вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2025 р. Справа№ 910/6774/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2025
у справі № 910/6774/25 (суддя Сергій Балац)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ»
про стягнення 10 199 457,66 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН»
про стягнення 6 580 947,55 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» про стягнення 10 204 216,87 грн у зв'язку з порушенням умов договору поставки від 20.03.2023 №65-ком.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» (далі - позивач за зустрічним позовом, ТОВ «РЕЧІ») звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» (далі - відповідач за зустрічним позовом, ТОВ «ВІНКРОН») про стягнення 6 580 947,55 грн у зв'язку з порушенням останнім умов договору поставки від 20.03.2023 № 65-ком.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі № 910/6774/25 зустрічний позов ТОВ «РЕЧІ» залишено без розгляду.
Залишаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за зустрічним позовом був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак уповноважених представників у судове засідання не направив та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала ухвалена при неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не наведено обставин, які унеможливлюють подальший розгляд справи через неявку позивача за зустрічним позовом, оскільки суд мав можливість відкласти підготовче засідання або провести його за наявними у справі матеріалами.
За доводами апелянта ухвалами суду від 02.06.2025, 23.06.2025, 30.06.2025 та 21.07.2025 представник позивача за зустрічним позовом лише повідомлявся про призначення підготовчого засідання, а не викликався до суду. Крім того, судом першої інстанції явка представника позивача за зустрічним позовом у судові засідання обов'язковою не визнавалася.
ТОВ «РЕЧІ» зауважує, що обставини справи свідчать про заінтересованість останнього у розгляді справи, що підтверджується поданими у день засідання заявами про зменшення розміру зустрічних позовних вимог та про залишення первісного позову без руху.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/6774/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі № 910/6774/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2025. Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 10 вересня 2025 року. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6774/25.
10.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «ВІНКРОН» зазначило про те що, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та прийнятою з дотриманням норм процесуального права, оскільки позивач за зустрічним позовом був належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання, однак у судове засідання не з'явився, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач за зустрічним позовом також зазначив про те, що обставини, викладені у постановах Північного апеляційного господарського суду у справах №910/2089/25, 910/1686/24, 910/14074/24, №910/2702/25, №910/4404/23, 910/15020/24 та №910/2859/23, на які послався апелянт у апеляційній скарзі, не є подібними до даної справи, оскільки у вказаних справах позивачем подавалися заяви про розгляд справи за його відсутності або про розгляд справи у режимі відеоконференції. Разом з тим, під час розгляду даної справи апелянтом не було подана ні заява про розгляд справи за відсутності позивача за зустрічним позовом, а ні заява про участь у розгляді справи у режимі відеоконференції.
11.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6774/25.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, а ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача за зустрічним позовом проти апеляційної скарги заперечив, вказуючи на необґрунтованість доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
25.09.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» про стягнення 10 204 216,87 грн у зв'язку з порушенням умов договору поставки від 20.03.2023 № 65-ком.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6774/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.06.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» (далі - позивач за зустрічним позовом, ТОВ «РЕЧІ») звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКРОН» (далі - відповідач за зустрічним позовом, ТОВ «ВІНКРОН») про стягнення 6 580 947,55 грн у зв'язку з порушенням останнім умов договору поставки від 20.03.2023 № 65-ком.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/6774/25.
27.06.2025 від позивача за зустрічним позовом до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 30.06.2025 представник позивача за зустрічним позовом не з'явився, протокольною ухвалою від 30.06.2025 суд першої інстанції продовжив підготовче провадження на 30 днів, встановив позивачу за зустрічним позовом строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 10.07.2025, а також оголосив перерву до 14.07.2025.
11.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від позивача за зустрічним позовом про відкладення розгляду справи для надання можливості останньому підготувати відповідь на відзив на зустрічний позов.
14.07.2025 від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом до 6 668 789,45 грн, з яких: 3 909 644,68 грн - пеня; 2 759 144,77 грн - штраф.
У підготовче засідання 14.07.2025 представник позивача за зустрічним позовом не з'явився.
Протокольною ухвалою суду від 14.07.2025, зокрема, встановлено відповідачу за первісним позовом/позивачу за зустрічним позовом строк для подання до суду відповіді на відзив на зустрічний позов до 18.07.2025, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.08.2025.
16.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
11.08.2025 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом до 6 319 951,08 грн з яких: 3 715 986,76 грн - пеня; 2 603 964,32 грн. - штраф.
У підготовче засідання 11.08.2025 позивач за зустрічним позовом своїх уповноважених представників не направив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав та про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 зустрічну позовну заяву ТОВ «РЕЧІ» залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з правильністю процесуальних дій суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Пунктом 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Крім того, за змістом частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку із цією нормою перебуває норма, закріплена в пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин (так звані, умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання):
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Подібні висновки викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.
Водночас частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Зазначене спростовує доводи апелянта про можливість продовження розгляду справи у разі неявки позивача за зустрічним позовом у судове засідання, враховуючи, що останнім не подавалася заява про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 сформулював правовий висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, тому відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
Водночас у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не подав до суду відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності, що спростовує доводи апелянта про його зацікавленість у розгляді зустрічного позову.
За таких обставин, враховуючи неявку позивача за зустрічним позовом у підготовче засідання без поважних причин, а також неподання останнім заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування імперативних приписів процесуального закону та залишення зустрічного позову ТОВ «РЕЧІ» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача в судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).
Посилання апелянта на практику Північного апеляційного господарського суду, викладену ним у постановах, є необґрунтованими, оскільки за змістом частини 4 статті 236 ГПК України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин має враховувати висновки, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Північного апеляційного господарського суду не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» про стягнення 2 215 373,76 грн без розгляду.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі №910/6774/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі №910/6774/25 залишити без змін.
3.Матеріали справи №910/6774/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська