Справа №186/1997/25
Провадження №1-кп/0186/547/25
29 вересня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м.Шахтарському кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025046380000082 від 03 вересня 2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Першотравенську, Дніпропетровської області, маючого вищу освіту, неодруженого, непрацюючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , з 25 грудня 2023 року, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 359 від 25 грудня 2023 року, увільненого з посади гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 та зарахованого в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з залишенням у списках підрозділів, у зв'язку з самовільним залишенням частини, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога неперебуваючого, несудимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №138 від 18 травня 2023 солдат - ОСОБА_3 призначений на посаду гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 . З 25 грудня 2023 року, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №359 від 25 грудня 2023 року, солдат ОСОБА_3 увільнений з посади гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 та зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з залишенням у списках підрозділів, у зв'язку з самовільним залишенням частини.
Згідно до ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат - ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат - ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
29 серпня 2025 року, приблизно о 08.00 годині, що солдат - ОСОБА_3 , знаходячись в квартирі
АДРЕСА_2 , де у нього виник конфлікт на підґрунті особистих, неприязних відносин з ОСОБА_4 , в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 29 серпня 2025 року, приблизно о 08.00 годині, перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_2 , в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих, неприязних відносин, умисно наніс один удар долонею правої руки в область обличчя потерпілій - ОСОБА_4 , потім наніс два удари лобною ділянкою своєї голови в область обличчя ОСОБА_4 .. Після цього, ОСОБА_5 , не зупиняючись на заподіяних тілесних ушкодженнях, підійшовши до потерпілої - ОСОБА_4 , схопив металеву ручку від швабри, та навмисно, тиснучи металевою ручкою швабри в область грудної клітки ОСОБА_4 , притиснув потерпілу до стіни, тим самим, спричинив останній тілесні ушкодження. Вище перерахованими неправомірними, умисними діями ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження потерпілій - ОСОБА_4 , у вигляді гематоми підборіддя, волосистої частини голови, грудної клітки, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, військовослужбовець - ОСОБА_3 , 01 вересня 2025 року, приблизно о 23.00 годині, перебував біля будинку №4 по вул.Незалежності, м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області , де у нього виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 на підґрунті особистих, неприязних відносин з останньою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 01 вересня 2025 року, приблизно
о 23.00, перебуваючи біля будинку №4 по вул. Незалежності, м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської, керуючись раптово виникшим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , на ґрунті особистих, неприязних відносин з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, свідомо припускаючи, що внаслідок нанесення удару може завдати ОСОБА_4 тілесні ушкодження та бажаючи їх спричинення, умисно наніс долонею правої руки один удар у ліву половину обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забійної рани нижньої губи зліва, з розповсюдженням на слизову оболонку, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.
В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Потерпілою - ОСОБА_4 , подано заяву про її згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, з кваліфікацією кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні в її відсутність, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку, з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставинами.
Обвинувачений - ОСОБА_3 , подав письмову заяву, складену у присутності захисника - адвоката - ОСОБА_6 , в якій зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, згідний із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, а також згідний на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні у його відсутність.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згідний з розглядом обвинувального акта.
При цьому, у відповідність частині 4 ст.107 КПК України в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його та клопотання потерпілої, прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини та не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю доведена.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_3 по ч.1 ст.125 КК України правильна, за ознакою - умисне легке тілесне ушкодження.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення повторно, щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.
Призначаючи покарання обвинуваченому - ОСОБА_3 , суд враховує, що він вчинив кримінальний проступок, особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, негативно характеризується за місцем служби, та вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідність ст.100 КПК України: медичну документацію та фотозображення ОСОБА_4 , визнані документами, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, - суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - 850 гривень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази: медичну документацію та фотозображення ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.
На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1