Провадження № 33/803/2364/25 Справа № 203/3812/25 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Безрука А.В.
апеляційну скаргу захисника Безрука А.В. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 23.05.2025 о 16:40 годин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , на пр. О.Поля, 46 в м. Дніпро, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Огляд в закладі охорони здоров'я на стан сп'яніння не пройшов у повному обсязі, чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційної оскарження, оскаржену постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк, проте постановою апеляційного суду від 14.08.2025 року її було повернуто з формальних міркувань - у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують повноваження захисника. Про існування такої постанови захисник дізнався лише 19.08.2025 року.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Вказує, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки є отримане повідомлення на лінію 102, однак в матеріалах справи відсутні дані про таке повідомлення.
Зазначає, що згідно із відеозаписом працівниками поліції було застосовано до ОСОБА_1 фізичну силу, заламано руки та вдягнуто кайданки, що є фактично адміністративним затриманням. Вказує, що ОСОБА_1 повідомляв, що не має адвоката та просив залучити безоплатного захисника, втім йому було відмовлено.
Також зазначає, що ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, а пропонував надати зразки крові, оскільки фізично не зміг здати зразок сечі, втім лікар цього не зробив, обмежившись пропозицією пройти тест. Вказує, що відсутність належно оформленого медичного висновку та акту забору біозразків ставить під сумнів достовірність протоколу.
Захисник вказує, що відеозапис неповний та фрагменти розташовані хаотично (початок, кінець, середина). У зв'язку із вказаним, захисник вважає, що докази є недопустимими, будь-які інші докази чи свідки відсутні.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Безрука А.В., які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки матеріалами справи підтверджується, що первинна апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк, проте постановою апеляційного суду від 14.08.2025 року її було повернуто у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують повноваження захисника. Відтак, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя та права на апеляційне оскарження судового рішення, вказаний строк підлягає поновленню.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зважає на те, що положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
Так, згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З відеозапису вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та останнього працівниками поліції, за його згодою, було доставлено до медичного закладу для проходження відповідного медичного огляду. Відеозаписом не зафіксовано таких обставин, як відмова водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння або уникнення відповіді на таку вимогу, роз'яснення йому прав та обов'язків як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а також правових наслідків відмови від проходження огляду, яка містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується відеозапису, наданого стороною захисту, то ним обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП також не підтверджується, оскільки за обставин, що ним зафіксовані, ОСОБА_1 , перебуваючи у медичному закладі, не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, а вказує на те, що не має змоги здати сечу з незалежних від нього фізіологічних причин. Втім, робітниками медичного закладу не було після цього запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у будь-який інший спосіб.
Відтак апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_1 , прибувши до медичного закладу, від проходження огляду не відмовлявся, а з фізіологічних причин не зміг здати зразки сечі, у зв'язку із чим просив взяти для дослідження інші зразки, втім у цьому йому було відмовлено, матеріалами справи не спростовуються.
Водночас вони узгоджуються із вказаним відеозаписом та наявним в матеріалах справи висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1727, складеним о 19:10 год. 23.05.2025 року, у якому не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, натомість вказано, що він його не пройшов.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дії ОСОБА_1 у цій частині закону не суперечать і не можуть оцінюватись як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки згідно із п. 12, п. 13 Розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також, у випадку неможливості взяти зразки біологічних середовищ, може використовуватися кров.
Натомість відповідні дії з метою отримання від ОСОБА_1 інших біологічних зразків медичними працівниками виконані не були, у зв'язку із чим огляд останнього на стан сп'яніння у медичному закладі не може вважатися таким, що був проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджена допустимими та достовірними доказами.
Суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне вдаватися до детального обговорення інших доводів апеляційної скарги, оскільки постанова суду підлягає скасуванню з вищенаведених підстав, що є належними і достатніми.
З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Безрука А.В. - задовольнити.
Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця