'юстом 23.04.2021 прийнято наказ №1498/5, про неможливість виконання цього наказу внаслідок закриття розділу Державного реєстру прав №1230208280000 на об'єкт незавершеного будівництва 23.10.2020 на підставі рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. від 23.10.2020 №54742818.
07.06.2021 ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські" звернулися до Мін'юсту зі скаргою (зареєстрована в Мін'юсті 08.06.2021 за №21443-33-21) на рішення від 23.10.2020 №54742818, що прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. щодо громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ. "В"), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, та рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. щодо групи нежитлових приміщень №2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37.
11.06.2021 АТ "Алгоритмцентр" відчужило за договором купівлі-продажу нерухомого майна групу нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37 літ. "В" ТОВ "Ромсат".
За результатами розгляду скарги Мін'юстом видано наказ від 27.07.2021 №2661/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021; скасовано рішення від 23.10.2020 №54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.; скасовано рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.; тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. строком на 3 (три) місяці.
АТ "Алгоритмцентр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Мін'юсту про визнання протиправним і скасування наказу останнього від 27.07.2021 №2661/5, яким задоволено скаргу ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021 та скасовано рішення від 23.10.2020 №54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., і рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Також тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. строком на 3 місяці.
Господарським судом міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/14060/21 ухвалено рішення про відмову АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат" у задоволенні позову до Мін'юсту про визнання протиправним і скасування наказу Мін'юсту від 27.07.2021 №2661/5.
Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №910/14060/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/14060/21 скасовано. Визнано протиправним і скасовано наказ Мін'юсту від 27.07.2021 №2661/5.
27.09.2023 після скасування наказу Мін'юсту від 27.07.2021 №2661/5 відповідачем повторно розглянуто скаргу ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські" від 08.06.2021 №21443-33-21.
Наказом від 03.11.2023 №3841/5 задоволено скаргу ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021. Визнано прийняте з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 23.10.2020 №54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та від 12.04.2021 №57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М.
У висновку Центральної Колегії Мін'юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту від 27.09.2023 встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. належним чином не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а за відсутності документів, визначених законодавством для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна, одразу прийнято оскаржуване рішення без врахування наявності підстав для відмови у такій реєстрації.
Також Колегією встановлено, що після відкриття розділу на громадський будинок на підставі оскаржуваного рішення та державної реєстрації прав на нього за АТ "Алгоритмцентр", його було поділено на чотири окремі нежитлові приміщення, три з яких у подальшому на підставі оскаржуваного рішення, прийнятого приватним нотаріусом Сазоновою О.М., були об'єднанні у нежитлові приміщення №2 та зареєстровані на праві власності за АТ "Алгоритмцентр".
За висновком Колегії від 27.09.2023, оскаржувані рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В., та оскаржуване рішення приватного нотаріуса Сазонової О.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Крім того оскаржуване рішення прийняте за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону, тому допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Мін'юстом рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню.
Позовні вимоги АТ "Алгоритмцентр" обґрунтовані тим, що:
- наказ є безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав;
- наказ прийнятий за скаргою третіх осіб, права яких реєстраційною дією не порушені;
- між позивачем та третіми особами є спір про право щодо законності забудови позивача, але цей спір не може бути вирішений відповідачем шляхом скасування державної реєстрації речового права позивача з посиланням на відсутність певних документів у реєстраційній справі;
- скарга третіх осіб подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій - 60 календарних днів, оскільки перша оскаржувана реєстраційна дія вчинена 23.10.2020, і строк її оскарження сплив 22.12.2020.
Крім того, позивач вказав на те, що відповідачем при розгляді скарги третіх осіб від 07.06.2021 порушено строк її розгляду, оскільки наказ прийнятий 03.11.2023.
Оскільки, за доводами позивача, відповідачем скасовано державну реєстрацію права власності, як попереднього власника об'єкта нерухомості, який перебуває у власності ТОВ "НВО "Ромсат", яке може звернути зворотні майнові вимоги до продавця майна - позивача, то останній звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За приписами статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга).
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юст здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 2 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128).
У пункті 9 Порядку №1128 зазначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться у реєстрі чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації, колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат" оскаржують прийнятий за скаргою ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські" наказ Мін'юсту від 03.11.2023 №3841/5, яким визнано прийняте з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 23.10.2020 №54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та від 12.04.2021 №57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За змістом частини 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін'юсту, його територіальних органів або до суду.
Згідно з частиною 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін'юст розглядає скарги, у тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
Відповідно до частини 5 зазначеної статті скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Мін'юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16.11.2022 №9-р(II)/2022 зазначив, що встановлені приписами наведеного Закону можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав та повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду цих скарг та ухвалення за результатами такого розгляду рішень свідчать про правомірність мети Закону - забезпечення захисту державою права власності як однієї з конституційних цінностей.
Ухвалення Мін'юстом рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковане як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права, унаслідок чого до Державного реєстру прав уносять запис про скасування державної реєстрації права власності.
Разом із тим, частиною 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Мін'юстом та його територіальними органами у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації прав, серед яких, зокрема, передбачено ту обставину, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується (пункт 2).
Метою встановлення зазначених підстав для відмови у задоволенні скарг є забезпечення балансу прав заявників, осіб, які здійснили реєстраційні дії та, у випадку подальшого відчуження, нових власників майна.
Водночас, згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За приписами статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, відчужене іншій особі, спричиняє правову невизначеність у правовідносинах, пов'язаних з таким майном, та стимулює виникнення спору про право - суперечності між суб'єктами зазначених правовідносин, яка виникає за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення №54742818 про відкриття розділу №2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ "В") за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, та зареєстровано право власності на нього за АТ "Алгоритмцентр". Одночасно нотаріусом Кузьменко Ю.В. погашено право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва.
12.04.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. прийняла рішення №57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрила розділ №2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень №2, зареєструвавши право власності на них за AT "Алгоритмцентр".
07.06.2021 ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські" звернулися до Мін'юсту зі скаргою (зареєстрована 08.06.2021 за №21443-33-21) на рішення від 23.10.2020 №54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. щодо громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ. "В"), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37, та рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. щодо групи нежитлових приміщень №2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37.
У той же час, 11.06.2021 між АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "Ромсат" (ідентифікаційний код 23744111) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. "В" за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №931.
За результатами розгляду скарги, Мін'юстом видано наказ від 27.07.2021 №2661/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу ТОВ "Укрказа", ПП "ЮКФ "Геровскі" від 07.06.2021. Скасовано рішення від 23.10.2020 №54742818, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. Скасовано рішення від 12.04.2021 №57586224, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. строком на 3 місяці.
У подальшому, 26.11.2021 між ТОВ "Ромсат" та ТОВ "НВО "Ромсат" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. "В" за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О.Г., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №705 та про що прийнято відповідне рішення приватного нотаріуса Левашова О.Г. про державну реєстрацію прав від 26.11.2021 №61886210.
У Постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №910/14060/21 зроблено наступні висновки:
За змістом пункту 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перевірка обставин, які мають наслідком відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації із зазначеної підстави, має обов'язково здійснюватися на момент прийняття остаточного рішення за результатами розгляду такої скарги з метою виконання чітких законодавчих вимог.
Задоволення скарги Міністерством та скасування у позасудовому порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проведеної щодо особи, яка відчужила таке майно іншій особі, неправомірно обмежує правомочності набувача (що не був учасником оскаржуваних реєстраційних дій) розпоряджатися зазначеним майном.
Таким чином, захист прав заінтересованих осіб, які вони вважають порушеними внаслідок проведення державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно, повинен відбуватися у судовому порядку з належним дослідженням обставин та правової позиції всіх осіб, яких стосується така реєстрація, а не шляхом її оскарження за формальною процедурою до МЮУ.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1128, у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.
Так, 27.09.2023 Мін'юстом здійснено новий розгляд скарги та у висновку центральної Колегії Мін'юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту вказано наступне:
- у зв'язку з визнанням судовими рішеннями протиправним та скасуванням наказу Мін'юсту від 27.07.2021 №2661/5 "Про задоволення скарги»" скарга підлягає новому розгляду;
- у своїй постанові Верховний Суд зазначає, що наказ про задоволення скарги був прийнятий за наявності підстав для відмови, що передбачена пунктом 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), оскільки на момент розгляду скарги Колегією, у Державному реєстрі прав відбулась державна реєстрація переходу права власності на об'єкт нерухомого майна за іншою особою.
- однак, на момент нового розгляду скарги відповідно до чинної редакції Закону, не встановлено такої підстави для відмови у задоволенні скарги або ж залишенню її без розгляду по суті, що була передбачена пунктом 2 частини 8 статті 37 Закону у попередній редакції.
- таким чином, Колегією розглянуто скаргу в межах повноважень, передбачених редакцією Закону, що діяла на час нового розгляду скарги.
У пункті 25 висновку Колегії вказано, що оскільки оскаржуване рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. та оскаржуване рішення приватного нотаріуса Сазоновій О.М., прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, крім того оскаржуване рішення прийняте за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону, тому допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав. Враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Мін'юстом рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню.
Як встановлено місцевим господарським судом, 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення №54742818 про відкриття розділу №2201586380000 у Державному реєстрі речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (бойлерний блок №4 літ "В") та 12.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. прийнято рішення №57586224 про об'єднання трьох нежитлових приміщень і відкрито розділ №2334484880000 у Державному реєстрі прав на групу нежитлових приміщень №2, зареєструвавши право власності на них за AT "Алгоритмцентр", а тому до спірних правовідносин при новому розгляді скарги слід було застосувати редакцію Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виснував, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів; перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци 1 та 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення).
За висновком суду, Мін'юсту при повторному розгляді скарги ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровські" слід було відмовити на підставі пункту 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на те, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою (ТОВ "НВО "Ромсат"), ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, оскільки таке застосування відповідає загальним правилам застосування закону в часі, відповідно до статті 58 Конституції України.
За приписами статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Отже, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду, відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
Таким чином, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, зокрема, вказано на необхідність встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин, вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.
Так, на момент прийняття наказу Мін'юсту від 03.11.2023 №3841/5, майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021, було продано ТОВ "Ромсат" та 26.11.2021 ТОВ "Ромсат", на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, було продано ТОВ "НВО "Ромсат" групу нежитлових приміщень №1, літ "В", загальною площею 180 кв.м та групу нежитлових приміщень №2, загальною площею 510, 6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.02.2025 приватним нотаріусом Приятельчук В.А. зареєстровано права власності на нежитлову будівлю літ "В", загальною площею 714, 9 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмент групп", а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про порушення оскаржуваним наказом прав АТ "Алгоритмцентр" і ТОВ "НВО "Ромсат", оскільки право власності на даний об'єкт зареєстровано за третіми особами.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог АТ "Алгоритмцентр" та ТОВ "НВО "Ромсат".
Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції, твердження третьої особи з самостійними вимогами про те, що оскаржуваним наказом порушується його право власності на нерухоме майно спростовується тим, що третя особа з самостійними вимогами в процесі розгляду справи розпорядилась таким майном передавши його Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестмент групп".
Разом з цим, у матеріалах справи наявний лист Мін'юсту від 07.09.2021 №75835/33.1.1/21 щодо виконання наказу, з якого вбачається, що Офісом протидії рейдерству виявилося неможливим виконати наказ, оскільки після проведення реєстрації права власності, на підставі оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою Іриною Григорівною, проведено поділ громадського будинку на чотири окремі групи нежитлових приміщень та закрито відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням права власності АТ "Алгоритмцентр". Також не можливо виконати наказ в частині скасування оскаржуваного рішення, оскільки право власності на нежитлові приміщення №2 перейшло від АТ "Алгоритмцентр" до ТОВ "Ромсат" на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О. та зареєстрованого в реєстрі за №932.
Оскільки оскаржуваний наказ Мін'юсту не може бути виконаний з об'єктивних причин, то судове рішення про його скасування не призведе до захисту прав скаржника, тоді як Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що визначення позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Щодо порушеного права ТОВ "Укрказа" та ПП "ЮКФ "Геровскі" колегія суддів зазначає наступне.
Треті особи мотивували свою скаргу до Мін'юсту порушенням своїх прав, що полягало у самовільному здійсненні АТ "Алгоритмцентр" будівництва (за відсутності належних дозвільних документів).
Мін'юст видав наказ на підставі висновку колегії, яка обґрунтувала свій висновок тим, що скаржники є власниками частини будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, що підтверджується відомостями з Державного реєстру прав, оскільки АТ "Алгоритмцентр" здійснює самовільне будівництво, чим порушує їхні права.
За загальним правилом, суб'єктом подання скарги до Мін'юсту може бути особа, за якою було зареєстроване право власності до прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, на підставі якого право власності зареєстроване за іншою особою. В іншому випадку скаржник є неналежним суб'єктом подання скарги і не може посилатися на порушення його прав державним реєстратором.
Звернутися зі скаргою до Мін'юсту може лише особа, права якої порушено у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав. Треті особи, звертаючись до Мін'юсту зі скаргою, не стверджували, що право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ними, і відповідно не довели, що спірною реєстрацією порушено їх права.
У висновку Мін'юсту відсутнє належне обґрунтування порушення прав третіх осіб-1, 2 рішенням №54742818 приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. та рішенням №57586224 приватного нотаріуса Сазоновою О.М.
З огляду на те, що вказані реєстраційні дії стосувалися права власності АТ "Алгоритмцентр" колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що треті особи не довели належними доказами, що спірною реєстрацією порушено їх права.
Щодо доводів ТОВ "Укрказа" про здійснення АТ "Алгоритмцентр" самочинного будівництва за адресою : м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За приписами частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності документів про виділення земельної ділянки, дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів та відповідність побудованого об'єкта будівельним нормам і правилам (постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №915/1376/17, від 24.07.2019 у справі №910/10932/17).
У розумінні частини 1 статті 376 ЦК України, самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта.
Норма частини 1 статті 376 ЦК України підлягає застосуванню до випадків самочинної реконструкції об'єкта нерухомості, у результаті якої об'єкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Таким чином, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво (реконструкція), для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №915/1439/21, від 20.01.2021 у справі №442/302/17,
У справі №915/1439/21 Верховний Суд наголосив, що в силу вимог частини 1 статті 3 Земельного кодексу України в спірних земельних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (частина 4 статті 376 ЦК України) спеціальним законом є Земельний кодекс України, імперативна норма частина 2 статті 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов'язаних із встановленням суб'єктного складу осіб, зобов'язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельні ділянки, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій Земельним кодексом України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема стаття 376 цього Кодексу.
Адже, на відміну від положень частини 4 статті 376 ЦК України, які обмежують коло осіб, зобов'язаних знести об'єкт самочинного будівництва, їх забудовником (колишнім або теперішнім), норма частини 2 статті 212 Земельного кодексу України суттєво розширює суб'єктний склад зобов'язаних осіб за рахунок громадян і юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки та до яких вочевидь можна віднести осіб, які придбали об'єкт самочинного будівництва в забудовника й зареєстрували право власності на такий об'єкт.
Треті особи доводять у своїх поясненнях ту обставину, що предметом захисту поданого АТ "Алгоритмцентр" позову є майно, яке є самочинно збудованим, а відтак особа, яка здійснила самочинне будівництво або особа, яка набула таке майно в подальшому не вправі розраховувати на захист в судовому порядку своїх прав та законних інтересів, які пов'язані або випливають із такого самочинного будівництва, оскільки у таких осіб не виникло право, на захист якого поданого позов до суду.
Предметом розгляду справи №910/9829/24 є наказ Мін'юсту від 03.11.2023 №3841/5, яким визнано прийняте з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення державних реєстраторів - від 23.10.2020 №54742818 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та від 12.04.2021 №57586224 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/9829/24 судом не досліджується ознаки самочинного будівництва нерухомого майна, порушення будівельних норм при будівництві та наявність/відсутність дозвільних документів про початок будівельних робіт, їх законність та обґрунтованість, оскільки дані обставини не входять до предмету доведення та предмету розгляду у даній справі.
Порушення будівельних норм і правил не пов'язане з державною реєстрацією права власності на нерухомість і така реєстрація не може розглядатися як порушення прав заявників (третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача).
Як встановлено місцевим господарським судом, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа №640/14135/21, яка на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825 скерована за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду, за позовом АТ "Алгоритмцентр" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів від 02.02.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Крім того, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа №640/4947/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до АТ "Алгоритмцентр" про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) "Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень №2, №3, №4 та фасаду нежитлової будівлі" на вул. Василя Стуса, 35-37, літ. В у Святошинському районі м. Києва від 17.11.2020 №KB 051201113238, замовник будівництва - AT "Алгоритмцентр".
Отже, наявність або ж відсутність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил АТ "Алгоритмцентр" вирішена при розгляді справ №640/14135/21 та №640/4947/21.
Оскільки, на момент розгляду справи №910/9829/24, у вказаних вище справах відсутні остаточні судові рішення, які б набрали законної сили та які могли б бути враховані судом на підставі частини 4 статті 75 ГПК України, тому посилання в письмових поясненнях ТОВ "Укрказа" на те, що актом перевірки від 02.02.2021 підтверджено, що позивачем здійснено самовільне будівництво за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки не входять до предмету дослідження.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову АТ "Алгоритмцентр" та відмову у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "НВО "Ромсат".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги АТ "Алгоритмцентр", ТОВ "НВО "Ромсат" та ТОВ "Укрказа" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за подання апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Алгоритмцентр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ромсат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрказа" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/9829/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржників.
4. Матеріали справи №910/9829/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 29.09.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов