15 вересня 2025 рокусправа № 380/11143/25
Зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Волявська В.С.,
за участю:
представника позивача Лелікова С.О.,
представника відповідача Мерзи Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,-
Фізична особа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області відносно ОСОБА_1 від 28.08.2024, які складені на підставі акту 29.07.2024 №31804/13-01-24-08-03/3816404731 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджеті податків зборів і платежів платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023:
№36912/13-01-24-08 від 28.08.2024 на суму 340,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
№36923/13-01-24-08 від 28.08.2024 на суму 1020,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не подання заперечень, письмових пояснень та додаткових документів;
№36928/13-01-24-08 від 28.08.2024, в якому збільшено суму грошового зобов'язання на 599948,10 грн та також застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 149987,03 грн по результатам річного декларування за 2023 рік за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами;
№36916/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 49995,68 грн по результатам річного декларування за 2023 рік за платежем військовий збір а також штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 12498,92 грн, а також податкову вимогу від 26.11.2024 №0026611-1306-1301 на суму 813789,73 грн,
а також податкову вимогу від 26.11.2024 №0026611-1306-1301 на суму 813789,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 . За наслідком перевірки складені спірні податкові повідомлення рішення.
В акті перевірки зазначено, що позивачем отримано дохід у 2023 році в розмірі 3333045,00 грн від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ «р2р» - платежі, при цьому не подано податкову декларацію за 2023 рік, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік не задекларовано, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з такого доходу не нараховано та не сплачено. Крім того, на звернення податкової ОСОБА_1 не надав до перевірки жодних первинних документів, пояснень, які б підтверджували отримані доходи, чим порушено п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України.
Водночас, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не отримував дохід в розмірі 3333045,00 грн та відповідно не мав подавати декларацію і сплачувати податки з нього. При цьому, надати будь-які пояснення та документи він не мав змоги через не отримання відповідних вимог. Також зазначає, під час перевірки не були встановлені дійсні обставини, відсутні будь-які документи, що підтверджують як суми доходу так і сам дохід, а тому висновки відповідача фактично є домислами, жодної конкретики та документального обґрунтування що кошти на електронному платіжному засобі позивача є доходами відсутні.
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що Головним управлінням ДПС у Львівській області з 22.07.2024 по 26.07.2024 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та cвоєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Відповідно до листа ДПС України за № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 надано інформацію Національного банку України лист від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ, щодо зазначених обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежів) у 2023 році. Згідно наданої інформації за результатами виконання наглядових функцій установлено, що: для поповнення рахунків гравці на веб-сайтах для азартних ігор, що діють без відповідної ліцензії, використовувалися перекази між рахункам фізичних осіб з використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) за схемою, де: гравець під час реєстрації на веб-сайті отримував реквізити ЕПЗ іншої фізичної особи та переказував кошти цій фізичній особі; після вищезазначеного переказу рахунок гравця на веб-сайті для азартних ігор поповнювався, і він далі виконував ставки та використовував послуги казино; кошти, що надходили за реквізитами ЕПЗ, наданими на веб-сайті, переказувалися на інші рахунки фізичних осіб та знімались готівкою.
За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків-фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України в розмірі 3333045,00 грн. При цьому, податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховував та не сплатив.
Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки наказ і повідомлення надіслано поштою з повідомленням про вручення 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу, а саме: АДРЕСА_2 . (згідно квитанції №0600931892301).
Платник податків-фізична особа ОСОБА_1 згідно вищезазначеного повідомлення не надав до перевірки жодних первинних документів, які б підтверджували отримані доходи, чим порушено п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, не в повному обсязі забезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів.
Враховуючи встановлені під час проведення перевірки порушення податкового законодавства, контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Крім того, звертає увагу, що позивач не надав суду жодних первинних документів або обґрунтованих пояснень щодо джерел надходження спірних коштів, а також причин, з яких він вважає, що такі кошти не є доходом у розумінні положень Податкового кодексу України. У позовній заяві платник податків так і не пояснив, що це за кошти, звідки вони походять, хто саме їх перераховував, з якою метою, та яким чином ці операції пов'язані з його діяльністю.
У своїх поясненнях позивач намагається звести суть справи до тверджень, що «оборот
- це не дохід», а «перекази між фізичними особами не є доходом». Проте такі загальні заяви не лише не конкретизовані, а й прямо суперечать положенням Податкового кодексу України, згідно з якими дохід включає будь-які кошти, отримані платником податків, якщо інше не доведено належними доказами. Більше того, сам факт того, що відбувалися численні P2P-перекази між фізичними особами, не є предметом спору - це підтверджено матеріалами справи. Натомість позивач не надав жодної інформації про осіб, які здійснювали ці перекази, підстави отримання коштів або документи, які б підтверджували, що ці кошти не є доходом, отриманим у межах підприємницької або незалежної професійної діяльності.
З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій підтримав позовні вимоги.
Протокольною ухвалою суду від 14.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та наказу ГУ ДПС у Львівській області № 3198-ПП від 13.06.2024, Головним управлінням ДПС у Львівській області з 22.07.2024 по 26.07.2024 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та cвоєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки наказ №3198-ПП від 13.06.2024 і повідомлення №414/13-01-24-08-08 від 14.06.2024 про надання документів відповідачем надіслано поштою з повідомленням про вручення 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 ., номер відправлення №0600931892301, однак вказаний конверт не був вручений позивачу та повернутий з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.07.2024 №31804/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 . Відповідно до висновків акту перевірки встановлено наступні порушення:
1) пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. «в» п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України - встановлено не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
2) п. 163.1 ст. 163, пп.164.1.1 п. 164.1 ст.164, пп. 164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 599948,10 грн;
3) пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», в результаті чого донараховано військового збору за 2023 рік на загальну суму 49995,68 грн.
4) п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України - встановлено незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт.
Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що підставою для проведення перевірки став лист Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07, яким повідомлено про отриману від Національного банку України інформацію листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дебетовий оборот по якому складає 3262109,00 грн, кредитовий оборот 3333045,00 грн.
На підставі наданої інформації, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків-фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України в розмірі 3333045,00 грн.
Платник податків-фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховував та не сплатив.
Крім того, на вимогу посадових осіб, які проводили перевірку, платник податків-фізична особа ОСОБА_1 не надав до перевірки жодних первинних документів, які б підтверджували отримані доходи.
На підставі Акта перевірки від 29.07.2024 №31804/13-01-24-08-03/3816404731, Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №36912/13-01-24-08 від 28.08.2024 на суму 340,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
- №36928/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 599948,10 грн та також застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 149987,03 грн по результатам річного декларування за 2023 рік за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами;
- №36916/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 49995,68 грн по результатам річного декларування за 2023 рік за платежем військовий збір а також штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 12498,92 грн;
- №36923/13-01-24-08 від 28.08.2024 на суму 1020,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не подання заперечень, письмових пояснень та додаткових документів посадовим особам, які проводять перевірку.
У подальшому, у зв'язку з виникненням у фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Львівській області складено та надіслано на адресу позивача податкову вимогу форми «Ф» від 26.11.2024 №0026611-1306-1301 про необхідність сплати податкового боргу в загальній сумі 813789,73 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У відповідності до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України);
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
Відповідно до положень пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).
Відповідно до підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73, пункту 85.2 статті 85 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За вимогами абзацу другого пункту 79.2 статті 79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
У свою чергу за змістом п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктами 44.1, 44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки наказ №3198-ПП від 13.06.2024 і повідомлення про надання документів №414/13-01-24-08-08 від 14.06.2024 відповідачем надіслано поштою з повідомленням про вручення 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 ., номер відправлення №0600931892301.
Таким чином, у розумінні п. 42.2 ст. 42 ПК України вищевказані документи вважаються належним чином врученими відповідачу.
Відповідно до вищевказаного письмового повідомлення №414/13-01-24-08-08 від 14.06.2024, серед іншого було зазначено, що в приміщенні Головного управління ДПС у Львівській області буде проводитися документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та cвоєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
У зв'язку з вказаним, позивача повідомлено, що: «відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, слід починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС».
Водночас, позивач жодних пояснень і документів, які стосувалися предмету перевірки податковому органу не надавав, більше того, таких документів не долучено і до матеріалів цієї справи.
Відповідно до п.121.1. ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №36923/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким на підставі п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн за не подання заперечень, письмових пояснень та додаткових документів посадовим особам, які проводять перевірку, прийняте відповідачем правомірно.
Щодо податкових повідомлень-рішень №36912/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36928/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36916/13-01-24-08 від 28.08.2024, слід зазначити таке.
