Справа № 643/12650/23
Провадження № 2/643/204/25
15.09.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Харченко А.М.
за участю секретаря - Риндіч О.Б.
представника позивача - адвоката Янукян Л.Х.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,
В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 327360 грн., штраф в розмірі 1106476,80 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 12551,51 грн. та судові витрати.
11.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 493137,6 грн., що еквівалентно 12000 доларам США станом на 10 вересня 2024 року; 1% від несплаченої суми боргу за кожний день прострочення за договором позики грошей в розмірі 2277688 грн. згідно п.6 Договору позики грошей від 27 грудня 2021 року; інфляційне збільшення боргу в розмірі 31296,50 грн. та судові витрати.
18.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 500883,60 грн., що еквівалентно 12000 доларам США станом на 17 грудня 2024 року; 1% від несплаченої суми боргу за кожний день прострочення за договором позики грошей в розмірі 3158784 грн. згідно п.6 Договору позики грошей від 27 грудня 2021 року; інфляційне збільшення боргу в розмірі 70407,45 грн. та судові витрати.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову шляхом: заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , заборони державним реєстраторам, ТСЦ та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу реєстрації, перереєстрації права власності щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), місце проживання: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року в частині заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , скасовано та в задоволенні заяви в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року, відмовлено.
04.08.2025 відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зустрічне забезпечення, в якій просив постановити ухвалу про застосування заходів зустрічного забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України; для забезпечення збалансованості інтересів сторін, застосувати заходи зустрічного забезпечення відповідно ч.4 ст. 154 ЦПК України, здійснюючи шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі зазначеної суми вартості майна, виходячи з заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , що складає 417600,00 грн. В обгрунтування заяви посилався на ті обставини, що позивач діє недобросовісно, звертаючись про забезпечення позову. Остання приховала від суду інформацію про наявність у неї іпотечного договору в якості забезпечення. Договір позики ОСОБА_3 підписала одночасно з іпотечним договором. Сума позики згідно з договором позики становить 327360 грн. Згідно з іпотечним договором, вартість майна (квартира у новобудові за адресою: АДРЕСА_2 ) становить 678860,00 грн., більш ніж вдвічі перевищує суму позики. Крім того, позивач власноручно написала розписки від 27.12.202 та 08.01.2022 про отримання нею коштів, які безпосередньо стосуються предмету спору. Відповідачу відомий майновий стан позивача. Зазначене може зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, тому вважає є всі підстави застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав заяву про зустрічне забезпечення та просив заяву задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її представник - адвокат Янукян Л.Х., в підготовчому судовому засіданні заперечували проти заяви про зустрічне забезпечення, посилаючись на доводи, викладені в запереченнях на заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін та представника позивача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова 01 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом: заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , заборони державним реєстраторам, ТСЦ та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу реєстрації, перереєстрації права власності щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), місце проживання: АДРЕСА_1 ). У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року в частині заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо автомобіля Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , скасовано та в задоволенні заяви в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Судом встановлено, що 30 листопад 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 327360,00 грн, штраф в розмірі 1106476,80 грн та інфляційне збільшення боргу в розмірі 12551,51 грн, а також вирішити питання щодо судових витрат.
Як на підставу заявлених вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач від добровільного виконання своїх зобов'язань за договором позики грошей від 27.12.2021 року ухиляється, а також останній має намір відчужити вказане майно, вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Honda CR-V, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , може забезпечити виконання рішення суду, а також забезпечення права на позивача на доступ до правосуддя.
Вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України є не диспозитивним правом суду, а його обов'язком.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 753/2380/18-ц у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-38399св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Належних доказів на підтвердження відсутності майна у позивача ОСОБА_1 не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову не містить нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування зустрічного забезпечення позову та в задоволенні заяви суд відмовляє в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 212, 154, 198 ч.5, 200 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала суду буде складена до 20 вересня 2025 року.
Суддя Харченко А.М.