Справа № 192/901/24
Провадження № 2-п/192/6/25
Ухвала
25 вересня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Чепіги Є.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача (в режимі відеоконференції) - адвоката Бутова М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бутов Михайло Алєкович, про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановила:
Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у сумі 66670 (шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят) гривень 07 копійок, судові витрати зі сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок.
15 липня 2025 року представник відповідача подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, у якій просить:
визнати поважною причину пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та поновити його;
переглянути заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області та призначити справу до розгляду;
стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
Заява про перегляд заочного рішення обґрунтовується тим, що відповідач отримав повний текст заочного рішення лише 01.07.2025 особі свого адвоката Бутова М.А. через електронний кабінет в Електронному суді, після отримання адвокатом доступу до справи. Відповідачу взагалі не було відомо про розгляд даної справи та вона не отримувала жодної судові повістки й повідомлення з суду.
У заяві зазначається, що з матеріалів судової справи вбачається, що судом відповідачу відправлялись поштовим засобом Укрпошти повістки, позовна заява з додатками. Жоден з вказаний поштових листів з суду або інші наявні в матеріалах справи, відповідач не отримувала ані особисто ані через представника чи за допомогою інших осіб. Відповідачу жодним чином не було відомо про розгляд справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Тобто, судові повістки з документами по справі, у разі відсутності реєстрації учасника справи в Електронному Суду, мають надсилатись йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому такого листа. Однак, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про вручення ОСОБА_1 вищевказаних листів (де б було вказано її ПІБ та підпис з датою отримання) відсутні, а наявні лише скріншоти з сайту Укрпошти, які не можуть містити достовірну інформацію для підтвердження отримання відповідачем листів з суду.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не була обізнана про розгляд справи, то вона була позбавлена права подавати докази, подавати клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи, що в результаті призвело до ухвалення неправильного заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання не з'явилася з поважних причин, а тому нею подається заява про перегляд заочного рішення.
У заяві про перегляд заочного рішення також вказується, що позивач зазначає, що 27.12.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт Кредитної лінії 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Вказує, що станом на 20.21.2021р. у відповідача за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 66 670, 07 грн.
Також, позивачем у якості доказу переходу права вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості за кредитним договорам надано Договір Факторингу № 4 від 20.12.2021р. Позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з укладеним ним кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеному позивачем розмірі, а тому позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають до задоволення. Приймаючи рішення по справі, Солонянський районний суд Дніпропетровської області погодився з доводами позивача та на підставі наявних в справі доказів задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Проте, сторона відповідача категорично не згодна з доводами позовної заяви та вважає, що позивачем на підтвердження заявлених вимог позову не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували заявлені вимоги. Звертає увагу на Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відновлення кредитної лінії, яка не містить взагалі місця її складання (відповідне поле порожнє), не містить дати її складання (теж порожнє поле), тобто документ не містить обов'язкових реквізитів.
Вказана Оферта взагалі не містить інформації про банківський рахунок/карта, на який мав би бути встановлений кредитний ліміт. Так само не містить таку інформацію і паспорт споживчого кредиту. Тобто, інформація про істотні умови кредитного договору відсутня.
В Оферті міститься інформація про прохання щодо випуску картки MASTER CARD DEBIT WORLD, проте доказів що така карта була випущена і видана ОСОБА_1 відсутня. В даній Оферті внизу сторінки проставлено підпис відповідача про те, що він отримав всю інформацію про умови кредитування та, що він отримав Акцепт на пропозицію укладення вказаного кредитного договору. Однак, дана обставина, не може бути взяти до уваги судом, оскільки лише підпис (відмітка про отримання) не є достатнім доказом для належного підтвердження дійсного отримання акцепту відповідачем та які конкретно погоджені сторонами умови містив цей акцепт. Відповідач не надає доказів реального отримання відповідачем акцепту. Враховуючи, що Оферта була викладена у паперовому вигляді, то й відповідно Акцепт на цю Оферту мав бути наданий також в паперовому вигляді, де були б зазначенні усі істотні умови, які погодженні сторонами та які мала виконувати Відповідач. Однак, відповідних доказів, матеріал справи не містить.
Щодо розміру позовних вимог, то позивач звертаючись до суду з позовом зазначає, що у відповідача виникла за кредитним договором заборгованість у розмірі 66 670, 07 грн, яка і була стягнута судом на користь позивача. Проте, позивач жодним чином не обґрунтовує заявлену суму заборгованості. З позовної заяви та тверджень позивача вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 200 000, 0 грн, проте з матеріалів справи не вбачається отримання відповідачем на картковий рахунок вказаної суми коштів та встановлення такого розміру ліміту.
Щодо суми 66 670, 07 грн, то позивач жодним чином не обґрунтовує правову природу походження даної суми, з чого вона складається, яким чином виникла, з якого періоду та як здійснювалось нарахування. Й взагалі, позивач не вказує у якому розмірі було встановлено початковий кредитний ліміт ОСОБА_1 та на який рахунок.
Позивачем у справу надано виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 27.12.2019р. по 02.05.2024р. Згідно вказаної виписки вбачається, що «ліміт кредиту» становить 0,00 грн, поточна сума заборгованості також становить 0,00 грн, тобто вказана інформація вказує на відсутність у ОСОБА_1 , встановленого кредитного ліміту та відсутність будь-якої заборгованості.
Також, що згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що з останньої щомісячно здійснювалось списання коштів за Розрахункове-касове обслуговування основної картки. Загальна сума списаних коштів: 19 242, 51 грн.
Проте, ані умови Оферти ані умови споживчого кредиту не містять жодної інформації про комісію за розрахункове-касове обслуговування рахунку Відповідача. Тобто, банком були неправомірно отримані та списані кошти з рахунку відповідача за платежами, які взагалі не визначені умовами договору. Вимоги позивача щодо стягнення грошової суми жодним чином не обґрунтовані.
У постанові Верховного Суду від 16.08.2023р. у справі № 176/1445/22 було зроблено висновок, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично НЕ є рівними.
У судове засідання, призначене на 24 вересня 2025 року, представник позивача не прибув, судова повістка була направлена йому в електронному вигляді до електронного кабінету в електронному суді та її отримання підтверджується відповідною довідкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення підтримали, відповідач заперечувала отримання нею судових повісток про виклик до суду.
Суд, заслухавши відповідача та її представника, дослідивши додані до заяви докази, дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Суд зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 07 серпня 2024 року, якою було встановлено строк для подання відзиву позивачем, а також копії позовної заяви з додатками, були направлені відповідачу рекомендованим поштовим відправленням Укрпоштою, та згідно з інформацією на сайті Укрпошти відправлення було вручено особисто.
Разом з тим, у матеріалах справи немає поштового повідомлення з відміткою про вручення відповідачу поштового відправлення з вказаними документами, в тому числі копії ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач заперечує отримання нею будь-яких поштових листів з суду, тому суд доходить висновку, що відповідач з поважних причин не подала відзив на позовну заяву.
Окрім того, на думку суду, у заяві про перегляд заочного рішення наводяться обґрунтовані доводи для перегляду заочного рішення з посиланням на докази та обставини справи, які повинні бути з'ясовані судом у судовому засіданні. Тому суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду.
Керуючись ст. ст. 284, 287, 288 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Скасувати заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 12 грудня 2025 року об 11 год 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту проголошення.
Повна ухвала складена 29 вересня 2025 року.
Суддя Н.В. Ковальчук