Справа №760/26429/25 1-кс/760/11776/25
24.09.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090001837 від 26.06.2025 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
24.09.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100090001837 від 26.06.2025 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивоване наступним.
26.06.2025 приблизно о 11:00 год., перебуваючи в кухонному приміщенні квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розпиття алкогольних напоїв.
Внаслідок раптово виниклого конфлікту між останніми відбувся словесний конфлікт, який в подальшому переріс в бійку, під час якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесного ушкодження потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 26 червня 2025 року приблизно о 11:00 год., знаходячись в кухонному приміщенні квартири АДРЕСА_2 , перебуваючи навпроти потерпілого, під час сутички, взяв зі столу кухонний ніж та, тримаючи його в правій руці наніс потерпілому ОСОБА_7 декілька ударів в ділянку грудної клітини та живота.
У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , відповідно до довідки КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня» N? 2200734 від 26.06.2025 потерпілому ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: множинні колото-різані рани грудної клітки, живота та лівої поперекової ділянки, проникаючої поранення черевної порожнини з пошкодженням діафрагми, селезінки, хвоста підшлункової залози, лівого наднирника та лівої нирки.
Відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від 17 січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у зв?язку з чим ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
26.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
28.06.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 12 год 20 хв. 24.08.2025 без визначення розміру застави.
18.08.2025 постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100090001837 від 26.06.2025 продовжено до трьох місяців, а саме до 26.09.2025 року включно.
21.08.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 27.09.2025 року включно.
23.09.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100090001837 від 26.06.2025 продовжено до п'яти місяців, а саме до 26.11.2025 року включно.
На переконання ініціатора клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочини, за який відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та, які вказують на те, що підозрюваний може:
-незаконно впливати на потерпілого чи свідка у вказаному кримінальному провадженні;
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-вчиняти інше кримінальне правопорушення;
-намагання перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 26.06.2025 року (а.с. 17-18); протокол огляду місця події з дод. від 26.06.2025 року (а.с. 21-25); протокол допиту потерпілого від 27.06.2025 року (а.с. 27-29); протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.06.2025 року (а.с. 32-34); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.06.2025 року (а.с. 45-49); повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року (а.с. 58-65); протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26.06.2025 року (а.с. 83-86); протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26.06.2025 року (а.с. 88-91); протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 26.06.2025 року (а.с. 94-97); протокол допити свідка ОСОБА_11 від 26 червня 2025 року (а.с. 99-104); протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 червня 2025 року (а.с. 106-107) та інші матеріали долучені стороною обвинувачення, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Пололженням ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100090001837, внесеного до ЄРДР 26.06.2025, за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
21.08.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 27.09.2025 року включно.
23.09.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100090001837 від 26.06.2025 продовжено до п'яти місяців, а саме до 26.11.2025 року включно.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На обґрунтування оголошеної ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, частково існують на даний час, а саме:
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а максимальна санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі. Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватись від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність значного строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого чи свідка у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тобто підозрюваний здатен до вчинення дій насильницького характеру. Вплив ОСОБА_5 на свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись з ними поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, як шляхом застосування погроз щодо їх життя та здоров'я, так у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Так, підозрюваному безпосередньо та достовірно відоме місце проживання потерпілого та свідків, а отже перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, підозрюваний має реальну змогу впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни ними показів, для уникнення останнього від кримінальної відповідальності.
Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.
Щодо ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним зазначених дій.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_12 винуватим у вчиненні злочину, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доведеність в судовому засіданні всіх складових ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22 листопада 2025 року.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, проти життя та здоров'я особи, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню. Натомість, доводи сторони захисту, неведені в клопотанні про зміну запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження, з огляду на що клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 201, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100090001837 від 26.06.2025 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2025, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 23 год. 59 хв. 22.11.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1