Як встановлено судом вище, відповідно до висновків акта перевірки від 29.07.2024 №31804/13-01-24-08-03/3816404731 контролюючим органом встановлено, що згідно наявної податкової інформації платник податків-фізична особа ОСОБА_1 за 2023 рік отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України, від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 3333045,00 грн, який згідно норм Податкового кодексу України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом було використано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, а також інформацію, що надійшла від ДПС України щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р платежі) у 2023 р., надану листом від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07.
Так, листом Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07 повідомлено контролюючий орган про отриману від Національного банку України інформацію листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дебетовий оборот по рахунках якого складає 3262109,00 грн, кредитовий оборот 3333045,00 грн.
У свою чергу, листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ Національний банку України серед іншого повідомив, що під час нагляду за надавачами платіжних послуг, а також аналізу операцій фізичних осіб, проведеного, у тому числі за результатами опрацювання звернень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, виявлено схему обходження заборони здійснення платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії на веб-сайтах або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігор з використанням ЕПЗ, емітованих українськими банками.
За результатами виконання наглядових функцій серед іншого установлено, що: для поповнення рахунків гравці на веб-сайтах для азартних ігор, що діють без відповідної ліцензії, використовувалися перекази між рахункам фізичних осіб з використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) за схемою, де: гравець під час реєстрації на веб-сайті отримував реквізити ЕПЗ іншої фізичної особи та переказував кошти цій фізичній особі; після вищезазначеного переказу рахунок гравця на веб-сайті для азартних ігор поповнювався, і він далі виконував ставки та використовував послуги казино; кошти, що надходили за реквізитами ЕПЗ, наданими на веб-сайті, переказувалися на інші рахунки фізичних осіб та знімались готівкою.
Відтак, під час податкової перевірки за відомостями, наданими у встановленому порядку Національним банком України встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме - обсяг надходжень на банківські рахунки позивача склав 3333045,00 грн.
Саме інформація надана у встановленому порядку Національним банком України слугувала підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Вирішуючи питання щодо того, чи може у спірних правовідносинах інформація, надана банківською установою про обсяги отриманих платником податків грошових переказів, бути підставою для висновку податкового органу про порушення таким платником вимог податкового законодавства в частині декларування отриманого у періоді, що перевірявся, загального оподатковуваного доходу, суд виходить з наступного.
Так, стаття 83 ПК України встановлює перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України до таких матеріалів відносить, зокрема, податкову інформацію.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Таким чином, висновки податкового органу за наслідками здійсненого ним контрольного заходу можуть, серед іншого, ґрунтуватись і на податковій інформації, до якої відносяться будь-які відомості та/або дані, що стосуються предмета перевірки.
Приписи підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19 ПК України покладають на контролюючі органи функції з контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Пунктом 71.1 статті 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пункту 72.1.3 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.
За правилами пункту 73.1 статті 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 Кодексу КАС України).
З аналізу наведених норм права вбачається, що на виконання покладених на них функцій податкові органи вправі звертатись до банків чи інших фінансових установ із запитами щодо отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків. Надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства.
При цьому, положення статей 72, 73, 83 ПК України у взаємозв'язку з нормами статей 72-74 КАС України не дають підстав вважати, що отримана податковим органом у порядку, встановленому ПК України, інформація від банківської установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 140/403/19 зазначив, що «на виконання покладених функцій податкові органи вправі звертатись, в тому числі до небанківських фінансових установ із запитами щодо отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків. Надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства.».
Так доводи позовної заяви зводяться до незгоди позивача з висновками акту перевірки, які зроблені на підставі даних контролюючого органу, а не первинних документів, при цьому суд констатує, що документальну невиїзну перевірку позивача відповідач провів на підставі відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів, а також інформації НБУ про надходження на банківські рахунки позивача у 2023 році грошових коштів у загальній сумі 3333045,00 грн.
Суд зауважує, що платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов'язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб'єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.
Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов'язання не відповідають дійсності або він не виконав обов'язок щодо подання декларації за наявності об'єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи.
Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Наведене також випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у справі № 140/403/19.
При цьому, позивачем ні під час, ні в ході розгляду даної справи не було надано жодних пояснень щодо джерела походження зазначених коштів та правову підставу їх отримання, як не надано і жодних документів, які б підтверджували підстави отримання позивачем вказаної суми грошових коштів від різних фізичних осіб на його банківські рахунки та не здійснення їх декларування, що вказує на неспроможність документально спростувати висновки податкового органу про отримання позивачем у 2023 році доходів, без їх належного обліку, звітності і оподаткування.
