ЄУН 387/841/25
Номер провадження по справі 2/387/497/25
09 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 25050,00 грн за договором про споживчий кредит №8879547 від 04.08.2023.
Свій позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" обґрунтовує тим, що 04.08.2023 між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою укладено договір про споживчий кредит №8879547. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 6000,00 грн строком на 120 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" 26.12.2023 укладено Договір факторингу №26122023, відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідачка не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 25050,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зазначив у пункті 4 позовної заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, та у випадку не явки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачці був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою.
Процесуальні дії суду
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 05.06.2025, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 06.08.2025.
За наслідками судового засідання 06.08.2025 розгляд справи відкладено на 09.09.2025, про що 06.08.2025 судом постановлено відповідну ухвалу.
Суд, ухвалою від 09.09.2025, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.
З врахуванням вимог ч.2ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'явив, виходячи з положень ч.8ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624024 від 12.01.2010 , ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 05.12.2007 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( а.с.29).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг ( а.с. 30).
З ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до розпорядження №2843 від 10.11.2016, ТОВ "Мілоан" може здійснювати діяльність з надання фінансових кредит за рахунок залучених коштів (а.с. 32).
Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.12.2022 ТОВ "Мілоан" зареєстроване як юридична особа 16.05.2016, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.33-35).
Судом встановлено, що 04.08.2023 між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8879547, відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначені у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено, що сума кредиту становить 6000 гривень. Кредит надається загальним строком на 120 днів з 04.08.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03.09.2023 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дати наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 02.12.2023 (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 03.09.2023, але не пізніше 02.12.2023. Відповідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту 600,00грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Згідно з п.1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250,00 грн, які нараховуються заставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.5.3 договору зазначено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 16200,00 грн, які нараховуються заставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду. Згідно п.2.2.3.договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акції, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення первісного періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3 договору (а.с.5-10).
Як свідчить графік платежів за договором, який є додатком № 1 до договору про споживчий кредит №8879547 від 04.08.2023, сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу 120, сума кредиту 6000,00 грн, проценти за користування кредитом 18450,00 грн, загальна вартість кредиту 25050,00 (а.с.10).
Також позивачем поданий паспорт споживчого кредиту №8879547, заяву на отримання кредиту № 8879547 та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором, які є додатками №2, №3, №4 до договору про споживчий кредит №8879547 від 04.08.2023 (а.с. 11-12).
Подана до суду позивачем анкета-заява на кредит № 8879547 від 04.08.2023 містить надану позичальником згоду, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві (а.с. 13).
Відповідно до копії платіжного доручення № 106856904 від 04.08.2023, ТОВ "Мілоан" перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 кошти згідно договору 8879547 в сумі 6000,00 гривень (а.с. 15).
ТОВ "Мілоан" надало до суду відомість про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 по кредитному договору 8879547 (а.с. 17-18).
26.12.2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №26122023. Відповідно до п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору. Згідно п.1.2 Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 20-24).
До позовної заяви долучено копію акту прийому-передачі Реєстру боржників №1 за договором факторингу № 26122023 від 26.12.2023 (а.с. 25), копію Реєстру боржників до Договору факторингу 26122023 ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" у якому міститься запис: боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 8879547, сума заборгованості разом 25050 грн, сума заборгованість за основною сумою боргу 6000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 18450,00 грн, заборгованість за комісією 600,00 грн (а.с.26-27).
Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 28.12.2023 №20643, ТОВ "ФК"ЕАПБ" перерахувало ТОВ "Мілоан" кошти у розмірі 2038050,89 грн, призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 26122023 від 26.12.2023 (а.с. 28).
З інформації наданої АТ КБ "Приват Банк" від 27.08.2025 №20.1.0.0.0/7-250818/37459-БТ, встановлено, що в АТ АТ КБ "Приват Банк" на ім'я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 . На зазначену картку 04.08.2023 зараховано кошти в сумі 6000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 04.08.2023 між відповідачем та ТОВ "Мілоан" в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №8879547, з дотриманням наведених норм законодавства, та відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та прийняла їх.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору.
Відтак, оскільки відповідачка взяла на себе певні зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконала, за розрахунком позивача, на час звернення до суду за нею рахується заборгованість за кредитним договором №8879547 від 04.08.2023 у загальному розмірі 24450,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 18450,00 грн.
Поряд з цим, з огляду на надані суду матеріали, суд вважає, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідачки комісії в розмірі 600,00 грн виходячи з такого.
Так, положеннями п.1.5.1. договору №8879547 від 04.08.2023 комісія за надання кредиту 600,00 грн, нараховується одноразово в момент видачі кредиту.
При цьому суд зважає на згідно ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).
Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті509ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).
У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов'язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення кредитного договору, оскільки без надання кредиту договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту.
З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за надання кредитну слід відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за надання кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором про споживчий кредит №№8879547 від 04.08.2023 підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2955,47 грн .
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.11, 207, 256, 258-259, 261, 267, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080,1082ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-281ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про споживчий кредит №8879547 укладеного 04.08.2023 у розмірі 24450 гривень 00 копійку (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками - 18450,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2955 гривень 47 копійок (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять 47 копійок ) .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»);
відповідач -ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО