26 вересня 2025 року Справа № 280/6173/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 09.09.2024 про виплату одноразової грошової допомоги як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини 26.01.2023 та не поданні до Головного управління Національної гвардії України (ідентифікаційний код юридичної особи 08803498) висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2024 про виплату одноразової грошової допомоги як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини 26.01.2023 та подати до Головного управління Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України у формі протоколу комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану від 23.12.2024 № 798/168 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини 26.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 1 відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується копіями витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 19.07.2023 № 176, постанови медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 21.03.2024 № 87 та свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .. Покликається на те, що 09.09.2024 ним направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ заяву про виплату ОГД, яка отримана відповідачем 13.09.2024, що підтверджується копією заяви про виплату ОГД від 09.09.2024 з додатками, описом вкладення та трекінгом поштового надсилання № 0110315363241. Вказує, що з огляду на відсутність будь-якої інформації про результати розгляду заяви про виплату ОГД від 09.09.2024 прийнято рішення про повторне надсилання заяви про виплату ОГД. Зазначає, що 17.02.2025 представником ОСОБА_1 , адвокатом Ткаліч Д.В. направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ заяву про виплату ОГД від 07.02.2025, яка отримана 24.02.2025. Вказує, що представником ОСОБА_1 01.05.2025 отримано лист ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 01.04.2025 №3/33/13/1-3140, яким повідомлено про те, що на підставі рішення Головного управління Національної гвардії України у ВЧ НОМЕР_1 НГУ видано наказ від 24.12.2024 № 2054 про виплату ОГД членам сім'ї ОСОБА_2 : дружині (вдові) ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , а також запропоновано ОСОБА_1 для вирішення питання щодо розподілу суми ОГД звернутись до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 або до суду. Вказує, що стосовно розгляду первинно поданої заяви про виплату ОГД від 09.09.2024, ВЧ НОМЕР_1 НГУ не повідомила жодної інформації, що дає обґрунтовані підстави для висновку, що посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 НГУ не забезпечено належного розгляду вказаної заяви, не вчинено обов'язкових дій за результатами розгляду заяви, передбачених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2022 № 484, чим вчинено бездіяльність, яка має бути визнана судом протиправною з підстав, викладених у позові. Також вказує, що не погоджується з рішенням від 23.12.2024 №798/168, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що Головним управлінням НГУ прийнято оскаржуване рішення без урахування права ОСОБА_1 на отримання його частки ОГД та яким безпідставно розподілено його частку ОГД між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що призвело до порушення права ОСОБА_1 на отримання належної йому частки ОГД. Просить задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 08.08.2025 вх. №39944 посилається на ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції чинній на день загибелі військовослужбовця) та зазначає, що станом на 26.01.2023 позивач, як повнолітня особа, відносно якої відсутні відомості про перебування на утриманні загиблого ОСОБА_2 , не мав права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця, а отже у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України були відсутні підстави для подання до Головного управління НГУ висновку щодо можливості виплати заявнику одноразової грошової допомоги незалежно від дати подання такої заяви. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 22.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6173/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
З 14.03.2022 ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 1 відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
26.01.2023 ОСОБА_2 загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується копіями витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 19.07.2023 р. № 176, постанови медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 21.03.2024 р. № 87 та свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
З 17.07.2023 ОСОБА_2 виключений із списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 НГУ, що підтверджується копією наказу командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 19.07.2023 р. № 176.
09.09.2024 ОСОБА_1 направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ заяву про виплату ОГД, яка отримана 13.09.2024, що підтверджується копією заяви про виплату ОГД від 09.09.2024 з додатками, описом вкладення та трекінгом поштового надсилання № 0110315363241.
17.02.2025 представником ОСОБА_1 , адвокатом Ткаліч Д.В. направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ лист з проханням прийняти до розгляду заяву про виплату ОСОБА_5 .
Листом від 01.04.2025 № 3/33/13/1-3140 ВЧ НОМЕР_1 НГУ повідомила, що на підставі рішення Головного управління Національної гвардії України у ВЧ НОМЕР_1 НГУ видано наказ від 24.12.2024 № 2054 про виплату ОГД членам сім'ї ОСОБА_2 : дружині (вдові) ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , а також запропоновано ОСОБА_1 для вирішення питання щодо розподілу суми ОГД звернутись до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 або до суду. У зв'язку з викладеним ВЧ НОМЕР_1 НГУ повернула заяву про виплату ОГД від 07.02.2025 без розгляду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви від 09.09.2024, не погоджуючись із рішенням відповідача 2 та з вимогою зобов'язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин другої, третьої, п'ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
- військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;
- військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
- військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Воєнний стан на території України неодноразово продовжувався та діє дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Абзацами 1-4, 6 п. 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Процедуру виплати грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, або які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09 серпня 2022 року № 484 (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця) (далі - Порядок №484).
Пунктом 2 Порядку №484 передбачено, що особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, з'єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров'я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця.
До заяви додаються завірені копії:
документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
свідоцтва про смерть військовослужбовця;
постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;
свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім'ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.
Якщо хтось із отримувачів відмовляється від отримання ОГД, її частка розподіляється між іншими отримувачами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання ОГД повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Уповноважений орган має право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання ОГД.
Керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов'язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.
Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.
Оцінюючи доводи позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви, суд зазначає наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується копіями витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 19.07.2023 № 176, постанови медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 21.03.2024 № 87 та свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що не є спірним між сторонами.
Як стверджує позивач, ним направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ заяву від 09.09.2024 про виплату ОГД, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, з додатками та згідно трекінгу поштового надсилання № 0110315363241 остання отримана адресатом 13.09.2024.
Надалі, 17.02.2025 представником адвокатом Ткаліч Д.В. направлено до ВЧ НОМЕР_1 НГУ лист щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про виплату ОГД з додатками на 12 арк. При цьому, зазначаючи про складання другої заяви від 07.02.2025, позивачем не надано відповідних доказів. Суд зауважує, що до матеріалів справи долучено лише одну заяву ОСОБА_1 про виплату ОГД від 09.09.2024 та лист авдоката до відповідача 1 з проханням розглянути заяву.
Листом від 01.04.2025 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України позивачу надала інформацію про прийняття рішення Головним управлінням Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини від 23.12.2024 № 798/168 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також, повернула заяву про виплату ОГД без розгляду.
Тож, суд висновує, що відповідачем фактично було поінформовано позивача щодо підстав нерозгляду заяви ОСОБА_1 про виплату ОГД як члену сім'ї загиблого військовослужбовця. При цьому, положення Порядку №484 не передбачають прийняття окремого рішення про відмову та надання його заявнику у разі відсутності підстав для такої виплати.
В свою чергу, оцінюючи доводи про наявність у позивача права на спірну виплату та, відповідно, правомірність протоколу комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану від 23.12.2024 № 798/168 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини 26.01.2023, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ, набрав чинності - 29.03.2024) у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
За правилами ч. 4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ; набрав чинності - 29.03.2024) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Між тим, до набрання чинності Законом України від 09.12.2023 №3515-ІХ, тобто до 29.03.2024, положення ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ обумовлювали, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Отже, до 29.03.2024 право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належало, зокрема, дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які не досягли повноліття або дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які є утриманцями загиблого (померлого) у розумінні Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням субсидіарного застосування норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині змісту юридичної категорії «непрацездатні особи» (тобто або неповнолітнім дітям загиблого або дітям загиблого, які є утриманцями і після досягнення повноліття).
Згідно ст. 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону;
Також, у відповідності ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Водночас, за ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач є сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який на момент смерті батька досяг повноліття.
Судом встановлено, що при зверненні до відповідача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, позивачем не надано доказів того, що він є непрацездатною особою, членом сім'ї загиблого, який перебував на його утриманні відповідно до вимог ст.16-3 Закону №2011, або отримує пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону № 2262-XII.
Враховуючи викладене, позивачем не підтверджено, що він є особою в розумінні положень ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги як член сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, застованню підлягає норма у редакції чинній на день смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , визначеній згідно свідоцтва про смерть ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оскільки саме із фактом смерті (загибелі) пов'язується виникнення права на таку виплату та, відповідно, визначається перелік осіб, які мають таке право.
Так, за висновками Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №160/14225/23, єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених п. 1 Постанови 168 та загибель в період дії воєнного стану.
Інших підстав неправомірності протоколу комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану від 23.12.2024 № 798/168 позивачем не наведено.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування протоколу комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану від 23.12.2024 № 798/168.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26 вересня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко