Справа №345/3353/25
Провадження № 2/345/1578/2025
29.09.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТзОВ «Іннова Фінанс» Андрущенко М.В. звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №2252941123 в розмірі 19 090,00 грн, з яких: 2000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17 090,00 грн. - заборгованість по процентах.
Позовні вимоги мотивовано, тим що 26.11.2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №2252941123. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 2000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п.1.1.1 Тип позики - кредит; п. 1.1.2 Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; п.1.2. Строк кредиту (строк дії Договору) 23 днів; Дати надання кредиту: 26.11.2023 року по 19.12.2023; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 2.99% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику № 2252941123 від 26.11.2023 р. складала 19 090,00 грн. :- 2 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; - 17 090 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.
За вказаних обставин, позивач ТзОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подавала, будь яких інших клопотань та заяв від відповідача до суду подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.11.2023 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» договір про надання грошових коштів у позику № 2252941123 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту - 2000 гривень. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п.1.1.1 Тип позики - кредит; п. 1.1.2 Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; п.1.2. Строк кредиту (строк дії Договору) 23 днів; Дати надання кредиту: 26.11.2023 року по 19.12.2023; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 2.99% в день та застосовується у межах строку кредиту.
На підтвердження укладення договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником у додатку до позовної заяви позивач додав роздруківку з електронної пошти позивача - support@finsfera.ua, з якої відправлено на електронну пошту відповідачці - ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразові ідентифікатори для підпису договору позики № 2252941123 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Відповідно до листа за вих. № 7/12138 від 19.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», який адресований ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», останнє повідомлено, що відповідно до договору № 160523/1 від 16.05.2023 здійснено за дорученням ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» успішний переказ коштів в сумі 2000 грн. на номер картки НОМЕР_1 .
До матеріалів справи долучена анкета клієнта, ОСОБА_1 із зазначенням ідентифікаційних даних клієнта та інформації стосовно бажаного клієнта; паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з врахуванням побажань споживача (сума кредиту 2 000 грн).
На виконання ухвали суду від 03.07.2025, про витребування доказів, АТ КБ Приват банк надіслав відповідь з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 26.11.2023 на цю картку зараховано кошти в розмірі 2 000,00 грн.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується вищевказаним договором, анкетою клієнта, листом № 7/12138 від 19.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та відповіддю АТ КБ «Приват банк» з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 26.11.2023 на цю картку зараховано кошти в розмірі 2 000,00 грн.
В анкеті клієнта ОСОБА_1 зазначено номер її банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_1 .
Відповідачка не надала доказів того, що на вказану платіжну карту кошти кредиту не зараховувались.
Отже, позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема, щодо надання відповідачу кредиту, а відповідач цю обставину жодними доказами не спростувала.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 2000 грн. тіла кредиту є законною та обґрунтованою.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
З умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк позики (строк дії договору) - 23 дні. Дата повернення позики 19 грудня 2023 року.
При цьому, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 23.06.2025.
Суд звертає увагу, що договором надання грошових коштів у позику № 2252941123 від 26.11.2023 визначений строк його дії, який становить 23 дні, тому саме протягом цього строку позивач має право нараховувати відповідачу передбачені цим договором проценти, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у встановлений строк, становлять 2,99%.
Відтак, доводи позивача про необхідність нарахування процентів за користування кредитом по 23.06.2025, незалежно від закінчення строку дії кредитного договору, не ґрунтуються на вимогах закону.
Слід зазначити, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов'язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов'язання у розмірі, визначеному законом або договором (частина друга статті 625 ЦК України).
Позику отримано відповідачем у розмірі 2 000 грн., узгоджена сторонами договору процентна ставка - 2,99% за день та строк кредитування (строку договору) становив 23 дні.
За таких обставин сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами становить 59,80 грн (2 000 грн х 2,99%/100% = 59,80 грн).
Ураховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача за процентами згідно надання грошових коштів у позику № 2252941123 від 26.11.2023 становить 1671,60 грн (59,80 грн х 23 (строк дії договору) = 1 375,40 грн), а тому вимога в частині стягнення процентів підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви у цій справі сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Оскільки, судом задоволено 7,20% позовних вимог, то з відповідача слід стягнути 174,41 грн. судового збору.
На підставі ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження: вул. Болсуновська, 8 поверх 9, м. Київ, 01014 заборгованість за договором № 2252941123 від 26.11.2023 року у сумі 3 375,40 грн, з яких: 2000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 375,40 грн. - заборгованість по процентах.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження: вул. Болсуновська, 8 поверх 9, м. Київ, 01014, 174,41 грн. судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя