Провадження № 21-з/803/105/25 Справа № 220/2637/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяви суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про самовідвід,-
в провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження № 42018051120000130, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2018 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , а також захисника адвоката ОСОБА_7 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 14.09.2021 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
22 вересня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
До початку апеляційного розгляду судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили самовідвід з наступних підстав.
В ході підготовки провадження до апеляційного розгляду було встановлено, що суддями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приймалися рішення на стадії досудового розслідування. Зокрема, ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 залишена без змін ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
У п. 1 ст. 6 Конвенції зокрема зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах Мироненко і Мартенко проти України, Рудніченко проти України).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань - суб'єктивний критерій (рішення у справі Кіпріану проти Кіпру).
Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, передбачено необхідність врахування при вирішенні питання про відвід суддів думки стороннього спостерігача про наявність навіть потенційної упередженості суддів, які розглядають справу.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги пряму законодавчу заборону суддям, які брали участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, на розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що заяви суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про самовідвід підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -
заяви суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді