Справа № 174/1152/25
п/с 2/174/564/2025
29 вересня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі - ТОВ «Він Фінанс»), звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» ( далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») на ТОВ «Він Фінанс». наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.
19.09.2018, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 320027. ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 3 998,80 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Він Фінанс».
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15 315,23 грн., а саме: сума основного боргу - 3 998,80 грн.; сума боргу за процентами - 2 159,35 грн.; сума боргу за пенею і штрафами - 9 157,08 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «Він Фінанс») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 12.04.2018 укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 320027 від 19.09.2018 перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «Він Фінанс»). Договір про надання фінансового кредиту № 320027 від 19.09.2018 укладений в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію»
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідач свої кредитні зобов'язання за договором № 320027 від 19.09.2018 не виконав належним чином, внаслідок чого в нього утворилась кредитна заборгованість в загальному розмірі 15 315,23 грн., на яку позивачем нараховано на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 1 379,63 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 3 348,90 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив поновити строк позовної давності для подання даного позову до суду та стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 20 043,76 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд, відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 19.09.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 320027, який підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора А247973. За умовами договору, відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів та стандартною процентною ставкою 1,80 % в день. Також, відповідачем підписано графік розрахунків до договору про надання фінансового кредиту № 320027 від 19.09.2018 (а.с. 8-10).
Згідно до Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) та розрахунку заборгованості (Станом на дату відступлення прав вимоги), складених ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 15 315,23 грн. (а.с. 11-13).
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (Фактор) було укладено договір факторингу № 1. Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 12.04.2018 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з пунктом 2.1 цього договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 30.01.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Додаткову угоду № 11 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018. До матеріалів справи додано Форму реєстру прав вимог, реєстр прав вимог № 12 згідно якого за договором № 320027 від 19.09.2018 заборгованість відповідача по основному боргу (тіло кредиту) - 3 998,80 грн.; заборгованість по відсоткам - 2 159,35 грн.; загальна заборгованість - 6 158,15 грн.; сума фінансування - 879,74 грн. Довідкою Вих. № 84/25-АГ від 03.04.2025 р. ТОВ «Авентус Україна» підтверджує здійснення ТОВ «Він Фінанс» (до зміни назви - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») розрахунків за відступлення права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулося на підставі Договору факторингу № 1 від 12.04.2018, з усіма додатковими угодами до нього. Розрахунки проведені в повному обсязі, станом на звітну дату заборгованість відсутня (а.с. 14- 19).
Листом Вих. № 5741-ВП від 30.07.2025 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомляє, що відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів, зокрема, згідно порядкового номера 105: 19.09.2018 на суму 4 000 (чотири тисячі гривень 00 копійок), маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 148553, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-696727, що також підтверджується листом Вих. № 7562/25-Е від 08.08.2025 ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 20-26).
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс» (а.с. 28, 29).
Відповідно до розрахунку позивача, відображеного в позовній заяві, період прострочення грошового зобов'язання становить 1097 днів та 3% річних за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 становить 1 379,63 грн., а інфляційні збитки за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 становлять 3 348,90 грн.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
У ст. 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу № 1, за яким згідно доводів позовної заяви відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 320027 від 19.09.2018, було укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 12.04.2018, тобто за п'ять місяців до укладення кредитного договору між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 переходило лише раз: від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (ТОВ «Він Фінанс»).
Таким чином, вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Авентус Україна» до відповідача на момент укладення договору факторингу від 12.04.2018 не було, і сторони не могли передбачити, що 19.09.2018 цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Крім того, на час укладення договору факторингу № 1 від 12.04.2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, у зазначений вище договір факторингу входити не могло.
Суд констатує, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
З огляду на викладене, позивачем ТОВ «Він Фінанс» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за договором від 19.09.2018 укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 № 320027.
Крім того, суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи реєстр прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 сам по собі не свідчить про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові, на позивача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для розгляду питання про судові витрати понесені позивачем, відсутні.
Керуючись ст. ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 345 ЦПК України, суд,-
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.А.Ілюшик