Ухвала від 24.09.2025 по справі 380/15432/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15432/23

УХВАЛА

з питань заміни сторони виконавчого провадження

24 вересня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Каменцев К.Д.,

від заявника не прибув,

від відповідача Процик Г.М.,

розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У Львівському окружному адміністративному суді на розгляді перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 (набрало законної сили 29.08.2023) позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення здійснення виплати щомісячної доплати ОСОБА_2 в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.11.2022 перерахунок і виплату щомісячної доплати ОСОБА_2 в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум.

Львівським окружним адміністративним судом видано 05.12.2023 виконавчі листи у справі.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_2 - її батько, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Кам'янка-Бузькою міською радою 22.04.2024 складено актовий запис про смерть №53 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем позивача у справі просить замінити сторону стягувача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Відповідач (боржник) подав заперечення проти заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Вказав, що ОСОБА_2 отримував пенсію за нормами спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з положеннями вказаного Закону визначено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерів з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю. Зокрема, відповідно до частини 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вказана норма закону є спеціальною щодо інших норм законодавства України і виключно нею регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв?язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Така процедура не підлягає вирішенню в порядку заміни сторони у справі чи стягувача у виконавчому листі за рішенням суду, за яким пенсіонеру зараховано відповідні суми пенсійних виплат, та залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю.

Заявник, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився; клопотання про розгляд заяви без участі не подавав.

Відповідач у судовому засідання правову позицію, викладену в запереченнях підтримав, просив відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглядаючи заяву суд керується таким.

Відповідно до частин 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення вказаної статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).

Згідно з статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.

Суд зауважує, що ОСОБА_2 була призначення пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії МВС.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (стаття 1 Закону №2262-ХІІ).

За змістом статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Суд наголошує, що зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З аналізу викладених норм висновується, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили за життя позивача.

Водночас Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

При цьому, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у справі №380/15432/23, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника (доньки позивача).

Водночас відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 недоодержаних сум пенсії може бути підставою для звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №280/1079/21, від 22.01.2025 у справі №280/1079/21, від 22.07.2025 у справі №420/24177/21.

Таким чином, суд встановив, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи викладене суд висновує, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні слід відмовити.

Керуючись статтями 52, 241-243, 248, 256, 294, 379 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.09.2025.

Суддя Кравців О.Р.

Попередній документ
130546953
Наступний документ
130546955
Інформація про рішення:
№ рішення: 130546954
№ справи: 380/15432/23
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про заміну сторони виконавчого провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (25.11.2025)
Дата надходження: 17.10.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
24.09.2025 12:00 Львівський окружний адміністративний суд