Провадження № 22-ц/803/8003/25 Справа № 203/1418/25 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
25 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 06 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (суддя першої інстанції Єдаменко С.В.),
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 10789,04 грн., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1211,20 грн., та витрати на експертизу в розмірі 2760,00 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Дніпра від 06 червня 2025 року позові вимоги задоволено.
На вказане рішення суду представником ПАТ «НАСК «Оранта» - Бабіч Н.А., була подана апеляційна скарга, в якій остання зазначила, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження обставин справи.
Скарга мотивована тим, що висновок № 2601/24, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., не є належним та допустимим доказом розміру збитку, якого зазнав позивач, оскільки авто «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , наразі повністю відремонтовано, про що свідчить наданий ним Акт прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 12.02.2024 року, складений ФОП ОСОБА_2 , а потерпілою особою було понесено фактичні витрати у певному розмірі, і саме цей розмір Позивач і повинен доводити.
Вважає, що сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, становить : 67136,09 грн - 58 700,66 грн= 8435,43 грн , де 67136,09 грн вартість відновлювального ремонту за експертизою ОСОБА_3 ; 58 700,66 грн - сплачене страхове відшкодування.
ОСОБА_4 , просила рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 06 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наголосив на тому, що розмір оціненої матеріальної шкоди складає 70989,70 грн. (згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.), а ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., тому саме ПАТ ''НАСК ОРАНТА'' є належною особою, яка зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідач не спростував висновок ОСОБА_6 № 2601/24 від 24.01.2024 жодними належними доказами.
Суд вірно не взяв до уваги звіт оцінювача ОСОБА_7 , оскільки вона не оглядала пошкоджений транспортний засіб.
ОСОБА_5 просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить 10789,04 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3028х30 =90840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року у справі № 203/438/24, яка набрала законної сили 20 лютого 2024 року, ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850 грн. (а.с.15-16)
Вказаною вище постановою встановлено, що ОСОБА_8 , 07 січня 2024 року о 18 годині 10 хвилин у м. Дніпро на пр. Богдана Хмельницького біля електроопори № 13, керуючи транспортним засобом «Lexus», д.р.н. НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Nissan», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У зв'язку з цим, суд вважав доведеним та таким, що не потребує доказування факт заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з вини ОСОБА_8 .
На момент ДТП цивільна відповідальність транспортного засобу «Lexus LX 450D», д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі полісу серії ЕР № 218376137, із встановленням франшизи в розмірі 1 500 грн. та ліміту відповідальності ПАТ «СК «ОРАНТА» на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, було встановлено в розмірі 160 000 грн. (а.с.19)
Право власності на транспортний засіб «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . (а.с.58)
09 січня 2024 року представник позивача звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_9 з копіями документів, а також направив повідомлення про ДТП та запрошення на проведення експертизи. (а.с.8-11)
30 січня 2024 року представник позивача направив на електронну пошту відповідача рахунок з СТО ФОП ОСОБА_9 (а.с.12-14)
Для визначення розміру завданої шкоди позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В.
Згідно з висновком експерта № 2601/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), складеного 24 січня 2024 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіль «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 70 989,70 грн. (а.с.21-44)
Позивачем сплачено за надані експертні послуги 2 760 грн., що підтверджується платіжною інструкцією. (а.с.46)
За результатами розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_9 страхове відшкодування у розмірі 58 700,66 грн. (а.с.20)
11 січня 2024 року було проведено огляд та фіксацію наявних пошкоджень транспортного засобу «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 (а.с.56-57)
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 47-D/14/61 від 05 березня 2024 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7 за замовленням ПАТ «НАСК «ОРАНТА», вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає 60 200,66 грн. (а.с.75-86)
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності суми матеріальних збитків в розмірі 10789,04 грн., завданих автомобілю позивачки внаслідок ДТП.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За змістом ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» в Україні одним із видів обов'язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника.
Відповідно ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи
Згідно з висновком експерта № 2601/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), складеного 24 січня 2024 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіль «Nissan Almera», д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 70 989,70 грн. (а.с.21-44)
На сторони покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (стаття 81 ЦПК України).
Представником ПАТ «НАСК «Оранта» клопотань про призначення судом відповідної експертизи - не заявлено будь-яких заперечень на вказану експертизу не вказано.
Будь-яких інших доказів на спростування заявленого позивачем до стягнення розміру матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження автомобіля в ДТП, не представлено.
Встановивши вказані обставини справи, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що розмір завданої позивачу шкоди перевищує виплачену страхову суму, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «НАСК «Оранта» матеріального збитку в сумі 10789,04 грн..
Колегія суддів звертає увагу апелянта на той факт, що стороною позивача на підтвердження позовних вимог було надано висновок експерта, який складений саме судовим експертом, та який відповідає вимогам чинного законодавства. Тоді, як розрахунки визначені оцінювачем звіт №47-D/14/61 від 05 березня 2024 року виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 суд не може прийняти до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що остання особисто не оглядала транспортний засіб, а також не є судовим експертом.
Безпосередньо огляд здійснював представник страховика ОСОБА_10 , тобто огляд на розрахунки робили різні особи, що суперечить п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за яким визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Великою Палатою Верховного Суду, у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц (п.п. 44, 45), сформовано правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, який складено без особисто огляду автомобіля.
''44. Відповідно до пункту 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2/2092, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду колісного транспортного засобу.
45. Оскільки звіт № 4088/07/14-2 складений без огляду автомобіля «Opel Astra» та без урахування вартості залишків останнього, суди першої й апеляційної інстанцій обґрунтовано не взяли цей звіт до уваги''.
Аналогічна позиція викладена також, у постановах Верховного суду від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844/16-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі № 703/4445/15-ц, щодо неможливості брати до уваги Звіт оцінювача, який особисто не оглядав транспортний засіб, а також постановах Верховного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, де не взято до уваги в якості належного доказу звіт оцінювача, з тієї підстави, що оцінювач не провів особистого огляду об'єкта оцінки, що могло вплинути на результати такої оцінки.
Відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції будь-яких інших доказів на спростування заявленого позивачем до стягнення розміру матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження автомобіля в ДТП, надано не було.
Більш того, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, чи взагалі ухилення від сплати страхової суми в межах страхового ліміту, тоді як сума матеріального збитку є доведеною належними доказами, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
В калькуляції експерта ОСОБА_6 вартість ремонту складає 119 599,66 грн., а у висновку № 2601/24 від 24.01.2024 року вже вказано вартість ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, яка складає 70989,70 грн. А тому, твердження Страховика, що у висновку експерта Дроздова Ю.В. пораховано вартість нових деталей, не відповідає дійсним обставинам справи.
Суд першої інстанції чітко вказав підстави для задоволення позову, які відповідають нормам чинного законодавства та з якими погоджується колегія суддів.
Інші доводи, викладені в апеляційні скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було дотримано норми як матеріального так і процесуального права із дослідження всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення.
Керуючись статтями 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 06 червня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська