25 вересня 2025 рокусправа № 380/3046/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) пред'явила позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Київській області), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №913070813475 від 27.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 22.11.2024, відповідно до п. 12 розділу XI Закону №889-VIII та ст. 37 Закону №3723 XII, здійснивши нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках від 22.11.2024 №111-13-01-10-21 та №112-13-01-10-21, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стверджує, що звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років, до якої додала довідку №111-13-01-10-21 від 22.11.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 112-13-01-10-21 від 22.11.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ у Київській області (визначено за принципом екстериторіальності) прийняло рішення від 27.11.2024 №913070813475, яким відмовлено у переведенні на пенсію за віком державного службовця. Підставою для відмови слугувало те, що позивачці раніше вже призначалася пенсія як державному службовцю відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а також те, що нормами Закону №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до довідок про заробітну плату працюючого державного службовця.
Позивачка вважає відмову відповідача-1 протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права на належний соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
17.02.2025 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що позивачці призначено пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця з 04.04.2014, з 01.03.2019 - переведено на пенсію відповідно до Закону №1058. Зазначає, що за результатами розгляду заяви позивачки ГУ ПФУ у Київській області прийняло рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію згідно з Законом №889. Констатує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723, є встановлення відповідного рангу за займаною посадою. Зважаючи на те, що пенсія позивачці призначена з 04.04.2014 відповідно до Закону №3723, тобто до дати набрання Законом №889, правові підстави для призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону №889 з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області Державної податкової служби України, відсутні. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.
14.03.2025 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону №1058. Вказує, що за принципом екстериторіальності заяву про перерахунок пенсії розглянуло ГУ ПФУ у Київській області та прийняло рішення про відмову від 13.02.2025 №9710101930992. Наголошує, що Законом №889-VII перерахунок пенсії з долученням нових довідок про заробітну плату не передбачено. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
14.07.2025 представник позивачки подав клопотання про долучення судової практики.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.03.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно з записами трудових книжок від 20.09.1974, 22.08.2005 ОСОБА_1 працювала:
- 04.10.1991 - зарахована по переводу на посаду державного податкового ревізора відділу обліку і звітності;
- 12.06.1992 - переведена на посаду старшого державного податкового ревізора комп'ютерної групи;
- 02.11.1992 - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу обліку і звітності;
- 10.11.1992 присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби І рангу;
- 15.12.1992 - переведена начальником відділу комп'ютеризації, обліку, звітності та аналізу інформації; відділ комп'ютеризації обліку звітності та аналізу інформації перейменований у відділ обліку та обробки даних з 01.10.1993;
- 04.04.1994 - прийнята присяга державного службовця;
- 16.10.1995 - переведена виконуючою обов'язки начальника управління обробки інформації, обліку і комп'ютеризації;
- 09.11.1995 - призначена на посаду начальника управління обробки інформації, обліку і комп'ютеризації;
- 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова і утворення Державної податкової адміністрації у Залізничному районі м.Львова переведена на посаду начальника управління;
- 03.01.1997 - призначена на посаду начальника управління обліку та обробки інформації;
- 01.02.1997 - присвоєно спеціальне звання - радника податкової служби ІІІ рангу;
- 01.03.1997 - призначена на конкурсній основі на посаду заступника голови адміністрацій - начальника управління обліку та обробки інформації;
- 08.09.1997 - звільнена з займаної посади у порядку переведення у Державну податкову адміністрацію у Франківському районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України.
- 09.09.1997 - призначена в порядку переводу на посаду першого заступника голови адміністрації;
- 16.02.1998 - Державна податкова адміністрація у Франківському районі в м. Львова перейменована в державну податкову інспекцію в Франківському районі м. Львова;
- 23.03.1999 - переведена на посаду заступника начальника - начальника управління обліку, звітності та прогнозування надходжень цієї ж інспекції;
- 26.04.2001 - призначена на посаду заступника начальника - начальника відділу стягнення податкової заборгованості;
- 29.10.2002 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби - ІІ рангу»;
- 02.08.2004 - призначена на посаду першого заступника начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова;
- 13.07.2005 - звільнена із займаної посади в порядку переведення в ДПІ у Залізничному районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
-14.07.2005 - призначена у порядку переведення на посаду першого заступника начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова;
- 16.05.2006 - присвоєно чергове спеціальне звання - радника податкової служби І рангу;
- 02.07.2007 - звільнена зі займаної посади у порядку переведення у ДПУ у Шевченківському районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 03.07.2007 - призначена на посаду першого заступника начальника інспекції в порядку переведення із ДПІ у Залізничному районі м. Львова;
- 12.03.2009 - звільнена з займаної посади у порядку переведення в ДПІ у Сихівському районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 13.03.2009 - призначена на посаду першого заступника начальника ДПІ у Сихівському районі м. Львова в порядку переведення з ДПІ у Шевченківському районі в м. Львова;
- 15.03.2010 - звільнена з займаної посади в порядку переведення в ДПУ у Шевченківському районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 16.03.2010 - призначена на посаду першого заступника начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у порядку переведення із ДПІ у Сихівському районі м. Львова;
- 12.03.2012 - звільнена з займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування в ДПІ у Львівській області, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 13.03.2012 - призначена в порядку переведення на посаду начальника управління персоналу, як та на, що успішно пройшла стажування; присвоєно 9 ранг державного службовця;
- 21.05.2013 - у зв'язку з реорганізацією ДПС у Львівській області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Львівській області переведення на посаду начальника управління персоналу Головного управління Міндоходів у Львівській області;
- 01.01.2014 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи І рангу»;
- 26.03.2014 - переведена на посаду заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління Міндоходів у Львівській області;
- 02.04.2014 - звільнена з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.
22.11.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як стверджує позивачка, до заяви додала довідку №111-13-01-10-21 від 22.11.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 112-13-01-10-21 від 22.11.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ у Київській області.
За результатами розгляду заяви відповідач-2 прийняв рішення №913070813475 від 27.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
За змістом рішення, «Право на призначення пенсії по закону №889-VIII мають особи, яким не призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII:
державні службовці, які станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України;
особи, які на 01.05.2016 мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України (п. 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII).
В ході розгляду документів, долучених до заяви, встановлено, що заявницею надано, зокрема довідку від 22.11.2024 №111-13-01-10-21 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 22.11.2024 № 112-13-01-10-21 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області.
В ході вивчення матеріалів електронної пенсійної справи, встановлено, що заявниці призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII з 04.04.2014 року та з 01.03.2019 розрахунок пенсії переведено за доцільністю на Закон 1058.
Враховуючи той факт, що Законом №889-VIII перерахунок пенсії з долученням нових довідок про заробітну плату не передбачено, прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії «перехід з виду на вид» з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»».
Вважаючи рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2024 позивачка звернулася до відповідача-1 із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На цей момент позивачка отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Позивачці відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що право на призначення пенсії за цим Законом мають особи, яким пенсія не призначалася відповідно до Закону №3723-XII, та яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.
У контексті цього суд звертає увагу, що приписами ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV унормовано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Зазначені види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію державного службовця пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених п. 10 та 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII.
Крім того, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ні ст. 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22.
Відтак, та обставина, що позивачка раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивачки про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
У спірному рішенні не зазначено про те, що позивачка не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.
Суд установив, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (22.11.2024) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме: позивачка досягла 67-річного віку, стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років (що підтверджується записами трудових книжок від 20.09.1974, від 22.08.2005).
Відтак, відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Київській області від 27.11.2024 №913070813475 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 22.11.2024.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз. 6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
У матеріалах справи наявні довідки, видані Головним управлінням ДПС у Львівській області, №111-13-01-10-21 від 22.11.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 112-13-01-10-21 від 22.11.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Суд зауважує, що довідки від 22.11.2024 №111-13-01-10-21, № 112-13-01-10-21 видані за формою, затвердженою постановою №823.
Спірні довідки надані пенсійному органу під час звернення із заявою про переведення - перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, що відповідачами не заперечується.
Суд зазначає, що довідки не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем-2 не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача-2 відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивачка на час звернення із заявою не займала посаду державної служби, суд дійшов висновку, що пенсія позивачці підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Стосовно вимоги позивачки про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області переведення на пенсію державного службовця та здійснити нарахування і виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, суд враховує таке.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Київській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Тому дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв рішення - ГУ ПФУ у Київській області.
Наведена правова позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
ГУ ПФУ у Львівській області не розглядало заяву позивачки, не приймало рішення, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії. Тому позовна вимога в частині покладення на відповідача-1 зобов'язання здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести відповідний перерахунок задоволенню не підлягає.
Суд акцентує на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За правилами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням встановлених обставин справи та проведеного аналізу норм чинного законодавства України, з метою поновлення порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 перевести з 22.11.2024 позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, від 22.11.2024 №111-13-01-10-21 та від 22.11.2024 № 112-13-01-10-21 у розмірі 60% заробітної плати, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачі жодними належними та допустимими доказами не довели правомірність відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 968,96 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивачки внаслідок протиправного рішення відповідача-2, спір по суті вирішено на її користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №913070813475 від 27.11.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 22.11.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки від 22.11.2024 №111-13-01-10-21 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 22.11.2024 № 112-13-01-10-21 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, у розмірі 60% заробітної плати, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; ЄДРПОУ 22933548).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна