Справа № 640/19533/21
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» до Київської митниці Держмитслужби, Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.03.2021 №000009/7.8-19-02, 0000010/7.8-19-02, 0000011/7.8-19-02.
Стислий виклад позиції позивача.
У позові зазначено, що Київською митницею Держмитслужби в період з 29.01.2021 до 25.02.2021 проводилась планова виїзна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2019 до 31.12.2020.
За результатами перевірки Київською митницею Держмитслужби складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 25585987) вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 від 12.03.2021 р. №6/21/7.8-19-82/24/25585987.
За наслідками складання Акту перевірки від 12.03.2021 р. №6/21/7.8-19-82/24/25585987 Київською митницею Держмитслужби були прийняті податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №000009/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктам и підприємницької діяльності в розмірі 1 433 251,49 грн., з яких 1302955,90 грн. - за податковими зобов'язаннями та 130295,59 грн. - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0000010/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито в розмірі 36862,74 грн., з яких 33 511,58 грн. - за податковими зобов'язаннями та 3 351,16 грн. - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0000011/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 294 022,86 грн., з яких 267293,51 грн. - за податковими зобов'язаннями та 26729,35 грн. - за штрафними санкціями.
Так, як зазначає позивач, в Акті перевірки від 12.03.2021 р. №6/21/7.8-19-82/24/25585987 вказано, що з урахуванням попереднього факту преференційного походження товарів за сертифікатами з перевезення товару, виданих уповноваженим органом Республіки Польща експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», Київська митниця Держмитслужби відмовляє у наданні преференції « 410» зі сплати ввізного мита при оформленні товарів за митними деклараціями від 03.12.2018 року №UA100130/2018/418600, від 10.09.2018 року №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 року №UA100130/2018/414894, від 23.10.2018 року №UA100130/2018/416233, від 16.01.2019 року №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 року №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 року №UA100130/2019/220603 із застосуванням декларації інвойсу від 27.11.2018 року №FSE/2018/11/0034 та сертифікатами з перевезення товару EUR.1 від 27.08.2018 року №PLMF/AN 0230404, від 06.09.2018 року №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018 року №PL/MF/AN 2231023, від 14.01.2019 року №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 року №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 року №PL/MF/AP 0066049, відповідно.
Отже, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що ТОВ «ПРОМЗІЗ» фактично не підтверджено походження товарів, а відтак безпідставно використано передбачені митним законодавством преференції.
На переконання позивача, такі рішення Київської митниці Держмитслужби прийнято у зв'язку із невірним застосуванням норм податкового та митного права та підлягають скасуванню.
Стислий виклад заперечень відповідача - Київської митниці Держмитслужби.
У відзиві, з покликанням на фактичні обставини справи, відповідач - Київська митниця Держмитслужби зазначає, що, з метою забезпечення дієвого контролю за повнотою оподаткування товарів та недопущення ухилення від сплати платежів в обсягах, передбачених митним законодавством, Київська митниця Держмитслужби звернулася до Державної митної служби України щодо направлення на перевірку достовірності (автентичності) декларацію інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034 та сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 №PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049 до уповноваженого органу Польщі.
За результатами співставлення даних щодо цільового використання, отриманих пільг і звільнень від оподаткування, країни походження, зазначених у МД, з даними фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів, наявних у ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ», та/або отриманих від Державної фіскальної служби України листом від 22.10.2019 №3078/7/99-99-19-04-02-17 та від Державної митної служби України листом від 26.02.2021 №15/15-03-01/7.8/742, встановлено неправомірне використання (отримання) преференції зі сплати ввізного мита, з кодом пільги « 410», в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Відповідно до результатів перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, виданих уповноваженим органом Республіки Польща експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», дані сертифікати є справжніми, проте не можливо підтвердити преференційне походження товарів, оскільки експортер не надав необхідних документів.
Таким чином, сертифікати з перевезення товару EUR. 1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909 недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита « 410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до товарів за МД від 25.01.2018 №UA100130/2018/410304, від 05.03.2018 №UA100130/2018/411046, від 12.04.2018 №UA100130/2018/411834, від 30.05.2018 №UA100130/2018/412834, від 18.06.2018 №UA100130/2018/413286.
Крім того, листом від 26.02.2021 №15/15-03-01/7.8/742 Державна митна служба України підтвердила, що по іншим документам, а саме по декларації інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034, складеної експортером «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» та сертифікатам з перевезення товару EUR.1 від 27.08.2018 №PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049 виданих експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» та що направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща листами Держмитслужби від 24.12.2019, станом на 25.02.2021 відповідь не надходила.
Враховуючи викладене, з урахуванням попереднього факту преференційного походження товарів за сертифікатами з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, виданих уповноваженим органом Республіки Польща експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», враховуючи вимоги статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та/або статті 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, Київська митниця Держмитслужби відмовляє у наданні преференції « 410» зі сплати ввізного мита при оформленні товарів за митними деклараціями від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603 із застосуванням декларації інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034 та сертифікатами з перевезення товару EUR.1 від 27.08.2018 №PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, відповідно.
Необхідно зазначити, що по вказаних деклараціях-інвойсах та сертифікатах вже під час розгляду заперечення на Акт перевірки листом Держмитслужби від 23.03.2021 №15/15-03/7.8/278 також надійшла відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 10.03.2021 №1001- ІОС.4331.(4-17).2020.13.JJ, згідно якої походження цих товарів також не підтверджено у зв'язку з ненаданням експортером необхідних документів.
У відзиві відповідач покликається на практику Верховного Суду у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень у аналогічних ситуаціях, а саме при надходженні від уповноважених органів іноземних держав інформації щодо підтвердження автентичності сертифікату про походження, однак не підтвердження статусу преференційного походження товару внаслідок не доведення експортером такого походження (зокрема, постанова від 01.03.2021 у справі 240/7093/19 (К/9901/1715/20)).
Стислий виклад відзиву відповідача - Київської митниці.
Зміст відзиву Київської митниці є ідентичним змісту відзиву Київської митниці Держмитслужби.
Додатково у відзиві Київська митниця покликається на практику Верховного суду, яка вже сформувалась з моменту подання позову і до цього часу у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень у аналогічних ситуаціях, а саме: при надходженні від органів іноземних держав інформації щодо не підтвердження статусу преференційного походження товару внаслідок неможливості доведення експортером такого походження (ненадання експортером документів, тощо) при автентичності виданого митними органами іноземної держави сертифіката про походження або автентичності виданої експортером декларації про походження (зокрема, постанови Верховного суду: від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, від 26.04.2023 у справі №260/4347/20, від 31.07.2024 у справі №260/6407/21, від 05.06.2024 у справі №380/2397/22).
Стислий виклад відповіді на відзив.
У відповіді на відзив відповідач наголосив, що митна та бухгалтерська документація ТОВ «ПРОМЗІЗ» не містить розбіжностей, які б давали підстави для визначенні країни походження товару, відмінної від ЄС. Тобто, на підставі первинних документів позивача, що досліджувалися в процесі планової виїзної документальної перевірки, жодних невідповідностей чи порушень виявлено не було.
Позивач також звертає увагу, що, згідно запитів Державної митної служби України до уповноваженого органу Республіки Польщі від 24.12.2019 та запиту Київської міської митниці ДФС №2673/8/26-70-19-04 від 02.08.2019, не містять обґрунтування щодо сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару та направлялися виключно з метою верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів EUR.1, які надавалися позивачем при митному оформленні товару. На думку позивача, підстави для перевірки сертифікатів у митного органу були відсутні.
Позивач також зазначає, що відповідач не отримав від уповноваженого органу Польщі документально підтверджених відомостей щодо країни походження товару, отже не доведено, що товар вироблений не в ЄС.
Щодо посилання Київської митниці Держмитслужби на Постанову Верховного Суду від 01.03.2021 р. у справі №240/7093/19 (К/9901/1715/20), то з цього приводу позивач зазначає, що ця постанова ухвалена на підставі чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства, без урахування нової концепції, згідно якої відповідальність платників податків за податкові правопорушення настає за умови доведення їх вини.
Так, Законом України ід 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Також, Законом №466 визначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 01 січня 2021 року - у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.
Умови, за яких особа вважається винною, наведені у ст. 112 Податкового кодексу України та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
На переконання позивача, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.
У відповіді на відзив позивач також покликається на судову практику у аналогічних спорах.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 справу прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 закрито підготовче провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 23 листопада 2021 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року, Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.03.2025 матеріали адміністративної справи№640/19533/21 розподілено судді Бабенку Д.А.
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року адміністративну справу №640/19533/21 прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 05 травня 2025 року об 11 годині 00 хвилин у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №3.
22 квітня 2025 року від представника Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив, в якому представник Київської митниці Держмитслужби просить замінити відповідача - Київську митницю Держмитслужби на Київську митницю.
Суд ухвалою від 05.05.2025 задовольнив частково заяву представника Київської митниці Держмитслужби про заміну відповідача, залучив до участі у справі №640/19533/21 у якості співвідповідача (другого відповідача) - Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А), розпочав спочатку розгляд адміністративної справи №640/19533/21 та призначив підготовче засідання на 26.05.2025.
16 квітня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС36598/25), в якому представник позивача просить суд передати справу № 640/19533/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» до Київської митниці Держмитслужби, Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в одному проваджені справи про банкрутство № 904/3692/24.
Суд ухвалою від 26.05.2025 відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про направлення справи до Господарського суду Дніпропетровської області (вх.№ЕС36598/25 від 16.04.2025).
У підготовчому засіданні 26.05.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 05.06.2025.
02 червня 2025 року від представника позивача адвоката Деледивка С.Г. надійшла заява, в якій представник позивача зазначив, що, відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3692/24 від 26.05.2025, припинено повноваження керівника позивача з покладенням обов'язків виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» на розпорядника майна, а відтак, з 29.05.2025 у адвоката Деледивка С.Г. відсутні повноваження представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ», в тому числі в судовому засіданні 05.06.2025.
Суд ухвалою від 05.06.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відклав судове засідання на 12.06.2025 для надання можливості для участі у справі позивача та його представника.
У судовому засіданні 12.06.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, визнав неповажною неявку представника позивача та відклав судовий розгляд на 26.06.2025.
23 червня 2025 року від представника позивача надійшло повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3692/24 від 26.05.2025 обов'язки виконавчого органу ТОВ «ПРОМЗІЗ» покладено на арбітражного керуючого Ковезу А.І.
У судовому засіданні 26.05.2025, у зв'язку з неявкою представників сторін, а також відсутністю доказів повідомлення про дату, час та місце судового розгляду арбітражного керуючого Ковези А.І., суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відклав судове засідання на 25.07.2025.
24 липня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 25.07.2025 суд ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про продовження підготовчого засідання, та, з метою надання додаткового часу для вивчення матеріалів справи стороною позивача, а також для підготовки необхідних клопотань, пов'язаних з розглядом справи, оголосив перерву у судовому засіданні до 08.08.2025.
07 серпня 2025 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив залучити до участі у справі «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача.
Суд ухвалою від 08.08.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 08.08.2025 суд заслухав вступне слово представників сторін та перейшов до з'ясування фактичних обставин справи.
Ухвалою від 08.08.2025, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, суд витребував у представника відповідача офіційні переклади листування з митними органами Республіки Польща, у зв'язку з чим оголосив перерву у судовому засіданні до 05.09.2025.
18 серпня 2025 року представник відповідача надав до суду витребувані судом офіційні переклади листування з митними органами Республіки Польща.
У судовому засіданні 05.09.2025 суд продовжив встановлення фактичних обставин у справі, дослідив письмові докази, що наявні у справі, та, враховуючи думку сторін, ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позиції сторін, та перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Суд встановив, що за митними деклараціями від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603 позивач здійснив імпорт товарів, постачальником яких є компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz».
На підставі декларації-інвойсу від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034 та сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 27.08.2018 №PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, виданих уповноваженим органом Республіки Польща експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», позивач застосував преференції « 410» зі сплати ввізного мита при митному оформленні товарів.
Матеріалами справи підтверджено, що, в подальшому, Київською митницею Держмитслужби в період з 29.01.2021 до 25.02.2021 проводилась планова виїзна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2018 до 31.12.2020.
За результатами перевірки Київською митницею Держмитслужби складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» (код ЄДРПОУ 25585987) вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 від 12.03.2021 р. №6/21/7.8-19-82/24/25585987 (далі -Акт перевірки).
В Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що на порушення частини першої статті 16 Протоколу І, частини першої статті 15 Доповнення І, частини 1 статті 257, частини другої, пункту 2 частини третьої статті 44 МКУ при митному оформленні товарів за МД від 25.01.2018 №UA100130/2018/410304, від 05.03.2018 №UA100130/2018/411046, від 12.04.2018 №UA100130/2018/411834, від 30.05.2018 №UA100130/2018/412834, від18.06.2018 №UA100130/2018/413286, від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603 ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» використано преференцію зі сплати ввізного мита, з кодом пільги «410», в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, для застосування якої надано декларацію інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034 та сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018 №PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 № PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 № PL/MF/AP 0066049, що були складені (видані) експортером «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» (Польща).
Згідно інформації, що міститься в листах Державної фіскальної служби України від 22.10.2019 №3078/7/99-99-19-04-02-17, митного органу Польщі від 11.09.2019 №1001- IOC.4331.1.2018.6.JJ, Державної митної служби України від 26.02.2021 №15/15-03-01/7.8/742, з урахуванням вимог статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та/або статті 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції зазначені декларація інвойс від 27.11.2018 № FSE/2018/11/0034 та сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 № PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049 не можуть бути використані для надання пільгового режиму в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Таким чином, оподаткування товарів за МД від 25.01.2018 №UA100130/2018/410304, від 05.03.2018 №UA100130/2018/411046, від 12.04.2018 №UA100130/2018/411834, від 30.05.2018 №UA100130/2018/412834, від 18.06.2018 №UA100130/2018/413286, від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UА100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603 повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, згідно з Законом України від 19.09.2013 року №584-VIII «Про Митний тариф України» (зі змінами та доповненнями).
Крім того, відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.07.2008 № АД-183/2008/143-48 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну виробів, виготовлених з чорних металів, без електричної ізоляції (за винятком виробів з корозійностійкої (нержавіючої) сталі та виробів для цивільної авіації) походженням з Китайської Народної Республіки» імпорт товарів, зазначених в пункті 1 цього рішення, без сертифіката про походження та неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 123 відсотки.
У висновках Акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПРОМЗІЗ» частини першої статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, частини першої статті 15 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва» до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини другої статті 44 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита в періоді, що перевірявся на загальну суму 1302955,90 грн;
частини першої статті 257, пункту 2 частини третьої статті 44 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати антидемпінгового мита в і періоді, що перевірявся на загальну суму 33511,58 грн;
вимог пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 267293,51 грн.
За наслідками складання Акта перевірки від 12.03.2021 р. №6/21/7.8-19-82/24/25585987, Київською митницею Держмитслужби були прийняті податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №000009/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктам и підприємницької діяльності в розмірі 1433251,49 грн., з яких 1302955,90 грн - за податковими зобов'язаннями та 130295,59 грн - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0000010/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито в розмірі 36862,74 грн, з яких 33511,58 грн - за податковими зобов'язаннями та 3351,16 грн - за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0000011/7.8-19-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 294022,86 грн, з яких 267293,51 грн - за податковими зобов'язаннями та 26729,35 грн - за штрафними санкціями.
Суд також встановив, що у листах Адміністрації доходів Регіонального управління в Лодзі від 11.09.2019 №1001-ІОС.4331.31.2018.9JJ та від 10.03.2021 №1001-ІОС.4331.(4-17)/2020/13/JJ, з офіційним перекладом на українську мову, вказано, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, зокрема є автентичними, проте неможливо підтвердити переваги походження з ЄС, оскільки експортер не надав необхідні документи.
Суд також встановив, що компанія експортер «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» надіслала на адресу ТОВ «ПРОМЗІС» лист від 01.09.2021, в якому зазначено, що товари, зазначені у сертифікатах EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 № PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, виготовлені із сировини та матеріалів, кодування яких в системі міжнародної торгівлі відрізняється від готової продукції. В означеному листі також вказано, що матеріали мають преференційне походження, також можуть бути використані у процесу виробництва, але їх кількість не перевищує 20% ціни готової продукції на умовах франко-завод.
До означеного листа компанією «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» додані декларації постачальників товарів на адресу «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», відповідно до яких такі товари мають походження з ЄС.
Відповідно до матеріалів справи, компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» також звернулась із заявою від 13.12.2021 до Податкової адміністративної палати у м. Лодзь Республіки Польща, у якій зазначено, що компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» була повідомлена про факт негативної верифікації сертифікатів EUR.1 українськими контрагентами, які були покликані сплатити несплачені митні платежі разом із відсотками, що призводить до претензій до компанії за покриття спричинених фінансових збитків і є причиною поширення інформації, яка б виставила компанію в негативному світлі на українському ринку.
В означеній заяві також вказано, що під час верифікації компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» намагалась активно співпрацювати з питань аналізу документів. На жаль, під час консультації компанія не отримала зворотного зв'язку щодо того, які документи були правильними, а які не вважалися прийнятими. Оскільки перевірки, проведені компанією, не були завершені офіційним рішенням митної та податкової адміністрації про припинення процедури (рішення чи постанова), на думку компанії, є можливим доповнити відсутню документацію, якої компанія не мала в попередній період, що стало причиною відсутності відповіді та ненадання нових документів на запит управління (про що зазначено у листі від 16.04.2021).
У заяві компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» просила про можливість доповнити попередню документацію щодо верифікованих сертифікатів EUR.1 і, як наслідок, змінити негативні результати верифікації, наданої українській стороні. У зв'язку з відсутністю рішень митних та податкових органів, спрямованих на компанію «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», компанія просить розцінити цей лист як прохання про повторний розгляд справи, що дозволить завершити результати верифікації та, як наслідок, змінити рішення щодо результатів верифікації.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 31.03.2021 №№000009/7.8-19-02, 0000010/7.8-19-02, 0000011/7.8-19-02, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спірним у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень від 31.03.2021 №№000009/7.8-19-02, 0000010/7.8-19-02, 0000011/7.8-19-02, які прийняті за результатом проведеної планової виїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2018 до 31.12.2020, зокрема щодо правомірності застосування позивачем преференції « 410» зі сплати ввізного мита при митному оформленні товарів.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України.
Згідно з ч.1 ст. 271 МК України, мито це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ч.2 ст.271 та ст.272 МК України, одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.278 МК України, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
За змістом ч.4, 5 ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав-членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Статтею 281 МК України передбачені тарифні пільги (тарифні преференції), зокрема, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
В силу вимог ч.1 ст.300 МК України, умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Поряд із цим, слід вказати, що відповідно до ч.1-3 ст.36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Приписами ч.1-3 ст.43 МК України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
При цьому, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (ч.1 ст.45 МК України).
Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).
Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва».
Частиною першою статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;
2. У випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься “декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 № 2187-VІII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.
Згідно із статтею 1 Рішення № 1/2018 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21/11/2018 року про заміну Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Протокол І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення. Статтею 1 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» визначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.
Відповідно до статті 15 розділу V Доповнення І, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а.
Пунктом 2 статті 31 розділу VІ Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару ЕUR.1 та ЕUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження ЕUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.
За змістом положень статті 32 розділу VІ Доповнення І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п.2).
Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п.3).
Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними (п.4).
Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї із Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції (п.5).
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п.6).
Отже, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що, у свою чергу, впливає на нарахування відповідних митних платежів під час митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.
В той же час, обов'язок вжиття належних заходів для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.
Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів. При цьому «наявність обґрунтованих сумнівів» не є визначальною умовою чи єдиною підставою щодо початку проведення такої перевірки та направлення запитів, оскільки перевірка може бути проведена взагалі в довільному порядку, без наявності будь-яких сумнівів.
Як встановлено судом у цій справі, за МД від 25.01.2018 №UA100130/2018/410304, від 05.03.2018 №UA100130/2018/411046, від 12.04.2018 №UA100130/2018/411834, від 30.05.2018 №UA100130/2018/412834, від18.06.2018 №UA100130/2018/413286, від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603 ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» використано преференцію зі сплати ввізного мита, з кодом пільги «410», в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, для застосування якої надано декларацію інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034 та сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018 №PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 № PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 № PL/MF/AP 0066049.
У вказаних сертифікатах EUR.1, наданих експортером Республіки Польщі, зазначено, що країною походження товару, який ввозиться на митну територію України за поданими митними деклараціями, є EU (Європейський Союз).
Державною митною службою України направлено на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща вищезазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1.
Згідно інформації, що міститься в листах Державної фіскальної служби України від 22.10.2019 №3078/7/99-99-19-04-02-17, митного органу Польщі від 11.09.2019 №1001- IOC.4331.1.2018.6.JJ, Державної митної служби України від 26.02.2021 №15/15-03-01/7.8/742, з урахуванням вимог статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та/або статті 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції зазначені декларація інвойс від 27.11.2018 № FSE/2018/11/0034 та сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 № PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049 не можуть бути використані для надання пільгового режиму в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Суд також встановив, що у листах Адміністрації доходів Регіонального управління в Лодзі від 11.09.2019 №1001-ІОС.4331.31.2018.9JJ та від 10.03.2021 №1001-ІОС.4331.(4-17)/2020/13/JJ, з офіційним перекладом на українську мову, вказано, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, зокрема є автентичними, проте неможливо підтвердити переваги походження з ЄС, оскільки експортер не надав необхідні документи.
За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 01.03.2021 у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
В той же час, з урахуванням того, що єдиним компетентним органом на якого покладається обов'язок щодо проведення перевірки є уповноважений митний орган країни експортера, листи уповноваженого органу Республіки Польща від 11.09.2019 №1001-ІОС.4331.31.2018.9JJ та від 10.03.2021 №1001-ІОС.4331.(4-17)/2020/13/JJ є належним доказом у справі, у якому за результатами проведеної перевірки не підтверджено походження товарів, що є підставою для відмови у наданні преференційної ставки ввізного мита на імпортовані позивачем товари, зважаючи на положення п.6 ст.32 Доповнення І.
При цьому, дійсність та справжність сертифікатів з перевезення товару EUR.1 під сумнів не ставиться. Митним органом Республіки Польща підтверджено, що зазначені сертифікати є автентичними.
Разом з тим, за результатами проведеної перевірки, уповноваженими органами Республіки Польща повідомлено про ненадання експортером документів для підтвердження походження товару, а відтак, і не підтверджено преференційне походження товарів відповідно до Доповнення І, тобто непідтвердженою є лише інформація, щодо країни походження товарів, а не весь документ.
Суд зазначає, що предметом спору є не підтвердження походження товару як такого, а також правильності та наявності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів та її складових, а правомірність надання позивачеві саме преференції, яке встановлюється шляхом перевірки преференційного походження товарів.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п.7 ч.1 ст.336 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Пунктами 1, 2 ч.3 ст.345 МК України, передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита.
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 МК України).
Згідно з п.54.4 ст.54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
З матеріалів справи слідує, що Київською міською митницею ДФС направлено до уповноваженого органу Польщі запит від 02.08.2018 № 2673/8/26-70-19-04 щодо перевірки достовірності (автентичності) сертифікатів форми EUR.1 від 22.01.2018 № PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 №PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 № PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 №PL/MF/AN 0234393 та від 14.06.2018 №PL/MF/AN 0234909, складених експортером «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz».
Отримана відповідь від 11.09.2019 №1001-ІОС.4331.1.2018.6.JJ від уповноваженого органу Польщі, згідно з якої сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 недійсні для надання режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених на умовах вільної торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року.
Київською митницею Держмитслужби направлено до Державної митної служби України запит про надання інформації від 18.02.2021 № 7.8-1/19/4/3369 щодо стану перевірки достовірності (автентичності) сертифікатів форми EUR.1 за МД від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 29.08.2019 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 21.03.2019 №100130/2019/220603.
Додатково до запиту від 23.02.2021 №7.8-1/19/4/3369 направлено до Державної митної служби України лист від 23.02.2021 № 7.8-1/19/4/3670 щодо стану перевірки достовірності (автентичності) декларації інвойс від 27.11.2018 № FSE/2018/11/0034 та сертифікатів з перевезення товарів форми EUR.1 від. 27.11.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018 №PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AN 0066049 та надання копії листа до митного органу Республіки Польща.
Листом від 26.02.2021 №15/15-03-01/7.8/742 Державна митна служба України підтвердила, що по декларації - інвойс від 27.11.2018 №FSE/2018/11/0034, складеної експортером «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» та сертифікатам з перевезення товару EUR.1 від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018 №PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049 виданих експортеру «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща листами Держмитслужби від 24.12.2019, станом на 25.02.2021 відповідь не надходила.
У листах Адміністрації доходів Регіонального управління в Лодзі від 11.09.2019 №1001-ІОС.4331.31.2018.9JJ та від 10.03.2021 №1001-ІОС.4331.(4-17)/2020/13/JJ, з офіційним перекладом на українську мову, вказано, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 22.01.2018 PL/MF/AN 0223387, від 01.03.2018 PL/MF/AN 0225776, від 10.04.2018 PL/MF/AN 0233757, від 28.05.2018 PL/MF/AN 0234393, від 14.06.2018 PL/MF/AN 0234909, від 27.08.2018 № PL/MF/AN 0230404, від 06.09.2018 №PL/MF/AN 0230431, від 19.10.2018№ PL/MF/AN 0231023, від 14.01.2019 №PL/MF/AN 0238309, від 27.11.2018 №PL/MF/AN 0238350, від 19.03.2019 №PL/MF/AP 0066049, зокрема є автентичними, проте неможливо підтвердити переваги походження з ЄС, оскільки експортер не надав необхідні документи.
Відповідно до п.6 ст.32 Доповнення І, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Митний орган країни імпортера не повинен спростовувати походження товарів не з Європейського Союзу і не повинен доводити інше походження товарів, він лише приймає до уваги відомості уповноваженого органу країни експорту, вивезення та надалі вчиняє дії, передбачені Угодою, а саме - приймає рішення щодо правомірності надання суб'єкту господарювання певної преференції.
Чинним митним законодавством України та міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу, у випадку отримання відповіді компетентного органу, за результатами перевірки документів про преференційне походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Митному органу не надається повноважень, права діяти на власний розсуд за вказаних обставин, не надається право перевіряти додатково надану йому інформацію, не надано право здійснювати будь-які інші дії з цього приводу, не надано право оцінювати надану інформацію з будь-якого боку. Вказаний алгоритм дій контролюючого органу не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару.
У випадку отримання від вказаних органів відомостей щодо не підтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу, митний орган саме зобов'язаний за відсутності виняткових обставин, а не має права, відмовити у наданні права на преференції. Таке ж рішення він повинен прийняти і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі № 240/7093/19, адміністративне провадження № К/9901/1715/20.
Крім цього, у випадку прийняття такого рішення, митний орган не повинен приймати до уваги навіть правомірність поведінки суб'єкта господарювання, якому надана преференція, оскільки ані національне законодавство, ані міжнародний договір не зазначають про необхідність її врахування або наявність будь-яких поважних причин, за наявності яких митний орган може прийняти інше рішення за таких обставин. У такому випадку мова не йдеться про умисне чи неумисне надання таким суб'єктом господарювання недостовірних документів чи недостовірної інформації, вчинення ним будь-яких протиправних дій, про обов'язок декларанта перевіряти дані, зазначені в товаросупровідних документах тощо. І мова не йдеться про те, що сертифікати EUR.1 скасовані чи ні, що вони визнані недійсними чи ні, що вказані документи містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, чи є в них будь-які розбіжності чи ні, оскільки в даному випадку уповноваженим митним органом країни експортера справді підтверджено їх автентичність.
