17 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/8903/24 пров. № А/857/21763/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З. М.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,
на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 травня 2025 року (суддя - Мичка Б.Р. час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 19.05.2025),
в адміністративній справі №464/8903/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,
про визнання незаконною і скасування постанови, визнання протиправними дій, стягнення матеріальної шкоди,
встановив:
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому, з урахуванням уточненого позову, просив: 1) визнати незаконною та скасувати постанову інспектора з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ковалика С.В. серія ЛВ № 00764157 від 29.01.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; 2) визнати протиправним застосування інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу AUDI A4 д.н.з НОМЕР_1 , та поміщення його на спеціальний майданчик за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса,6; 3) стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду, спричинену їх незаконними діями у розмірі 3285 грн. 02 коп.; 4) стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (гонорар адвоката); 5) стягнути судовий збір сплачений позивачем за подання даного позову.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 19.05.2025 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову ЛВ №00764157 від 29.01.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляду штрафу у розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. В іншій частині позову відмовлено. Визнано протиправним застосування інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 та поміщення його на спеціальний майданчик за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса,6. Стягнуто з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань матеріальну шкоду в розмірі 3285,02 гривень. Стягнуто з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, при ухваленні якого неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що наявні у матеріалах справи докази, а саме фотофіксація вчиненого правопорушення, підтверджують, що транспортний засіб марки АUDІ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зупинений позивачем на перехресті площі Старий Ринок - вулиці Пильникарської. Даний автомобіль зафіксовано безпосередньо у місці заокруглення проїзних частин площі Старий Ринок - вулиці Пильникарської, а відтак необхідності в замірюванні відстані для того, щоб встановити, що вона не більша 10 метрів, не було. Автомобіль знаходився безпосередньо на перехресті. Доводи позивача щодо протиправності постанови у зв'язку з відсутністю замірів дистанції, не заслуговують на увагу. Доводи позивача щодо відсутності доказів того, що його автомобіль суттєво перешкоджав дорожньому руху чи створював загрозу безпеці руху, що слугувало підставою для евакуації такого, не відповідають дійсності, оскільки розміщення транспортного засобу на перехресті відповідно до пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Зазначає скаржник, що наявність пішохідного переходу на перехресті не звільняє від дотримання вимог ПДР так саме, як і наявність чи відсутність розміщення дорожніх знаків на перехресті не звільняє від відповідальності за порушення п.15.9 «ґ» Правил дорожнього руху. Здійснення зупинки в недозволеному місці, а саме - на перехресті, згідно пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП є такою, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Щодо порядку тимчасового затримання транспортного засобу та його повернення, зазначає скаржник, що транспортний засіб із державним номерним знаком НОМЕР_1 зважаючи на його розміщення, підлягав тимчасовому затриманню. Інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Твердить апелянт, що позовні вимоги являються безпідставними, в тому числі і вимоги про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, а тому рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є незаконним і необгрунтованим.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, вважаючи таку необґрунтованою, а оскаржене рішення суду прийнятим з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Також позивач подав апеляційному суду заяву про стягнення із відповідача судових витрат по сплаті витрат на правничу допомогу адвоката в апеляційному провадженні у розмірі 11000 грн..
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Транспортний засіб Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 19).
Згідно повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови ЛВ №00764157 від 22-12-2024, яке винесено інспектором з паркування відділу контролю та дотримання правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Коваликом С.В., повідомлено власника транспортного засобу Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 про те, що в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 22-12-2024 11:28:39, м.Львів, перехрестя площа Старий ринок - вул. Пильникарська, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП (п.15.9(ґ) Правил дорожнього руху) (а.с. 12).
Окрім того, 22.12.2024 транспортний засіб Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 було тимчасово затримано інспектором з паркування та доставлено на спеціальний майданчик за адресою: місто Львів, вулиця Кривоноса 6 (а.с. 14).
29.01.2025 року провідний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю та дотримання правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Ковалик С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 , виніс постанову ЛВ № 00764157, якою встановив, що 22.12.2024 року о 11:28 год. водієм транспортного засобу марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 здійснено зупинку на перехрестях у місті Львові за адресою площа Старий ринок - вул. Пильникарська, чим порушено вимоги п. 15.9(ґ) Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.. Вказано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК ІНСПЕКТОР (а.с. 85).
Не погодившись із винесенням вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та вважаючи протиправним застосування інспектором з паркування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу з поміщенням його на спеціальний майданчик, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а відтак спірну постанову слід скасувати, і провадження у справі закрити. Також суд вважав, що в інспектора з паркування були відсутні підстави для тимчасового затримання транспортного засобу шляхом його доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора, а відтак, позов у частині визнання протиправним застосування інспектором з паркування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу, також слід задоволити. Враховуючи, що внаслідок неправомірного затримання та евакуації транспортного засобу позивачу завдано майнової шкоди, суд вважав, що позивач має право на відшкодування завданої шкоди.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Предметом судового дослідження у цій справі за спірними правовідносинами є протиправність постанови інспектора з паркування інспектором з паркування відділу контролю та дотримання правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів враховує, що згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, згідно із п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з п.1.10 ПДР України, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території. Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Пунктом 15.9«ґ» ПДР передбачено, що зупинку заборонено на перехрестях та ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а», стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює низку спеціальних норм щодо притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксованих інспектором з паркування.
Так, частинами 3-5 ст.279-1 КУпАП встановлено, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що відносно позивача ОСОБА_1 інспектором з паркування відділу контролю та дотримання правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Ковалик С.В. 29.01.2025 винесено постанову ЛВ № 00764157, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн..
Зі змісту вказаної постанови судом встановлено, що інспектором з паркування зафіксовано, що 22.12.2024 року о 11:28 год. водієм транспортного засобу марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 здійснено зупинку на перехрестях у місті Львові за адресою площа Старий ринок - вул. Пильникарська, чим порушено вимоги п.15.9(ґ) Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК ІНСПЕКТОР.
Транспортний засіб марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_1 ..
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що при здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Суд апеляційної інстанції враховує, що на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення спірної постанови від 29.01.2025 відповідач надав суду матеріали фотофіксації автомобіля марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_1 . Така фотофіксація була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена адреса вчинення правопорушення.
Так, згідно доданих фотофіксацій видно, що транспортний засіб марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , 22.12.2024 року о 11:28 год. знаходився на перехрестях у місті Львові за адресою площа Старий ринок - вул. Пильникарська безпосередньо у місці заокруглення проїзних частин. Транспортний засіб зафіксовано із прив'язкою до розгалуження доріг, які і утворюють перехрестя (а.с. 17, 18, 106, 106-зв., 182, 182-зв.).
Відповідно до пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, зокрема, на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної 1частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Оскільки, Правилами дорожнього руху заборонено паркуватися на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, забороняючі знаки паркування у таких місцях не вимагаються.
При цьому наявність чи відсутність пішохідного переходу на перехресті не звільняє від дотримання вимог ПДР та не звільняє від відповідальності за порушення п.15.9 «ґ» ПДР.
Колегія суддів враховує, що здійснення зупинки в недозволеному місці, у спірному випадку на перехресті, згідно пп. «ґ» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП є такою, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
З матеріалів фотофіксації видно, що транспортний засіб марки Audi A4 з державним номерним знаком НОМЕР_1 знаходився безпосередньо на перехресті та вказане розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху відповідно пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.
Водночас, слід зазначити, що пунктом 15.1 ПДР встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що передбачено п.15.2 ПДР.
Як передбачено у ч.3 ст.13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та правомірно винесено постанову про притягнення позивача як власника транспортного засобу марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності.
При цьому, за змістом ч.2 ст.33, 279-1 - 279-4 КУпАП, при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не враховується.
Отже, наявні у матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеним факт порушення з боку позивача п.15.9 «ґ» Правил дорожнього руху та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а тому являються обгрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині.
Відносно питання щодо правомірності дій інспектора з паркування у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу AUDI A4 д.н.з НОМЕР_1 , та поміщення його на спеціальний майданчик, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 152-1 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга (пп. «ґ» п.2 ч.3 ст. 265-4 КУпАП).
Таким чином, транспортний засіб марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , зважаючи на його розміщення, підлягав тимчасовому затриманню, а тому являються обгрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини і наведене правове регулювання досліджуваних правовідносин вказують на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною та скасування спірної постанови інспектора з паркування серія ЛВ № 00764157 від 29.01.2025, та визнання протиправним застосування інспектором з паркування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу з поміщенням його на спеціальний майданчик.
У зв'язку із безпідставністю вказаних вище позовних вимог, тому не підлягають до задоволення і вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача матеріальної шкоди та судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції, і сплаченого судового збору.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, сформував висновки, які не відповідають обставинам справи, рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наведених вище підстав та обґрунтованості доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради - задоволити.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 травня 2025 року в адміністративній справі №464/8903/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання незаконною і скасування постанови, визнання протиправними дій, стягнення матеріальної шкоди - скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська
Повний текст постанови суду складено 26.09.2025 року