Справа № 296/6549/25
2/296/2711/25
26 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить розірвати шлюб між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Аджарському Відділі Реєстрації Актів Цивільного Стану Агентства Розвитку Державних Послуг, Міністерства юстиції Грузії, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 від 29 серпня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач своїми діями демонструє небажання продовжувати сімейне життя. Посилається на фактичне припинення шлюбних відносин та формальність шлюбу.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, двічі направлялися на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі №910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 , 29 серпня 2024 року між ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, було укладено шлюб, зареєстрований Аджарським Відділом Реєстрації Актів Цивільного Стану Агентства Розвитку Державних Послуг, Міністерство юстиції Грузії, номер свідоцтва № НОМЕР_2 .
Свідоцтво про укладення шлюбу № НОМЕР_1 , яке видано 29.08.2024, містить апостиль з датою засвідчення 30.08.2024 у відповідності до вимог Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року.
Від шлюбу сторони по справі не мають спільних дітей.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно дост.63 ЗаконуУкраїни «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ст.60 цього Закону, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності-правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.27 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованого Законом № 451/95-ВР від 22 листопада 1995 року, у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство та компетентні установи Договірної Сторони, громадянами якої подружжя було на момент подання заяви. Якщо подружжя має місце проживання на території другої Договірної Сторони, компетентні також установи цієї Договірної Сторони.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 .
Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки ОСОБА_1 , яка бажає його припинити, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу та задоволення позову.
Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Законом України "Про міжнародне приватне право", Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 29 серпня 2024 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29 серпня 2024 року Аджарським Відділом Реєстрації Актів Цивільного Стану Агентства Розвитку Державних Послуг, Міністерства юстиції Грузії, номер свідоцтва № НОМЕР_2 (свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 , видане 29 серпня 2024 року Аджарським Відділом Реєстрації Актів Цивільного Стану Агентства Розвитку Державних Послуг).
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 26.09.2025.
Суддя М. В. Петровська