Твердження представника позивача про те, що акт перевірки не містить інформації про відкриті позивачем банківські рахунки із зазначенням банків та обсягів операцій по цим рахункам, суд відхиляє з огляду на те, що надходження коштів на банківські рахунки позивача у сумі 3333045,00 грн підтверджені Національним банком України, за результатами здійснення ним функції нагляду за діяльністю банків та надавачів платіжних послуг, а також аналізу операцій клієнтів фізичних осіб, які використовують електронні платіжні засоби.
Посилання представника позивача про те, що податковий орган не вчинив належних дій з метою перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перераховували, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти, є безпідставним оскільки, такі обставини не спростовують факту надходження вищевказаних сум грошових коштів на банківські рахунки, які належать саме позивачу, а не будь-яким іншим особам.
Щодо суті виявлених порушень.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Пункт 164.2 статті 164 ПК України встановлює перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, серед іншого до такого доходу віднесені інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
При цьому у статті 165 ПК України наведено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у статті 166 ПК України передбачені випадки, за яких платник податків може зменшити загальний оподатковуваний дохід на розмір податкової знижки.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
За загальним правилом, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).
Пункти 167.2-167.5 статті 167 ПК України встановлюють випадки, за яких до бази оподаткування застосовується ставка податку, відмінна від загальної.
Згідно з підпунктом «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (підпункт 179.1 статті 179 ПК України).
Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом кожна особа, яка отримує дохід, зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подавати у зв'язку з цим до податкового органу податкову звітність. При цьому Податковий кодекс України відносить до доходів фізичної особи будь-які доходи, отримані платником податків у відповідному періоді, окрім тих, що не підлягають оподаткуванню, чи підлягають зменшенню на суму податкової знижки або ж із застосуванням меншої ставки податку.
При цьому, будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначені ст.165 ПК України.
Як вже йшлося вище, під час податкової перевірки за відомостями, наданими у встановленому порядку Національним банком України контролюючим органом встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме обсяг зарахувань на банківські рахунки позивача склав 3333045,00 грн.
P2P-платежі (з англ. person-to-person) це грошові перекази фізичних осіб «з карти на карту». P2P-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках, також такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів з іншою метою.
Разом з тим, поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), різними фізичними особами у значному обсязі та за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання таких грошових коштів свідчить про отримання фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році доходів в розмірі 3333045,00 грн у вигляді інших доходів.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 по платнику податків ОСОБА_1 доходи у сумі 3333045,00 грн, що надійшли на його банківські рахунки, не задекларовані, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховані та не сплачені.
Водночас, у ході судового розгляду позивач не надав доказів, які свідчать про відсутність такого доходу взагалі, наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Крім того, позивачем не заперечується, що декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік ним не подавалась.
Враховуючи це та факт ненадання позивачем жодних первинних документів з приводу одержання такої суми коштів, суд дійшов висновку, що податковий орган цілком слушно вказав на порушення останнім пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. «в» п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179; п. 163.1 ст. 163, пп.164.1.1 п. 164.1 ст.164, пп. 164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167; пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Зокрема судом встановлено, що у зв'язку з отриманням платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році грошових коштів у сумі 3333045,00 грн від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), не був нарахований та сплачений за 2023 рік податок на доходи фізичних осіб у розмірі 599948,10 грн. (18% від 3333045,00 грн), а також військовий збір у розмірі 49 995,68 грн (1,5% від 3333045,00 грн).
Крім того, п. 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування ( п. 123.2 ст. 123 ПК України)
За наведеного правового регулювання, донарахування контролюючим органом до податку на доходи фізичних осіб та військового збору штрафної (фінансову) санкції розміром 25 відсотків є обґрунтованим.
Таким чином, підсумовуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №36912/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36928/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36916/13-01-24-08 від 28.08.2024 та №36923/13-01-24-08 від 28.08.2024, якими позивачу встановлено податкові зобов'язання з військового збору, з податку на доходи фізичних осіб, а також штрафні (фінансові) санкції, є правомірними та такими, що прийняті контролюючим органом в межах чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог про їхнє скасування необхідно відмовити.
Крім цього, враховуючи висновки суду про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області форми «Ф» від 26.11.2024 №0026611-1306-1301 про необхідність сплати податкового боргу в загальній сумі 813789,73 грн, як похідні.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2025.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна