Справа № 296/7380/25
2/296/2986/25
26 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Герасимчук Олег Олександрович, звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- розірвати шлюб який укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 09.08.2003 року Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за актовим записом №4;
- судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн та судового збору у розмірі 968 грн 96 коп. покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що подружнє життя із відповідачем не склалося. Посилається на фактичне припинення шлюбних відносин та формальність шлюбу.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.08.2025 від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука Олега Олександровича надійшла на адресу суду заява, відповідно до змісту якої просить всі судові засідання по справі №296/7380/25 за позовом ОСОБА_1 , що поданий адвокатом Олегом Герасимчуком до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, здійснювати без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
11.08.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла на адресу суду заява, відповідно до змісту якої не заперечує щодо розірвання шлюбу укладеного з ОСОБА_1 .
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 , 09 серпня 2003 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис №4.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 , проти чого останній не заперечує.
Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, які бажають його припинити, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивачки - адвокатом Герасимчуком О.О. до суду подано:
- ордер серії АВ №1214794 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , виданий 03.07.2025 адвокатом Герасимчуком О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 24.06.2025;
- договір про надання правничої допомоги №б/н від 24.06.2025, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №603.
Згідно п.1.1 договору про надання правничої допомоги №б/н від 24.06.2025, адвокат зобов?язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій щодо розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Справа), а Клієнт зобов?язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені Договором.
Пунктом 3.1 договору визначено, що клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 5 000 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 100 грн судового збору. Авансовий платіж становить 3 600 грн, решту 2 500 грн, клієнт сплачує при винесенні судом рішення. За надання правової допомоги гонорар сплачується в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок адвоката.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.4.1 договору).
У відповідності до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.05.2025 у справі № № 922/449/21 (провадження № 61-14668св24).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Наданими представником позивача документами підтверджується факт надання правничої допомоги адвокатом Радченко О.Ю. позивачці ОСОБА_1 у цивільній справі №296/7380/25.
З урахуванням незначної складності справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та судового/судових засідань, сталої судової практики щодо розгляду справ даної категорії, беручи до уваги невеликий обсяг доказування, співмірність витрат із наданими адвокатом послугами (складання позовної заяви), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн, що відповідає критерію розумних витрат у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач по справі ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті визнав позов, про що свідчить подана ним заява, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, який був нею сплачений при поданні позову, що складає 484,48 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 50 відсотків судового збору від сплаченого нею при поданні позову згідно платіжної інструкції №0.0.4441475697.1 від 04.07.2025, що становить 484,48 грн.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований 09 серпня 2003 року Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №4.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) судових витрат по сплаті судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №0.0.4441475697.1 від 04.07.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень).
В решті суми стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено: 26.09.2025.
Суддя М. В. Петровська