Справа № 826/5503/15
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України, в якому позивач просить суд визнати нечинною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державна авіаційна служба України винесла постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року на відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії». Сторона позивача посилалась на те, що протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27.02.2015 року, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року, є протиправним та таким, що складений без доказів виявлення факту правопорушення, зазначені в протоколі.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2015 року у справі №826/5503/15 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2015 року було зупинено провадження в адміністративній справі №826/5503/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/5609/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2017 року було поновлено провадження в адміністративній справі №826/5503/15.
04.10.2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про зміну підстав адміністративного позову, в якій було зазначено, що у державного інспектора були відсутні повноваження на складення протоколу, що був підставою для винесення оскаржуваної постанови №3090 від 27.02.2015 року. Крім того, з боку Державної авіаційної служби України порушено вимоги Порядку щодо розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, адміністративну справу №826/5503/15 було направлено для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду 24.03.2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративна справа №826/5503/15 була передана судді Білостоцькому О.В.
Ухвалою суду адміністративну справу №826/5503/15 було прийнято до провадження, вирішено її розгляд розпочати спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Під час розгляду справи від представника Державної авіаційної служби України надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що Державіаслужбою, за поданням Украероцентра, було встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 08 год. 00 хв. 27.06.2014 року по 23 год. 59 хв. 30.09.2014 року над півостровом Крим. До управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Державіаслужби та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, який є головним оперативним підрозділом об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) надійшов запит на перевидання NOTAM А0520/14 та Ц0568/14 щодо закриття повітряного простору над півостровом Крим, який був погоджений уповноваженими особами Державіаслужби. Тобто, ПАТ «Аерофлот» та льотний екіпаж ПС, які виконували рейси в липні 2014 року, знали про дію NOTAM A1391/14, оскільки відповідно до глави 8 Додатку 15 «на любом аэродроме/вертодроме, обычно используемом для выполнения международных полетов, персоналу, связанному с производством полетов, включая летные экипажи и службы, ответственные за предполетную информацию, предоставляется аэронавигационная информация, необходимая для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации и касающаяся этапов маршрутов, начинающихся от данного аэродрома/вертодрома. Членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NОТАМ, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РIВ)». Так, Украероцентр, виявивши факти польотів ПС, які виконували рейси під трилітерним індексом AFL без заявки, без дозволу, без зв'язку з органом ОПР, в забороненій зоні, направив до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби первинні повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN). При розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужбою були враховані усі обставини, що мали значення для прийняття Постанови №3090, Державний інспектор Державіаслужби Білецький Е.Г. діяв у межах своїх повноважень, зокрема, ним було здійснено перевірку інформації, викладеної в первинних повідомленнях про порушення порядку використання повітряного простору України які надійшли від Украероцентру та за результатами 27.02.2015 в присутності представників авіакомпанії «Аерофлот» було складено протокол №3090 про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Отже, за твердженням сторони відповідача, при виконанні рейсу ПАТ «Аерофлот» усвідомлювало, що порушує своїми діями норми законодавства України та норми міжнародного права, тому Державіаслужбою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України 27.02.2015 розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією ПАТ «Аерофлот» та відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України винесено постанову №3090, якою авіакомпанію «Аерофлот» притягнуто до відповідальності та застосовано фінансові санкції.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Як вбачається з протоколу Державної авіаційної служби України №3090 від 27.02.2015 року (а.с. 93), державним інспектором Державіаслужби України Білецьким Є.І. в присутності уповноваженого представника ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" Ефіменко І.М. проведено перевірку інформації, викладеної у телеграмі Украероцентру ТЛГ №280433, та встановлено, що 27.07.2014 року о 23 год. 11 хв. здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1827, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст.30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».
27.02.2015 року уповноважений представник ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" ознайомився із протоколом, що підтверджується відповідним записом у протоколі.
Варто зазначити, що вищевказаний протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року оскаржувався позивачем в судовому порядку в межах адміністративної справи №826/5609/15. Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року у справі №826/5609/15 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» було відмовлено повністю. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року у справі №826/5609/15 набрала законної сили.
27.02.2015 року Головою Державіаслужби України розглянуто матеріали справи про правопорушення в галузі цивільної авіації ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" (7712040126 (ІПН), та встановлено, що порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1827, о 23 год. 11 хв. 27.07.2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, є порушенням статті 30 Повітряного кодексу України, пунктів 94 та 118 Постанови КМУ від 29.03.2002 №401. За результатами розгляду матеріалів справи прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 27.02.2015 року №3090, якою відносно позивача застосовано штраф у сумі 136 000 грн.(а.с. 9).
Не погоджуючись із вищевказаною постановою №3090 від 27.02.2015 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного позивачем рішення суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, а також надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19.05.2011 року №3393-VІ (далі - ПК України) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Відповідно до ч.2 статті 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Згідно п.8 ч.1 статті 16 ПК України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті визначено у Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 за №73/20386 (далі - Порядок №637). Порядок був чинним на момент виникнення спірних прапвовідносин.
За п.1.2 Порядку №637 дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті.
Відповідно до п.3.1 Порядку №637 справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядає Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3).
Аналізуючи вищевказане, за результатами розгляду протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України може прийняти два рішення у вигляді постанов: про накладення штрафу або про закриття провадження у справі.
Відповідно ст.128 ПК України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.
Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації.
Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
У разі вчинення юридичними особами - суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.
Згідно ч.1 статті 129 ПК України, підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року, оскаржувався позивачем в судовому порядку в межах адміністративної справи №826/5609/15. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року у справі №826/5609/15 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» було відмовлено повністю. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року у справі №826/5609/15 набрала законної сили.
Суд у справі №826/5609/15 дійшов висновку про необґрунтованість твердження позивача (Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії») про протиправність дій державного інспектора під час складення, зокрема, оскаржуваного протоколу №3090 від 27.02.2015 року стосовно їх неналежного заповнення. Водночас, судом у справі не було встановлено, а позивачем не надано доказів та не зазначено про їх існування відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , які б підтверджували протиправність дій відповідача, наявність в його діях упередженості, недобросовісності.
Натомість, судом встановлено наявність у державного інспектора повноважень щодо складання оскаржуваних протоколів (зокрема, №3090 від 27.02.2015 року), внесення до протоколів інформації, яка відповідає повідомленням про порушення порядку використання повітряного простору України.
Відповідно до ч.2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини, встановленні судом у постанові від 04.02.2016 року у справі №826/5609/15 є преюдиційними для суду в межах даної справи.
Щодо доводів позивача про відсутність факту порушення правил та порядку використання повітряного простору України, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1, 2 статті 29 ПК України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу.
У разі виконання польотів цивільних повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору України заявка на використання повітряного простору України не подається, за винятком випадків, зазначених у Положенні про використання повітряного простору України.
Відповідно до ст.30 ПК України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
Обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організовується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України (ч.1. ст.33 ПК України).
Згідно ч.ч.6-7 ст.46 ПК України для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України.
Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України.
Наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міноборони від 28.11.2005 року №897/703 затверджено Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України.
Згідно пп.1.2 вказаних Правил, останні встановлюють порядок отримання дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України ПС, порядок контролю Державної авіаційної служби України за виконанням вимог українськими та іноземними експлуатантами наданих дозволів під час здійснення міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.
Розділ 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі - Положення №401) регулювало питання заборон та обмежень використання повітряного простору. Положення було чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 61 Постанови №401 визначено, що органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Пунктами 74, 75 Постанови №401 передбачено наявність комплексного дозволу, який складається з: Дозволу на виконання польотів, який видається Державіаслужбою, Генеральним штабом Збройних Сил та Дозволу на використання повітряного простору, який видається Украероцентром, РДЦ на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів.
Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил (п.76 Постанови №401).
Отже, дозвіл на виконання польотів та дозвіл на використання повітряного простору не є тотожним поняттям.
Аналізуючи вищевказане, позивачу необхідно мати відомості щодо направлення ним відповідних заявок та інформацію про прийняті за результатом їх розгляду рішення, що передбачено пунктом 76 Постанови №401.
Відповідно до п.93 Постанови №401 в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
За п.п.101-102 Постанови №401 заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації.
Тимчасова заборона використання окремих частин повітряного простору встановлюється в інтересах користувачів, які подали відповідні заявки, з урахуванням пріоритетів, установлених цим Положенням, та принципів гнучкого використання повітряного простору відповідно до Європейської концепції гнучкого використання повітряного простору.
Інформація про тимчасову заборону використання повітряного простору доводиться Украероцентром та службою аеронавігаційної інформації до відома всіх користувачів повітряного простору.
Статтею 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та частини 1 статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
Відповідно до п.п. п) п. 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. «Служби аэронавигационной информации» (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ИКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України та і для РФ, згідно з ст.ст. 37 та 38 вищезазначеної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2. Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01.07.2004 № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 за №913/9512 (далі - Правила №564), інформація щодо встановлення заборонених зон публікується шляхом видання повідомлень NOTAM, які є елементом об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації (розділ 1.1 глави 1 Додатку 15).
Судом встановлено, що до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) надійшов запит про встановлення забороненої зони над територією півострова Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та А1946/14 та в наступному NOTAM А2461/14.
Порядок затвердження Державіаслужбою аеронавігаційної інформації регулюється Порядком подання, розгляду, затвердження та публікації аеронавігаційної інформації, затвердженим наказом Державіаслужби від 29.07.2011 року №142 (далі - Порядок №142).
Розділом 3 Порядку №142 регламентується порядок обробки запитів та видання NOTAM.
