Справа № 216/1191/25
Провадження № 2/216/1514/25
17 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 лютого 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 28.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр»та відповідачкою було укладено кредитний договір (оферти) № 28.04.2024-100002702, за яким остання отримала кредитні кошти в розмірі 13 000 грн, строком на 28 днів, із визначенням дати повернення кредиту - 25.05.2023.
Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.
Також, сторонами визначено процентні ставки, а саме: процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Стандарт» - стандартна фіксована незмінна процента ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Позивач свої зобов'язання за кредитний договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитних коштів.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, станом на 25.05.2023 виникла заборгованість в розмірі 19 863,97 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 13 000 грн, заборгованості по процентах - 4913,97 грн, та комісії - 1950 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд задовольнити позов.
Представниця позивача Чехун Ю.В. у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 28.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр»та відповідачкою було укладено кредитний договір (оферти) № 28.04.2024-100002702, за яким остання отримала кредитні кошти в розмірі 13 000 грн, строком на 28 днів, із визначенням дати повернення кредиту - 25.05.2023.
Умовами договору визначено, що первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.
Сторонами визначено процентні ставки, а саме: процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Стандарт» - стандартна фіксована незмінна процента ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на проценту ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Згідно пунктом 6.1 договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечить чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення, та сплати процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - не пізніше термінів, вказаних у графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1950 грн. розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідачка отримала кредит на умовах визначених кредитним договором, однак у зв'язку з неналежним виконанням його умов, станом на 25.05.2023 виникла заборгованість в розмірі 19 863,97 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 13 000 грн, заборгованості по процентах - 4913,97 грн, та комісії - 1950 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормою статті 638 ЦК України визначено, що, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 28.04.2023-100002702 від 28.04.2023 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, та судом встановлено факт невиконання відповідачкою взятих зобов'язань, що, у свою чергу, порушує право позивача, у зв'язку із чим, заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн, та заборгованості по процентах в розмірі 4913,97 грн, підлягає стягненню з відповідачки.
Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1950 грн, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 в справі № 496/3134/19.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту на загальну суму 1950 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2184,59 грн (17 913,97 х 2422,40 : 19 863,97 = 2184,59).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133а) заборгованість за кредитним договором № 28.04.2023-100002702 від 28.04.2023, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн, та заборгованості по процентах в розмірі 4913,97 грн, всього - 17 913 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн 97 (дев'яносто сім) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133а) судовий збір в розмірі 2184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В.Онопченко