Справа № 320/6645/25 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
26 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Сінерджи" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Сінерджи" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
29 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Група компаній "Сінерджи" (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) Головного управління ДПС у м. Києві від 16 жовтня 2024 року №11916458/39616396 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 19 серпня 2024 року в ЄРПН;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "Група компаній "Сінерджи" №11 від 19 серпня 2024 року, датою її фактичного подання на реєстрацію - 16 вересня 2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернуто ТОВ "Група компаній "Сінерджи", оскільки надана Острянком Миколою Миколайовичем, як представником позивача, на підтвердження повноважень довіреність не відповідає вимогам чинного законодавства та не є належним доказом підтвердження повноважень діяти в інтересах ТОВ "Група компаній "Сінерджи", оскільки не містить усіх необхідних реквізитів.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року, ТОВ "Група компаній "Сінерджи" (надалі - апелянт) 11 березня 2025 року звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду. ТОВ "Група компаній "Сінерджи" в апеляційній скарзі зазначає, що позовна заява у даній справі була сформована і подана до суду першої інстанції в підсистемі «Електронний суд» 29 січня 2025 року представником позивача Острянко Миколою Михайловичем. Представник Острянко М.М. діяв на підставі довіреності в електронній формі, яка була видана керівником ТОВ "Група компаній "Сінерджи" Богуном Віталієм Володимировичем в системі «Електронний суд» 09 серпня 2023 року, а повноваження керівника юридичної особи позивача Богуна В.В. підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований в підсистемі «Електронний суд» 09 серпня 2023 року. Отже, довіреність сформована в підсистемі «Електронний суд» та вимоги щодо її форми та змісту визначаються нормами частини сьомої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, з урахуванням практики Верховного Суду.
Головним управлінням ДПС у місті Києві подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята правомірно, а апеляційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідач заперечує проти апеляційної скарги ТОВ "Група компаній "Сінерджи" у повному обсязі та зазначає, що товариства було достатньо часу для усунення недоліків позовної заяви, проте він не скористувався своїм правом та не усунув недолік, що і стало підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Група компаній "Сінерджи", мотивуючи це наступним.
У силу пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, за змістом частин першої, третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб'єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).
Відповідно до частин першої-другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) (далі - Положення).
Пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Згідно з пунктом 31 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Проаналізувавши норми права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови її підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі така електронна довіреність автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Частиною сьомою статті 59 КАС України та підрозділом 2 розділу ІІІ Положення визначено особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі. Зі змісту вказаних норм випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Аналогічні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21, від 28 квітня 2022 року у справі №683/1199/21, від 04 серпня 2022 року у справі №300/8766/21, від 30 березня 2023 року у справах №580/140/23 та 580/6367/22, від 03 серпня 2023 року у справі №580/142/23 та від 28 березня 2025 року по справі №160/12987/24.
Правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний Суд».
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20, від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21, від 11 листопада 2021 року у справі №560/10261/21 та від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ "Група компаній "Сінерджи" подана через підсистему «Електронний суд» в електронній формі та підписана електронним підписом Богуна В.В., як представником вказаного товариства.
На підтвердження своїх повноважень підписант надав: довіреність від 09 серпня 2023 року, яка сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», та згідно з якою Богун В.В., на підставі Витягу з ЄДР від 09 вересня 2023 року щодо ТОВ "Група компаній "Сінерджи" (ЄДРПОУ - 39616396), уповноважив, в порядку передоручення, Острянко М.М. представляти інтереси ТОВ "Група компаній "Сінерджи" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Крім того, до матеріалів адміністративного позову подано було Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким Богун В.В. є керівником ТОВ "Група компаній "Сінерджи".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції 04 березня 2025 року безпідставно зазначено про підписання позовної заяви ТОВ "Група компаній "Сінерджи" здійснено особою, яка не має права її підписувати.
Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку представництва/самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження, а у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку представництва/самопредставництва суб'єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі №160/15934/21, від 05 липня 2024 року у справі №440/16050/23, а підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За містом статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
При таких обставинах, апеляційна скарга ТОВ "Група компаній "Сінерджи" підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року - скасуванню, а його позовна заява до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - направленню до Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 310, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Сінерджи" - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Сінерджи" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - скасувати, а справу №320/6645/25 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
О.М. Оксененко