Запит на видання NOTAM (далі - запит) подається відповідно до вимог, визначених у підпункті 3.2.2 Правил №564, на адресу органу міжнародного NOTAM та департаменту аеронавігації та зовнішніх зв'язків.
Запит на видання NOTAM щодо планової інформації необхідно погодити з Державіаслужбою України.
Після отримання запиту департаментом аеронавігації та зовнішніх зв'язків аналізується зміст отриманого запиту з метою визначення категорії наданої інформації.
Згідно Додатку 5 Порядку №142 запит на встановлення заборонених зон має бути погоджений департаментом аеронавігації та зовнішніх зв'язків Державіаслужби України.
Погодження здійснюється у якомога найкоротший термін (не пізніше 1 години після отримання запиту).
У разі відсутності заперечень з боку відповідних департаментів/управлінь Державіаслужби України протягом 1 години після отримання запиту орган міжнародних NOTAM (NOF) видає NOTAM згідно із запитом. При цьому департамент аеронавігації та зовнішніх зв'язків інформує NOF за допомогою телефону про відсутність заперечень.
Під час погодження начальник відповідного департаменту/управління Державіаслужби України (чи особа, яка його заміщує) візує текст запиту, що є дозволом для публікації.
Зокрема, відповідно до п.2.1.1 розділу 2.1 глави 2 Doc. 8126 «Авиационный полномочный орган государства должен распределить между техническими отделами своего центрального аппарата обязанности по подготовке исходных данных, которые требуются службе аэронавигационной информации (САИ) для NOTAM, предполетные информационные бюллетени (РІВ) Поэтому технические отделы должны обеспечить надежные и скоростные каналы связи с САИ».
Також, відповідно до п.1.1.2 розділу 1.1 глави 1 Doc. 8126 «Об обязанности командира воздушного судна ознакомиться со всей имеющейся информацией, относящейся к предстоящему полету, говорится в главе 2 Приложения 2. В отношении международного коммерческого воздушного транспорта существуют жесткие требования ИКАО, соблюдение которых можно обеспечить лишь путем предоставления такой информации, которая обычно подготавливается САИ. Пилоты должны быть знакомы с правилами и процедурами всех государств, которые они будут пролетать. В части I Приложения 6 указано, что на борту воздушного судна должны иметься определенные конкретные виды информационных материалов и что ни один полет не может выполняться до тех пор, пока не будет обоснованной уверенности в том, что необходимые для полета средства и обслуживание имеются в наличии и находятся в рабочем состоянии. Обеспечить соблюдение требований в отношении международной авиации общего назначения и полетов вертолетов (соответственно части II и III Приложения б) также можно лишь путем обеспечения такой информации, которая предоставляется службой аэронавигационной информации».
Тобто, виконуючи міжнародні рейси над територією України, пілоти керуються виключно опублікованою аеронавігаційною інформацією, в тому числі NOTAM.
Вимоги до змісту, правил видачі та опублікування NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 тa Doc.8126.
Зокрема, п.5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический матеріал». п.5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей,, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста.
Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM, содержится в документе Doc 8126, п.5.2.2.1 Додатку 15: «Когда NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».
NOTAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил №564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ (Служба аеронавігаційної інформації, яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України згідно п.1.4 глави І Правил №564).
За час розгляду справи встановлено, що починаючи з 09 год. 00 хв. 28.03.2014 року над півостровом Крим була встановлена заборонена зона.
Як вбачається з протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації №3090 від 27.02.2015 року, в закритий авіапростір АР Крим позивачем було здійснено вхід ПС, яке виконувало рейс AFL 1827, незважаючи на заборону використання повітряного простору.
Враховуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що у позивача були відсутні підстави для виконання рейсів в забороненій зоні. Позивачем не було наведено суду та не підтверджено належними доказами існування обставин, за наявності яких було можливе виконання ним польотів у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону. Разом з тим, факт виконання рейсу AFL 1827, 27.07.2014 року позивачем також не заперечуються.
Оскільки рейс російських авіаліній AFL 1827 мав місце в забороненій для польотів зоні над півостровом Крим, позивачем було допущено порушення норм Положення про використання повітряного простору України, а відтак і положень Повітряного кодексу України.
При вирішенні даного адміністративного спору суд також враховує судову практику в аналогічних спорах, викладену Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 у справі №826/11783/14 та у постанові 07.03.2018 у справі №826/10898/14.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевказані обставини справи суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови Державною авіаційною службою України було встановлено та доведено факт вчинення відкритим акціонерним товариством «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» правопорушення, що свідчить про правомірність прийняття оскаржуваної постанови №3090 від 27.02.2015 року, а тому про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2025 року по справі №420/8830/20.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Відповідно до абз. 6 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ від 13.12.2022 року рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 112-А).
Відповідач - Державна авіаційна служба України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 37536026).
Суддя О.В. Білостоцький
.