Справа № 643/180/18
Провадження № 1-во/643/35/25
26.09.2025 Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглян018, постановленій у справі №643/180/18 за клопотанняувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Харкові заяву слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12.01.2м начальника відділення СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014220470003535 від 09.07.2014 за ч.3 ст.185 ККУкраїни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12.01.2018 у справі 643/180/18, провадження № 1-кс/643/132/18 клопотання задоволено та обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».
Слідчим подано заяву про виправлення описки, яка обґрунтована тим, що у резолютивній частині ухвали міститься формулювання: «Клопотання задовольнити. Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».
Відповідно до п.11. Глави 1 розділу I Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року №1769/5, засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також підозрювані, обвинувачені, засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, тримаються в СІЗО, перелік яких визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до вимог Закону України 3480-ІХ від 21.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку», наказом Міністерства юстиції України від 16.01.2024 № 152/5 визначено перелік установ виконання покарань, в яких можливе тримання екстрадованих осіб. При цьому Державна установа «Харківський слідчий ізолятор» не входить до вказаного вище переліку.
У зв'язку з викладеним слідчий просить внести виправлення в ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 12.01.2018 шляхом виключення з її резолютивної частини формулювання «в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» або замінити його на формулювання «в установі виконання покарань, визначеній Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в України (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку» 3480-ІХ від 21.11.2023».
У судове засідання слідча не з'явилась, подала клопотання про розгляд заяви без її участі.
У відповідності до ст. 379 КПК України, суд може виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Судом встановлено, що в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12.01.2018, постановленій у справі №643/180/18, не було допущено помилки чи описки, оскільки внесення змін до законодавства, якими визначено перелік установ виконання покарань, в яких можливе тримання екстрадованих осіб, відбулося після постановлення зазначеної ухвали слідчим суддею.
У зв'язку з цим ухвала не підлягає виправленню в порядку, передбаченому ст. 379 КПК України, а заява про внесення таких змін задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 309, 379, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні заяви слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12.01.2018, постановленій у справі №643/180/18 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 , - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1