Провадження № 22-ц/803/8537/25 Справа № 191/1969/25 Суддя у 1-й інстанції - Твердохліб А. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
24 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №191/1969/25 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Синельниківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Романенко Олега Володимировича на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Твердохліб А.В., -
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обґрунтування заяви посилається на те, що громадянин України ОСОБА_4 є сином заявника ОСОБА_1 .
Зазначає, що 09 січня 2023 року ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено Сповіщення №49 від 09 січня 2023 року, відповідно до якого її син, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навідник зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у смузі оборони бригади в районі н.п. Бахмут Донецької області під час бойового завдання, зник безвісти.
Також зазначає, що відповідно до службової доповіді від 07 січня 2023 року, на ім'я командира військової частин НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 : «07 січня 2023 року, згідно розпоряджень командира НОМЕР_2 омпбр №709/23дск від 03 січня 2023 року, 20 військовослужбовців зенітного ракетно-артилерійського дивізіону були направлені для виконання бойових завдань у смузі оборони бригади, в район м.Бахмут. Під час виконання бойових завдань отримав поранення несумісні з життям солдат ОСОБА_4 .. У зв'язку з тим, що тіло не було знайдене, прошу вважати солдата ОСОБА_4 не загиблим, а зниклим безвісті».
Вказує, що солдат ОСОБА_4 , безвісти зник за обставин, які загрожували йому смертю - стрілецького бою в міській забудові м. Бахмут під час відбиття атаки противника.
Зауважує, що Синельниківським районним управлінням поліції ГУ НП в Дніпропетровській області зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №12023041390000040 від 10 січня 2023 року про те, що її син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходить військову службу на посаді навідника зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , 07 січня 2023 року у смузі оборони бригади в районі н.п. Бахмут Донецької області під час бойового завдання зник безвісти (ЄО 281 від 10 січня 2023 року). Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст.115 КК України.
Вказує, що з 07 січня 2023 року до сьогодні ОСОБА_4 жодного разу не виходив на зв'язок, жодного разу не появлявся за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 , жодного разу не появлявся за місцем проживання родини, що мешкає в АДРЕСА_1 , жодного разу нікому з членів родини не телефонував і не присилав листа, не з'явився за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 .
З того часу 07 січня 2023 року взагалі будь-кому, хто знав ОСОБА_4 нічого не відомо про його місце знаходження, про його стан здоров'я і взагалі чи він живий.
Вказує, що за фактом його відсутності слідчим відділом Бахмутського РУП ГУНП в Донецькій області відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.115 КК України та на даний час він перебуває у державному розшуку, як безвісті зниклий за особливих обставин. Встановити місце перебування ОСОБА_4 заявнику ОСОБА_1 , ні іншим його родичам, ні правоохоронним органам, не вдалося.
Зазначає, що відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 лютого 2023 року №275 полковника ОСОБА_6 «Про результати службового розслідування за фактом відсутності відомостей стосовно знаходження військовослужбовця зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 » встановлено, що солдат ОСОБА_4 безвісті зник під час виконання службових обов'язків, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Бахмут Донецької області.
Вказує, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, які зниклі безвісти за особливих обставин №20230703-132 від 03 липня 2023 року Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважається безвісти зниклим. Реєстрація заяви №281 від 10 січня 2023 року Синельниківським районним управління ГУНП в Дніпропетровської області.
Звертає увагу, що Об'єднаний центр з координації пошуку і звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, Національне інформаційне бюро, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими включило ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до реєстрів Національного інформаційного бюро, щодо ОСОБА_4 не надходили відомості від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони рф про перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у полоні, стану його здоров'я та місця утримання.
