Справа № 580/8411/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
26 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Оксененка О.М., -
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Петровича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.П., через підсистему «Електронний суд», звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третя особа - військова частина НОМЕР_1 , про:
- визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не здійснення перерахунку додаткового грошового забезпечення за серпень-грудень 2023 року та лютий 2024 року із розрахунку 30000 грн відповідно абзацу четвертого пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (далі - Постанова №168);
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснити перерахунок додаткового грошового забезпечення за серпень-грудень 2023 року та лютий 2024 року із розрахунку 30000 грн відповідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови №168 військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та зобов'язати їх здійснити відповідні виплати.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, заявника зобов'язано протягом 10 (десяти) днів надати до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин пропуску цього строку.
30 липня 2025 року, через підсистему «Електронний суд», до Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д.П., на виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав належних доказів існування причин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі заявника, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, посилаючись на порушенням норм процесуального права, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.П. (надалі - апелянт) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою про скасування зазначеної ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачу ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав лише в травні 2025 року, після того, як він отримав всі документи, що підтверджували його участь в бойових діях і йому цей факт підтверджено відповідями з ІНФОРМАЦІЯ_6 . Так, з вересня 2024 року велась переписка і витребування відповідних документів від ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 та до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: 08 травня 2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено заяви (скарги) з проханням здійснити перерахунок та виплату додаткового грошового забезпечення відповідно до абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови №168 із розрахунку 30000 грн за серпень-грудень 2023 року та лютий 2024 року. У відповіді за №2/3/2/625 від 26 травня 2025 року зазначено порядок нарахування та виплати додаткового грошового забезпечення, а також, що підстав для донарахування і виплати додаткового грошового забезпечення ОСОБА_1 не вбачається. Крім того, відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_5 на час подання позовної заяви не була надана. Отже, позовна заява подана без порушення строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.
За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація відновлення порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Із прохальної частини позовної заяви вбачається, і це встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 оспорює бездіяльність відповідачів щодо несвоєчасного перерахунку додаткового грошового забезпечення за серпень-грудень 2023 року та лютий 2024 року із розрахунку 30000 грн відповідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови №168.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання представника позивача на участь позивача у бойових діях, як на неможливість звернення до суду вчасно, не є обґрунтованими, оскільки з довідки вбачається, що безпосередню участь у бойових діях ОСОБА_1 брав у червні 2024 року, спірні правовідносини виникли в серпні 2023 року, з позовною заявою звернувся лише у липні 2025 року.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до суду з даною позовною заявою зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався 26 травня 2025 року, - з дати отримання відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_6 , а від ІНФОРМАЦІЯ_5 взагалі ним не отримано жодної відповіді, а тому термін звернення до суду має, на думку представника позивача, який діє в інтересах свого довірителя, відраховуватися саме з дати отримання відповіді на запит.
На думку колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, доводи представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д.П. про незнання ОСОБА_1 щодо не виплати в повному обсязі додаткового грошового забезпечення за серпень-грудень 2023 року та лютий 2024 року із розрахунку 30000 грн, відповідно абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови №168, матеріалами справи не спростовано, а тому суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки саме у відповідачів знаходиться дана інформація, маючи можливість самостійно витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_6 , а від ІНФОРМАЦІЯ_5 - дані про те, коли саме ОСОБА_1 отримав відповідні виплати і в яких розмірах.
На думку колегії суддів апеляційного суду, дане питання підлягає з'ясуванню Черкаським окружним адміністративним судом під час розгляду справи по суті (після задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду), а в разі підтвердження отримання позивачем відповідних виплат та своєчасне повідомлення - вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що судом першої інстанції позбавлено ОСОБА_1 доступу до правосуддя, оскільки ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано 10 (десять днів) для усунення недоліків, проте не дочекавшись спливу 10 днів, через 2 (два) дні суд першої інстанції 31 липня 2025 року повернув позовну заяву, що є порушенням норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року постановлена передчасно, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви ОСОБА_1 , а тому ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
За змістом статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Петровича підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - скасуванню, а справа №580/8411/25 - направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 240, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Петровича - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року по справі №580/8411/25 про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
О.М. Оксененка