Справа №295/13295/25
1-кс/295/5013/25
23.09.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги представника ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
23.09.2025 до суду надійшла указана скарга, в якій представник заявника просить: 1) продовжити строк подання до суду скарги на бездіяльність слідчого; 2) визнати дії слідчого неправомірними; 3) зобов'язати слідчого внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 4) розпочати та провести досудове слідство.
Ознайомившись із матеріалами скарги, слідчий суддя дійшов до висновку, що її необхідно повернути з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За правилами ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, застосовуючи аналогію з ч. 2 ст. 132, ст. 218 КПК України, слід дійти висновку, що скарги на бездіяльність слідчих, прокурорів під час досудового розслідування підсудні місцевому суду за місцем розташування органу досудового розслідування.
Право доступу до суду для оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. При цьому, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 22.04.2020 у справі № 51 - 1901 впс 20.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12 від 09.11.2012, у випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо, серед іншого, вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК України.
Право доступу до суду для оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. При цьому, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
З огляду на те, що у поданій до суду скарзі представником заявника оскаржується бездіяльність слідчого відділення поліції № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, яке знаходиться на території Корольовського району міста Житомира (м. Житомир, Новий бульвар, 1), тому така скарга подана з порушенням правил підсудності скарга, у зв'язку з чим вона не підлягає розгляду в Богунському районному суді міста Житомира і має бути повернута представнику заявника.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304 КПК України, -
Скаргу представника ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути представнику заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1