Також зазначає, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави №430 від 20 квітня 2023 року виданої начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_4 , дійсно в період з 24 серпня 2022 року по 02 листопада 2022 року, з 30 листопада 2022 року по 23 грудня 2022 року, з 29 грудня 2022 року по 07 січня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, н.п Троїцько-Сафонове Миколаївської області, м.Баштанка Миколаївської області, м.Бахмут Донецької області. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Вказує, що згідно Витягу з Протоколу № 5 засідання комісії військової частини НОМЕР_3 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 21 травня 2024 року визнані учасниками бойових дій військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) пункт 433, солдат ОСОБА_4 , навідник (безвісти зниклий).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250123- 00003095 від 23 січня 2025 року Міністерства у справах ветеранів України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має статус учасника бойових дій з 21 червня 2024 року.
Звертає увагу, що 09 квітня 2025 року начальником слідчого відділу Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Артемом Лящук на заяву представника ОСОБА_1 було надано відповідь №401/02-2025 про те, що під час досудового розслідування з метою всебічного, повного та ефективного проведення досудового розслідування були скеровані всі необхідні запити до відповідних установ з метою отримання інформації щодо місцезнаходження, встановлення в трупі, утримання в полоні, факту обміну (звільнення) ОСОБА_4 . Місцезнаходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встановлено.
Також, відповідно до листа уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України від 05 квітня 2025 року № 44 Артура Добросердова, в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження , перебування в полоні або загибелі відсутня. Підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста відсутнє.
На даний час місцезнаходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встановлено, він пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю.
Зауважує, що з дати зникнення минуло більше 2 років.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 12 грудня 2023 року знаходиться в окупації і там припинені бойові дії.
Оголошення фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим заявнику потрібно для оформлення спадщини, отримання ОГД (одноразової грошової допомоги), подолання невизначеності в громадянському стані, яка породжує для заявника та інших членів сім' ї низку проблем в суспільстві, керування власністю.
Зазначає, що членом родини заявника ОСОБА_1 є її онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залучений як заінтересована особа.
Шлюб між ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 розірвано рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2019 року (справа №191/806/19).
Зазначає, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Георгіївна Синельниківського району Дніпропетровської області, про що свідчать додане до заяви свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 .
Вважає, що її син ОСОБА_4 загинув і смерть його не викликає сумніву, в зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду в порядку окремого провадження із зазначеною заявою, з метою оголошенням його померлим.
Вказує, що оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_4 , то необхідно оголосити його померлим саме з ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті місто Бахмут Донецької області.
У зв'язку з чим просить суд, оголосити ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м.Синельникове Дніпропетровської області, померлим у м.Бахмут Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Романенко О.В., заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Синельниківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Романенко О.В., подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що воно ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства, при цьому суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, правильно та повно дослідив докази, що підтверджують факт ймовірної загибелі особи, але не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою невідповідність висновків обставинам справи та ухвалення помилкового рішення.
В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку що заяву подано до суду без додержання строків, визначених ч.2 ст.46 ЦК України, тобто передчасно.
Вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно починати від дня закінчення тимчасової окупації м.Бахмут Донецької області та відповідно відсутності на вказаній території активних бойових дій.
Також зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не застосовано норми процесуального права, які мали бути застосовані, а саме норми статті 263 ЦПК України.
Звертає увагу, що Велика Палата Верховного суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 дійшла висновків, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, суд повинне врахувати, що ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин у яких опинились люди.
У зв'язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_8 , подав відзив на апеляційну скаргу, в якій підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.
Синельниківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав лист в якому зазначив, що заперечення на апеляційну скаргу відсутні.
Інші учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заявник ОСОБА_1 , її представник - адвокат Романенко О.В., законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , в судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника та її представника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_1 , заявниці у справі.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у державі введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, не переривався, і діє до теперішнього часу.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу за призовом по мобілізації 07 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Сповіщенням №49 від 09 січня 2023 року, повідомлено ОСОБА_1 , як матір солдата ОСОБА_4 , навідника зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону, про те, що 07 січня 2023 року у смузі оборони бригади в районі н.п. Бахмут Донецької області, під час бойового завдання, ОСОБА_4 зник безвісти.
Згідно витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням №12023041390000040 від 10 січня 2023 року, від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу за призовом по мобілізації 07 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , проходив військову службу на посаді навідника зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання 07 січня 2023 року у смузі оборони бригади в районі населеного пункту Бахмут Донецької області (ЄО 281 від 10 січня 2023 року).
Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 03 липня 2023 року, 16 травня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набуто статусу особи, зниклої безвісти.
Судом встановлено, що 23 квітня 2025 року заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романенко О.В., звернулася до суду із заявою про оголошення її сина померлим - солдата ОСОБА_4 , навідника зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону, який ІНФОРМАЦІЯ_4 у смузі оборони бригади в районі н.п. Бахмут Донецької області, під час бойового завдання, зник безвісти.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року №376, станом на 23 квітня 2025 року (на дату подання заяви до суду), населений пункт Бахмут Донецької області, в період з 24 лютого 2022 року до 12 грудня 2023 року був територією активних бойових дій, а з 13 грудня 2023 року є тимчасово окупований, до теперішнього часу, безперервно, в тому числі станом на 23 квітня 2025 року.
Відмовляючи у задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з тих підстав, що заяву подано до суду з порушенням строків, визначених частиною другою статті 46 ЦК України, тобто передчасно, оскільки суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_4 , 1994 року народження, померлим від дня закінчення тимчасової окупації Російською Федерацією м.Бахмут Донецької області, та відповідно відсутності на вказаній території активних бойових дій.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і зазначає наступне.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України).
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
У відповідності до ч.2, ч.3 ст.46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.
Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Частиною першою статті 306 ЦПК України встановлено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду з заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не з заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №506/358/22 (провадження №61-7094св23), від 13 березня 2024 року у справі № 204/724/23 (провадження №61-16728св23) та від 22 травня 2024 року у справі №337/2489/23 (провадження №61-13752св23).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22, Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23).
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.
Аналіз змісту заяви у справі, що переглядається в апеляційному порядку, свідчить про те, що заявник фактично просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання військового обов'язку по захисту держави Україна у смузі оборони бригади в районі населеного пункту міста Бахмут Донецької області, з метою державної реєстрації смерті останнього та отримання пільг, передбачених законом.
Надаючи оцінку зібраним доказам у справі, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що заявниця обґрунтовуючи вимоги заяви посилалась на сповіщенням №49 від 09 січня 2023 року, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у смузі оборони бригади в районі н.п. Бахмут Донецької області, під час бойового завдання, ОСОБА_4 зник безвісти., витяг з ЄРДР за кримінальним провадженням №12023041390000040 від 10 січня 2023 року, про зникнення безвісти під час виконання бойового завдання 07 січня 2023 року у смузі оборони бригади в районі населеного пункту Бахмут Донецької області (ЄО 281 від 10 січня 2023 року), витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 03 липня 2023 року, що з 16 травня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набуто статусу особи, зниклої безвісти.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У ч.1 ст.46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У ч.2 ст.46ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч.2, 3 ст.46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч.2 ст.46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв'язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч.2 ст.46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п.81-85).
Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч.2 ст.46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч.2 ст.46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 07 січня 2023 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 м.Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 12 грудня 2023 року знаходиться в окупації і там припинені бойові дії.
За таких обставин, відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим розпочався з 12 грудня 2023 року, а з відповідною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 23 квітня 2025 року, тобто з додержанням вимог ст.46 ЦК України щодо строків звернення, надала відповідні докази, які відповідають вимогам ЦПК України, а тому підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.
Суд першої інстанції, встановивши всі обставини справи та оцінивши надані заявником докази, вірно визначився з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, але дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про оголошення особи померлою, з наведених вище в даній постанові підстав.
За положеннями ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Оскільки справа розглянута в порядку окремого провадження, тому відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України, судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романенко Олега Володимировича - задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Романенко Олег Володимирович, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_5 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті - місто Бахмут, Донецької області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст ухвали складено 24.09.2025
Головуючий суддя О.В. Агєєв