Під час здійснення вказаної перевірки мова йдеться лише про те, що експортер повинен надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів. Він повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту чи вивезення вчинити такі дії.
Зокрема, відповідно до вимог п.3 ст.17 Протоколу І, саме експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Аналогічна норма і закріплена в п.3 ст.16 Доповнення І, якою передбачено, що експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
З урахуванням того, що іноземним контрагентом позивача компанією «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», всупереч вимогам ст.16 Доповнення І не надано компетентному органу країни експорту відповідних документів на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, тому суд погоджується з висновками митного органу про те, що зазначені вище сертифікати з перевезення товару EUR.1 не можуть бути визнані достатніми документами, які у відповідності до п.1 ст.15 Доповнення І засвідчують, що товари за вказаними у акті митними деклараціями підпадають під дію Угоди.
Суд критично оцінює наданий лист компанії експортера «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» від 01.09.2021, який надісланий на адресу ТОВ «ПРОМЗІС» та додані до нього декларації постачальників товарів на адресу «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz», відповідно до яких такі товари мають походження з ЄС, з огляду на таке.
Так, з наданих декларацій неможливо встановити, що поставлені на адресу компанії експортера «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» товари використані при виготовлені товарів, що ввезені позивачем на територію України згідно з означеними вище деклараціями.
Окрім того, як вбачається з заяви компанії «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» від 13.12.2021, яка адресована до Податкової адміністративної палати у м. Лодзь Республіки Польща, станом на дату проведення верифікації сертифікатів EUR.1, у компанії «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» декларації постачальників, що є додатком до листа від 01.09.2021, були відсутні, у зв'язку з чим компанія «PROTEKT Grzegorz Laszkiewicz» звернулась до Податкової адміністративної палати у м. Лодзь Республіки Польща щодо долучення відсутніх документів та проведення повторної перевірки.
Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, відповідно до яких міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев'ятою статті 43 МК України, Верховний Суд доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
Частиною другою статті 334 МК України встановлено, що відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю, не потребують додаткового підтвердження.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МК України, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України).
Таким чином, оскільки у відповідь на запит митного органу листом уповноваженого органу Республіки Польща не підтверджено преференційне походження товару, ввезеного за МД від 25.01.2018 №UA100130/2018/410304, від 05.03.2018 №UA100130/2018/411046, від 12.04.2018 №UA100130/2018/411834, від 30.05.2018 №UA100130/2018/412834, від18.06.2018 №UA100130/2018/413286, від 03.12.2018 №100130/2018/418600, від 10.09.2018 №UA100130/2018/415146, від 29.08.2018 №100130/2018/414894, від 23.10.2018 №100130/2018/416233, від 16.01.2019 №UA100130/2019/219180, від 20.02.2019 №UA100130/2019/219961, від 21.03.2019 №100130/2019/220603, у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при розмитнені такого товару, а висновки акту перевірки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22, тому суд, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує такі при вирішенні спірних правовідносин.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтоване нарахування позивачу грошових зобов'язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, за платежем антидемпінгове мито та за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, що стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а тому податкові повідомлення-рішення від 31.03.2021 №000009/7.8-19-02, №0000010/7.8-19-02 та №0000011/7.8-19-02 є такими, що прийняті відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача не спростовують вказаних висновків суду.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини у справі, правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» до Київської митниці Держмитслужби, Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.2, 9, 72, 76, 77, 78, 90, 120, 139, 193, 227, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» до Київської митниці Держмитслужби, Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26 вересня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ», код ЄДРПОУ 25585987, місцезнаходження: вул. Чикаленка Євгена, буд. 2, офіс 28, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49083.
Відповідач: Київська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43337359, місцезнаходження: місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А.
Відповідач: Київська митниця, код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.