Справа № 197/577/25
Провадження № 2/197/523/25
29 вересня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Ушакової Т.М.,
представника позивача - адвоката Тарана В.А. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 6455815 від 27.01.2022 у розмірі 26152 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 27.01.2022 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір № 6455815. Згідно з умовами договору, розмір кредиту становить 20000 грн, проценти нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в передбаченому умовами договору порядку. Відповідач у свою чергу не виконував належним чином свої зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед первісним кредитором.
25 липня 2024 року було укладено договір № 25-07/24, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Факторинг партнерс" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 6455815. Таким чином, ТОВ "Факторинг партнерс" наділено правом вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості за договором № 6455815 від 27.07.2022 становить 26152 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 4752 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1400 грн - заборгованість за комісіями.
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28 липня 2025 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач є військовослужбовцем.
01 вересня 2025 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.09.2025 у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові та заперечив щодо зупинення провадження у справі за відсутності підтвердження проходження військової служби відповідачем у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6455815, згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000 грн на строк 30 днів з 27.01.2022 по 26.02.2022. Комісія за надання кредиту становить 1400 грн, яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 5280 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Також у матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту № 6455815, у якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, та інші умови договору.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ "Мілоан" ідентифікувало ОСОБА_1 . Договір підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора V42373, який було відправлено 27.01.2022 на номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції LiqPay, 27.01.2022 ТОВ "Мілоан" перерахувало на картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 20000 грн. Призначення платіжної операції - кошти згідно договору 6455815.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ "Мілоан" за кредитним договором 6455815, заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором становить 26152 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість за кредитом; 4752 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1400 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту.
25 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" було укладено договір факторингу № 25-07/2024, на підставі якого ТОВ "Мілоан" відступило позивачу право вимоги до відповідача.
Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року, реєстр боржників передано повністю відповідно до умов договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року, зауважень у сторін немає.
Відповідно до реєстру боржників для друку до договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит 6455815. Загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит становить 26152 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ "Факторинг партнерс", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6455815 від 27.01.2022 станом на 22.05.2025 становить 26152 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4752 грн - заборгованість за відсотками; 1400 грн - заборгованість за комісією.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, під час підписання кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачем кредиту. Права вимоги за кредитним договором було відступлено позивачу по справі, кредит не повернуто, а отже позовні вимоги ТОВ "Факторинг партнерс" підлягають задоволенню. Відповідач відзиву чи заперечень на позов не подав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. Отже, ОСОБА_1 не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс"; заяву на надання юридичної допомоги № 236 від 01.04.2025; витяг з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0525540045 від 03.06.2025 (а.с. 12), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 629, 1054, 1055 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" заборгованість у розмірі 26152 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят дві) гривні.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а разом 15422 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 29 вересня 2025 року.
Суддя М.В. Панчук