Справа № 569/17006/25
24 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Негрей А.С.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10854 грн. 66 коп. та понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., витрати понесені на оплату звіту в сумі 1500 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 09 квітня 2025 року о 13 год. 24 хв. на вул. Кобзарська, 32 в Рівне, відповідач керуючи велосипедом не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно зреагувати на її зміну, при виникненні небезпеки не вжив заходів до зупинки велосипеда для безпечного об'їзду, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , що привело до механічних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.3.6 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2025 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито в зв'язку з малозначністю, обмежившись щодо нього усним зауваженням. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Так відповідно до Звіту №149Д від 31 липня 2025 року, сума матеріальних збитків склала 10854,66 грн. У зв'язку з викладеним звертається до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Негрей А.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: суму матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 4000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., суму судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. та витрати по оплаті звіту у розмірі 1500 грн.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі від 09 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито в зв'язку з малозначністю, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
З постанови вбачається, що 09.04.2025 року о 13 год. 24 хв. на вул. Кобзарська 32, ОСОБА_2 керуючи велосипедом не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно зреагувати на її зміну, при виникненні небезпеки не вжив заходів до зупинки велосипеда, для безпечного об'їзду, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Тоyоtа Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Листом від 26.06.2025 року №3-01б/16179 Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.04.2025 р. в м.Рівне, вул. Кобзарська,32, за участю транспортного засобу автомобіля «Тоyоtа Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда ARDIS City, під керуванням ОСОБА_2 , оскільки в законодавстві відсутній обов'язок страхування відповідальності власників велосипедів, а отже відсутні правові підставі для виплати страхового відшкодування в межах цього виду страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту №149Д про оцінку автомобіля «Тоyоtа Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, завданого його власнику в результаті його пошкодження при ДТП складає 10854,66 грн.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, позивач правомірно звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, оскільки у нього виникло право на відшкодування шкоди, завданої діями відповідача, що відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Тоyоtа Avensis» склало 10854,66 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що сума матеріального збитку у розмірі 10854,66 грн є недоведеною, оскільки зазначена сума встановлена висновком щодо вартості матеріального збитку, складеного суб'єктом оціночної діяльності. Відповідачем до матеріалів справи не долучалось іншого висновку, звіту, дослідження на спростування наявного у матеріалах справи, клопотання про призначення судової експертизи для визнання вартості матеріального збитку суду не подавалось.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно положень статей 77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відшкодування у розмірі 10854,66 грн.
Окрім того, стягненню з відповідача підлягають кошти, понесені позивачем на проведення експертої оцінки для визначення матеріального збитку, заподіяного автомобілю у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується копією рахунку №149Д від 29.07.2025 рку та платіжною інструкцією від 30.07.2025 року №1.239452433.1 на суму 1500грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої допомоги та копію договору про надання правничої допомоги від 01.08.2025 року укладеним з Адвокатським бюро «Алли Негрей» та ОСОБА_1 в якому вартість гонорару адвоката складає 5000 грн.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір до 3 000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір, який складає 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280,354, 435 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10854 грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., витрати понесені на оплату звіту в сумі 1500 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.
Розстрочити виконання рішення суду щомісячними платежами в рівних частинах строком на три місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2025 року.
Суддя Харечко С.П.