Справа № 367/4724/25
Провадження №2/367/4235/2025
Іменем України
23 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Третяк Я.М.,
за участі секретаря с/з - Люліної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 241140,14 грн., та судовий збір.
В обґрунтування позову зазначено, що 02.05.2024 року, приблизно о 17 год. 00 хв. на просп. Берестейському у м. Києві в районі ст. метро «Нивки» водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем BMW Х6, д/н НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та при виникненні перешкоди або небезпеки, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 після чого автомобіль марки JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем марки «КІА Optima» д/н НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 р. справа № 761/18387/24 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст 124 КУпАП.
В свою чергу, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 р. справа № 761/18389/24 адміністративне провадження відносно водія ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що автомобіль JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , 2023 року випуску, застрахований ТДВ «Експрес Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 202.23.2780810 від 15.08.2023 року, Страхувальник - ОСОБА_2 , строк дії з 16.08.2023 р. по 15.08.2024 р., страхова сума 980 370,50 грн., франшиза по ДТП 0,25 % тобто 2 450,93 грн.
Відповідно до Рахунку-фактури № ВР-0000751 від 28.05.2024 складеного ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» вартість відновлювального ремонту ТЗ JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , становить 403591,07 грн. В подальшому вартість відновлювального ремонту ТЗ JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , підтверджена актом виконаних робіт від 17.01.2025 р. № ЗН- 2062244 складеного ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» на суму 403591,07 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 8 частини А Договору страхування, п. 14 Частини А Договору страхування та Розділу 9 Договору страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування у розмірі 401140,14 грн.
Відповідно до довідки Поліції ви інформації ЦБД розміщеної на сайті МТСБУ, цивільно- правова відповідальність водія автомобіля «BMW Х6» д/н НОМЕР_5 кузов № НОМЕР_6 , була застрахована у ПрАТ «СК «АРКС» на підставі Полісу № ЕР- 218806292 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за щкоду заподіяну майну - 160 000 грн., франшиза - 0.00 грн.
27.02.2025 р. ПрАТ «СК «АРКС» платіжною інструкцією № 1119579 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 160000,00 грн. з призначенням платежу: «Страхове відшкодування згідно акту № АКХ4372013 ТДВ ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ 36086124 страхове відшкодування згідно заяви № 3.24.02279 - СК Без ПДВ».
Таким чином, було визначено зобов'язання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 241140,14 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 17.07.2024 року ТДВ «Експрес Страхування» надіслало цінним листом з описом вкладення до відповідача ОСОБА_1 Заяву № 3.24.02279-ФО про виплату страхового відшкодування. Однак, згідно інформації з сайту AT «Укрпошта» лист за трекінгом 19201022627801 адресат не отримав, лист було повернуто відправнику.
30 квітня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник ТДВ «Експрес Страхування» у судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Відповідно до ч.ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вимоги даної норми закону, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 02.05.2024 року о 17 год. 00 хв. на просп. Берестейському у м. Києві, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки BMW, д/н НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та при виникненні перешкоди або небезпеки, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки JETOUR, д/н НОМЕР_2 , під після чого автомобіль марки JETOUR, д/н НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем марки КІА д/н НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, що підтверджується копіями довідки № 3024130380422006 про ДТП, постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 року у справі № 761/18387/24 та схеми місця ДТП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 року у справі № 761/18387/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність власника автомобіля BMW, д/н НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в АТ «СК «АРКС» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218806292, що підтверджується копією витягу з бази МТСБУ.
Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
При цьому, автомобіль JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , 2023 року випуску, був застрахований у ТДВ «Експрес Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 202.23.2780810 від 15.08.2023 року, страхувальник - ОСОБА_2 , строк дії з 16.08.2023 р. по 15.08.2024 р., страхова сума 980 370,50 грн., предметом якого були майнові інтереси ОСОБА_2 , пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованого транспортного засобу JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , 2023 року випуску.
03 травня 2024 року власник автомобіля JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача із Заявою на виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля, що підтверджується копією заяви.
Згідно Рахунку-фактури № ВР-0000751 від 28.05.2024 року, складеного ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», вартість відновлювального ремонту ТЗ JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , становить 403591,07 грн.
За наслідком розгляду вказаної заяви від 03 травня 2024 року, враховуючи Акт огляду транспортного засобу JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , від 23.05.2024 року, Рахунок-фактуру № ВР-0000751 від 28.05.2024 року, ТДВ «Експрес Страхування» було складено страховий акт № 3.24.02279-1 від 17.06.2024, а також страховий акт № 3.24.02279-2 від 20.06.2024 та здійснено виплату на користь власника автомобіля JETOUR/DASHING, д/н НОМЕР_2 , на рахунок ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» двома переказами у загальному розмірі 403591,07 грн., що підтверджується копіями вказаних документів та копіями платіжних інструкцій.
В подальшому, АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ТДВ «Експрес Страхування» у розмірі 160000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 1119576.
Таким чином, сума невиплаченого страхового відшкодування становить 241140,14 грн., із розрахунку 403591,07 грн. - 160000,00 грн. = 241140,14 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України особа майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Керування автомобілем є діяльністю, пов'язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки, а відповідач, як особа, яка здійснює керування, відповідає за шкоду, завдану іншому транспортному засобу незалежно від наявності або відсутності його вини. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частина 5 ст. 1187 ЦК України містить лише два виключення, які звільняють водія від відшкодування шкоди. Так, зокрема, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні ДТП відповідач не знаходився під впливом непереборної сили, як і не встановлено умислу водія іншого автомобіля на завдання шкоди своєму транспортному засобу.
Згідно зі ст. 108 ЗУ «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
За нормою ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Отже, регрес - це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст. 261, 262 ЦК України).
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
За вказаних обставин, врахувавши, що саме до позивача перейшло право вимоги, відповідачем завдані збитки не відшкодовані, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 988, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-285, 354 ЦПК України, 12, 22, 28, 29, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (код ЄДРПОУ 36086124, адреса: 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, 22) суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 241140 (двісті сорок одна тисяча сто сорок) грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (код ЄДРПОУ 36086124, адреса: 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, 22) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3617 (три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 11 коп.
Копію рішення направити сторонам для відому.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я. М. Третяк