Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/9064/25
Провадження №2/711/3388/25
заочне
05 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Сонівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025 справу передано до Придніпровського районного суду м. Черкаси за підсудністю.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не подано.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії на будинок за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Інформація щодо встановлених тарифів є загальновідомою, розміщена на офіційних веб-порталах КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що визначено статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за наданні послуги, факт отримання послуги відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022.
Як вказано, що відповідач фактично споживши зазначені вище послуги, не надсилав жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання, що свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Однак, відповідач оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не здійснює у повному обсязі. Такі дії відповідача наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом, і впливають на якість наданих послуг.
Протягом усього строку виникнення заборгованості, відповідач періодично вчиняв дії, що свідчить про визнання ним заборгованості перед підприємством, а саме, як приклад, у квітні 2020 року відповідачем, у рахунок погашення заборгованості, сплачено кошти у розмірі 2409 грн. 58 коп., а також, окрім інших платежів, відповідачем було сплачено 1092грн. 25коп. у березні 2025 року.
Разом з тим, станом на 01.06.2025, борг відповідача перед КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради за спожиту теплову енергію складає - 35673 грн. 53 коп.
Враховуючи зазначені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 35673грн. 53 коп., а також судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У матеріалах справи наявні заяви представника позивача за довіреністю - Шаригіної Н.М. від 05.09.2025 про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання відповідач не з'явилася, хоча судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та за адресою, що вказана у позовній заяві. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст.223, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Врахувавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини .
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» покладений обов'язок забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання, згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 № 1480 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси». Рішенням від 14.04.2011 № 630 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» видано ліцензію на право постачання теплової енергії, на підставі якої забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Крім того, на виконання рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27.10.2020 №1059, 13.10.2021 № 1122, 19.10.2022 № 859, 13.10.2023 № 1525 КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» здійснює постачання теплової енергії на будинок за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Положення закріплені у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (№2189-VІІІ) , зокрема, статтями 7, 8 визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» як суб'єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У позовній заяві позивач вказує місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , як таку, до якої ним надаються житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді від 11.07.2025, на запит суду, наданої Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 02.06.2000р. Крім того, у цій відповіді вказано, що інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.
Також слід зазначити, що інших доказів, які б свідчили про те, що житлове приміщення, до якого позивачем - підприємством надаються вказані житлово-комунальні послуги, - перебуває у власності відповідача, в його оренді, чи остання має право користування цим помешканням і користується ним, тобто є споживачем житлово-комунальних послуг, - позивачем до суду надано не було. Крім того, саме по собі те, що позивачем у розрахунку заборгованості зазначено особовий рахунок № НОМЕР_1 і прізвище, ім'я та по-батькові особи - ОСОБА_1 , жодним чином не підтверджує того факту, що саме ця особа є споживачем житлово-комунальних послуг і відповідно, є суб'єктом, який несе відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів, регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
У пункті 4 вказаного Порядку передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, у тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Таким чином, дослідивши всі наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки жодними належними, допустимими, достатніми та переконливими доказами сторона позивача не довела обставини про те, що відповідач ОСОБА_1 повинна нести обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг (за спожиту теплову енергію), які надаються підприємством КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради протягом часу з січня 2020 року по 01.06.2025, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 не є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , як місцем свого проживання, оскільки з 02.06.2000 вона зареєстрована за іншою адресою, враховуючи дані органів місцевого самоврядування, відсутні дані, що вона є власником цього помешкання, як і не доведено факт перебування житлового приміщення у останньої в оренді чи користуванні. Тобто, відсутні об'єктивні дані вважати, що вона є споживачем відповідних послуг за вказаною адресою, у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, позивачем не доведено наявність укладеного між сторонами - підприємством та ОСОБА_1 , договору про надання послуг з теплової енергії, а той факт, що протягом вказаного періоду частково вносилися грошові кошти по оплаті житлово-комунальних послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 , не свідчить про те, що саме відповідач, як споживач цих послуг, їх вносила і визнавала поточні нарахування та заборгованість.
Оскільки у задоволенні позовних вимог, відмовлено, то, відповідно, сплачені судові витрати (судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп. - платіжна інструкція №737 від 18.06.2025) слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 5, 76-83, 141, 259, 268, 280 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 22.09.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька