Провадження № 33/803/2116/25 Справа № 194/820/25 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Струць Т.І., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 19.05.2025 року 23-02 год. в м. Тернівка вул. С.Маркова, 1, керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі (висновок №1678 від 22.05.2025 року), від керування відсторонений шляхом передачі керування тверезому водієві, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Струць Т.І., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на його думку, суд першої інстанції прийшов передчасного висновку.
Вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу підтвердження правомірності зупинки та вимоги документи, тому подальші вимоги поліції особа не повинна виконувати.
Відеозапис не містить доказів факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу.
Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його ознаки сп'яніння. Відеозапис є неповним, переривається, а тому неможливо відтворити всю хронологію подій.
В судове засідання апеляційного суду ані захисник Струць Т.І., ані особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, не з'явилися. Захисник Струць Т.І. 15 вересня 2025 року надала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі.
Розгляд справи було відкладено на 22 вересня 2025 року, та завчасно повідомлено учасників про час та місце розгляду справи.
Будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи захисник Струць Т.І., та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про зловживання ОСОБА_1 , та його захисником Струць Т.І. своїми процесуальними правами та ухилення ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №344508 від 28.05.2025 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1678 від 22.05.2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №344508 від 28.05.2025 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 , 19.05.2025 року 23-02 год. в м. Тернівка вул. С.Маркова, 1, керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі (висновок №1678 від 22.05.2025 року), від керування відсторонений шляхом передачі керування тверезому водієві, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того зафіксовано, що було посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом не видавався.
Відповідно до акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер 6810, та хоче пройти огляд в лікарні.
Згідно направлення ОСОБА_1 , останнього 20.05.2025 року було направлено на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в КП ДБКП ПД ДОР.
Згідно висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 22.05.2025 року, вбачається, що на підставі акту медичного огляду особи №1678 від 20.05.2025 року, було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлений 20.05.2025 року на огляд перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи, зокрема рапортом поліцейського СРПП ВП №1 ПРВП в Дніпропетровській області Іваненка Д.В., відповідно до якого, 19.05.2025 року о 23-05 годині в ході добового чергування в складі СРПП спільно з ст. лейтенантом поліції Кривонос Г.Г. в м. Тернівка вул. С.Маркова, 1, під час патрулювання в комендантську годину було зупинено транспортний засіб Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені явні ознаки сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Отже, зміст протоколу про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції інформації, узгоджуються із рапортом працівника поліції, та спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння та працівниками патрульної поліції було порушено встановлений ст. 266 КУпАП та Інструкцією порядок направлення особи на огляд для встановлення стану сп'яніння.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису, вбачається, що транспортний засіб Mitsubishi Lancer рухається в темну пору доби. Після наближення службового транспортного засобу, на автомобілі Mitsubishi Lancer вимкнулось ближнє світло та габаритні вогні, та увімкнувся аварійний сигнал. З водійського місця вийшов ОСОБА_1 , який на запитання працівників поліції з приводу його руху в комендантську годину, повідомив, що у нього зламалась машина, та його ніхто не зупиняв, оскільки він зупинився самостійно, бо має несправний автомобіль. Працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про те, що у нього маються ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 заперечив з приводу підстави проходження, на що працівниками поліції повідомлено про те, що ОСОБА_1 рухався в комендантську годину та у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 знову було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 зазначив, що він не бажає проходити огляд на місці, та виявив бажання пройти огляд в лікарні. В подальшому транспортний засіб Mitsubishi Lancer було передано тверезому водієві, а ОСОБА_1 доставлено до лікарні для проходження огляду. На запитання лікарня щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 повідомив, що він вживав алкоголь вчора ввечері (19.05.2025 року приблизно о 18-00 год.) та приймав знеболюючі. Також, ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, результат якого був 1,80 ‰, повторна спроба - 1,83 ‰. Додатково ОСОБА_1 здав сечу. В подальшому після надходження до поліції висновку щодо огляду, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 №1103, з наступними змінами).
За приписами частини 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Матеріали справи свідчать про те, що працівниками патрульної поліції було дотримано процедуру проведення огляду на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, адже ОСОБА_1 погодився та у подальшому пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я.
Пунктом 22 Інструкції, що кореспондується з приписами ч. 5, 6 ст. 266 КУпАП, встановлюється, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, на переконання апеляційного суду, лише недотримання визначеної пунктами 1-21 Інструкції процедури проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, тягнуть за собою передбачені п.22 цієї Інструкції наслідки.
Під час апеляційного розгляду стороною захисту не доведено та апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень визначеної Розділом III Інструкції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Тому підстав для визнання недопустимим доказом медичного висновку №1678 від 20.05.2025 року щодо стану сп'яніння водія ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.
Так, військова агресія РФ проти України зумовила введення правового режиму воєнного стану.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» під комендантською годиною слід розуміти заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Введення комендантської години є комплексом превентивних та обмежувальних заходів, які покликані на забезпечення, перш за все, безпеки громадян, запобігання диверсійній діяльності та пов'язаними з нею діями.
Відповідно до пп. 2 п. 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан від 08.07.2020 року № 573, вбачається, що патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Таким чином, рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його подальша зупинка працівниками поліції під час комендантської години є обґрунтованою.
У зв'язку з чим посилання сторони захисту з приводу того, що на відеозаписі відсутня фіксація руху автомобіля, та відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом не є слушними, оскільки спростовані дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.
Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.02.2019 року по справі № 404/4467/16-а, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, керування транспортним засобом пов'язується з початком його руху, при цьому, юридичного значення не має чи приведений він в рух за допомогою увімкнення двигуна, чи його рух забезпечується в інший спосіб.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 дійсно здійснював рух транспортним засобом, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що відеозаписом зафіксовано рух автомобіля, що є очевидним, оскільки до цього місця зупинки автомобіля (поломки автомобіля, про що наголошував ОСОБА_1 ) він повинен був якось дістатися, і це відбулося внаслідок руху транспортного засобу, та протилежного встановлено не було.
Окрім того, на користь того, що до зупинки автомобілем керував ОСОБА_1 вказують і ті обставини, що автомобіль був заведений, на ньому горіли габаритні вогні та ближнє світло, які в подальшому були вимкнені, та увімкнено аварійний сигнал, а також те, що саме з водійського місця вийшов ОСОБА_1 , який відповідно перебував за кермом.
Враховуючи вищезазначені докази та встановленні обставини, суд вважає, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у даному випадку працівниками поліції не порушена, у зв'язку з чим, було встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу, що обставини події, які викладені на оглянутому відеозаписі повністю узгоджуються з наданими до матеріалів справи інших досліджених судом доказах.
Також суд зауважує, що під час огляду відеозаписів в судовому засіданні, було встановлено, що відеозаписи є взаємодоповненими та хронологічно вірно зображують обставини події, що розглядається в межах протоколу.
У своїй сукупності вони перебувають у логічному часовому порядку та об'єму даних представлених на відеофайлах, що містяться на диску, достатньо для перевірки та встановлення судом обов'язкових обставин, зокрема тих, які стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини події та їх часову послідовність.
Відтак, долучені відеозаписи є чіткими, змістовними та такими, що повністю відтворюють хронологію подій, що відбувалися за участю правопорушника.
У зв'язку з чим, посилання захисника, що в матеріалах справи відсутній повний фрагмент відеозапису, не є доцільними.
крім того, не заслуговують на увагу посилання захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не було озвучено ознаки алкогольного сп'яніння, не було роз'яснено права та обов'язки, не надано права на правову допомогу з огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначав про вказані обставини під час складання протоколу та проведення процедури огляду. Ознаки алкогольного сп'яніння зазначались як в протоколі, де так і в акті огляду та направленні на огляд ОСОБА_1 . В протоколі ОСОБА_1 ставив свої підписи у відповідних графах, у тому числі про роз'яснення прав та обов'язків, відтак, з його змістом був обізнаний та жодних заперечень не висловив та не зазначив. Щодо необхідності забезпечення його правовим захистом та участі захисника Переверзєв М.В, клопотань не заявляв, маючи при цьому таку можливість, та не будучи позбавленим права на захист.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п 15, 16 Розділу III «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, долучено до матеріалів справи, у відповідності до відеозапису, водія було ознайомлено з даним висновком, та наголошено, що є підстави скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння та керування в такому стані транспортним засобом. Окрім того, матеріали справи не містять даних які б вказували, що йому не вручено копію даного документу.
Суд, акцентує увагу, що не зрозумілі посилання захисника на порушення порядку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 у провину ставиться керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Всі інші доводи апеляційної скарги сторони захисту судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає сторона захисту, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Струць Тетяни Ігорівни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Терінвського міського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Іванченко