26 вересня 2025 рокусправа № 380/16993/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати підготувати та направити подання до Головного управління державної казначейської служби України у Львівської області для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі: 22 010 ( двадцять дві тисячі десять) гривень 00 коп.
В обґрунтування позову зазначає, що оскільки позивач придбав житло вперше, про що й вказав в своїй заяві, то відповідач безпідставно відмовив в підготовці та оформленні подання до Управління державної казначейської служби України у Львівської області для повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Відповідач у відзиві вказує, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.
Ухвалою суду від 25.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач згідно з договором купівлі - продажу квартири від 17.02.2025 року придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 17.02.2025 року в розмірі 22010 гривень 00 копійок.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з проханням повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Листами від 10.04.2025 року, від 26.06.2025 року відповідач повідомив позивача, що долучені до заяви документи не містять інформації в обсязі, передбаченому пунктом 15-2 Порядку № 1740 від 03.11.1998 року, тому немає підстав для формування Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. В своєму листі відповідач посилається на Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, Постанову КМ України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», зокрема на підп. «б», «в» і «г» п. 15-2 Порядку №1740 від 03.11.1998 (у редакції від 23.09.2020) та Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зі змінами).
Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу з державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування кошти з операції купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) в розмір 1 % від його вартості.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку №1740, а саме:
- Пункт 15-2 доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.
З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020 року, в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зазначає, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20, в якій зазначено наступне: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.».
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу обов'язок подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для формування пенсійним органом подання про повернення помилково сплачених коштів.
З матеріалів справи слідує, що позивачем на підтвердження факту придбання житлового майна вперше подано наступні документи: копію паспорта; копію квитанції про оплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна; копію договору купівлі-продажу; копію архівної довідки ЛКП Старий Лев; копію довідки ПАТ Ощадбанк; копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Окрім того, до заяви від 29.07.2025 року позивачем було долучено копію довідки ПАТ Ощадбанк від 25.07.2025 року та інформаційну довідку від 28.07.2025 року
Разом з тим, усіх необхідних документів, визначених пунктом 15-2 Порядку №1740, на підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, надано не було, а саме не було надано інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав.
В силу положень ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На виконання положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV, з наступними змінами та доповненнями, Урядом України прийнято постанову постанову від 26 жовтня 2011 року № 1141, з наступними змінами та доповненнями, якою затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок №1141).
Згідно пункту 56 згаданого Порядку, відомості з Державного реєстру прав формуються у формі:
1) інформації з Державного реєстру прав про: зареєстровані речові права, обтяження речових прав; про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав; документи реєстраційної справи;
2) витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.
Абзацом першим пункту 57 Порядку №1141 передбачено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав містить актуальні на дату і час її надання відомості з Державного реєстру прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав.
При цьому, згідно абзацу першого п.61 Порядку №1141, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав формується державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі та є доступним для використання заявником на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг та/або іншій інформаційній системі, за допомогою якої заявником подавалися документи для державної реєстрації прав. За бажанням заявника витяг з Державного реєстру прав надається в паперовій формі на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки.
Зміст наведених норм вказує на те, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав (далі - інформація) та витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав (далі - витяг) є різними документами.
Зокрема, інформація містить, у тому числі, відомості з невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру прав або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав, а витяг - про проведену державну реєстрацію.
З урахуванням вимог пункту 15-2 Порядку №1740 до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), суд уважає, що допустимим доказом про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, у цьому контексті, є саме інформація, а не витяг, який був долучений позивачем до заяви про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Більше того, у своїх заявах, адресованих відповідачу, позивачем не було вказано інформації про те, що він не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема, як частку в спільному майні подружжя, іншого житла, окрім квартири, передбаченої у договорі купівлі-продажу від 17.02.2025 року.
Враховуючи те, що позивачем не було додано до згаданої заяви повного пакету документів, які вимагаються пункту 15-2 Порядку №1740, мотиви відмови у направленні подання відповідають наведеним нормам.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень у діях відповідача критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позов є необгрунтованим та не підлягає до задоволення.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору присуджуються з нього.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович