Справа № 766/10493/25
н/п 3/766/4053/25
01 серпня 2025 року
Херсонський міський суд Херсонської області у складі судді Арчакова Д.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Тицко Ю.О.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду виніс постанову про таке:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. До Херсонського міського суду Херсонської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою ст. 173-2 КУпАП, а саме протокол серії ВАД 691636 від 07.07.2025 з додатками згідно переліку, в якому зазначено, що ОСОБА_1 07.07.2025 о 13 год. 00 хв., знаходячись за місцем проживання, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї співмешканки, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою, висловлювався грубою нецензурною лайкою, вигнав з квартири.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 від підпису та отримання копії протоколу відмовився.
У письмових поясненнях доданих до матеріалів справи ОСОБА_1 обставини та вину у вчиненні правопорушення заперечує. Так, ОСОБА_1 зазначає, що дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте нецензурною лайкою в бік потерпілої не висловлювався, фізичною розправою не погрожував, з квартири не виганяв.
У судове засідання 01.08.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з'явились особисто.
У своїх свідченнях, що були надані під час судового засідання, ОСОБА_1 визнав, що дійсно висловлювався нецензурною лайкою під час сварки та перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте фізичною розправою не погрожував, з квартири не виганяв, сварок не ініціював, свою поведінку пояснив агресивністю поведінки потерпілої особи, що, на думку ОСОБА_1 , провокувала його на сварку цілеспрямовано.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що викликала поліцію у зв'язку з тим, що невдоволена вживанням алкоголю з боку ОСОБА_1 та мала намір вилікувати особу за допомоги працівників поліції. Інші обставини правопорушення, зокрема в частині дій щодо позбавлення доступу до житла, висловлювала нечітко, періодично змінювала свідчення.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
3. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:
-протокол серії ВАД 691636 від 07.07.2025, складений за частиною першою ст. 173-2 КУпАП;
-копія протоколу;
-пояснення потерпілої;
-пояснення кривдника;
-рапорт;
-заява;
-форма оцінки ризиків домашнього насильства;
-оптичний диск;
-копії ТЗП;
-копії реєстрації.
ІV. Оцінка Суду
4. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
5. Адміністративна відповідальність за частиною першою ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, основним безпосереднім об'єктом домашнього насильства є суспільні відносини щодо захисту здоров'я як фізичного так і психологічного.
6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Отже основною ознакою домашнього насильства, як діяння, за яке передбачене покарання, є відносини, що склалися між особою, яка вчинила насильство, та особою, постраждалою від такого насильства, в результаті спільного побуту або спільного проживання і залежності постраждалої особи від особи, яка чинить що неї насильство.
7. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 розділу I Закону, економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
8. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 розділу I Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
9. В Законі також визначено, що запобігання домашньому насильству - це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються
На підставі системного аналізу наведених в Законі визначень, суд переконаний, що для настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП раптової, що виникла за емоційним сплеском, сварки чи бійки між подружжям чи іншими особами, що разом проживають в рамках побутових відносин не достатньо.
10. Тобто, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, суд має встановити наявність ознак т.зв. «аб'юзивних» стосунків, тобто взаємин, в яких одна людина (насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення. І за наявності ознак таких стосунків суд може вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі поданих доказів.
11. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
12. Суд наголошує, що склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
13. Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
14. Суд наголошує, що судовий розгляд відповідно до приписів 251 КУпАП проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі чи збирати докази у справі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
15. Відповідно до приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
16. У сукупності обставин, що викладені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, звертаючи увагу на часткове визнання правопорушником вини та обставин в повному обсязі, враховуючи свідчення потерпілої особи, Суд вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою ст. 173-2 КУпАП, що полягає у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру шляхом висловлювань грубою нецензурною лайкою у бік потерпілої особи.
Обставини та факт вчинення домашнього насильства економічного характеру шляхом позбавлення потерпілої особи житла, з огляду на постійну зміну свідчень потерпілої, відсутність інших доказів, Суд вважає не доведеними поза межами розумного сумніву.
V. Накладення адміністративного стягнення
17. Санкція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає:
-накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин;
-адміністративний арешт на строк до десяти діб.
18. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує мету адміністративного стягнення, яка відповідно до ст. 23 КУпАП полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
19. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
20. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП встановлено, а саме - вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
21. Відповідно до частини першої ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
22. Отже, виходячи з наведеного, Суд вважає за доцільне призначити особі адміністративне стягнення у виді штрафу розміром у 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян без направлення особи на проходження програми для кривдників.
23. Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір на користь держави у розмірі, встановленому відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З цих підстав,
керуючись статтями 1, 9, 38, 39-1, 40-1, 173-2, 247, 276-279, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу розміром у 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп., на проходження програми для кривдників особу не направляти.
(Номер рахунку(IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач-ГУК у Херсонській обл./Херсонський район 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100)
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)
3. Роз'яснити, що відповідно до статей 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання цієї постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.
4. Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подачі апеляційної скарги, постанова набирає чинності після прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення.
Суддя:Д. В. Арчаков