печерський районний суд міста києва
757/45085/25-к
1-кс-38098/25
22 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у нерозгляді заяви від 31.07.2025 у кримінальному провадженні № 12017100060006731 від 30.12.2017,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , у порядку статей 55, 220 КПК України, яка полягає у нерозгляді заяви від 31.07.2025 про залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження № 12017100060006731 від 30.12.2017 в якості потерпілої.
У поданій скарзі адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить зобов'язати уповноважених осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12017100060006731 від 30.12.2017 розглянути заяву від 31.07.2025 у порядку, встановленому статтями 55, 220 КПК України, та повідомити останнього про результати її розгляду.
В обґрунтування доводів та вимог скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 звернулась до Печерського УП ГУНП у м. Києві заяву від 31.07.2025 про залучення її до кримінального провадження № 12017100060006731 від 30.12.2017 в якості потерпілої, яку залишено органом досудового розслідування без відповідного реагування.
У судове засіданні особа, яка подала скаргу не з'явилася, про час та місце розгляду провадження повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно з частиною четвертої статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим постановити рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений статтею 220 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 220 КПК України передбачено, що розгляд під час досудового розслідування клопотань сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
У пункті 134 Рішення ЄСПЛ у справі «Генадій Науменко проти України», пункті 168 рішення у справі «Айдин проти Туречинни», пункті 75 «Афанасьев проти України», пункті 207 рішення у справі «Nada проти Швейцарії» встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
Слідчим суддею встановлено, що Печерським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060006731 від 30.12.2017.
01.08.2025 ОСОБА_4 звернулась Печерського УП ГУНП у м. Києві із заявою від 31.07.2025 про залучення її до кримінального провадження№ 12017100060006731 від 30.12.2017 в якості потерпілої.
Як убачається з поданих до скарги документів, заявнику, за результатами розгляду вказаної заяви, було направлено відповідь у формі листа від 22.08.2025 № 327740-2025, зміст якої зводиться до відмови у задоволенні заяви.
Офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, яке є обов'язковим для застосування в силу статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України». У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі положень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 370/2316/18 (провадження № 51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом другим частини першої статті 7, частиною першою статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978) суд наголосив, що із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада.
Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (пункт 56 абзацу другого рішення). Ця ж теза наведена і у рішенні у справі «Волохи проти України». У справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» і «Алтай проти Туреччини» суд зазначив, що згідно з принципом Верховенства права судовий контроль за діяльністю влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з частиною третьою статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Разом з тим, як убачається з матеріалів провадження, суб'єктом оскарження було отримано заяву ОСОБА_4 та таке звернення відхилено листом, що є неприйнятним, оскільки, згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, вимоги визначені частиною п'ятою статті 55, частиною другою статті 220 КПК України дотриманні слідчим не були, тому доходжу висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у невиконанні положень статей 55, 220 КПК України, а саме невчинення належних дій щодо розгляду клопотань та заяв.
Водночас слідчий суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 36, частини п'ятої статті 40, частини четвертої статті 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути заяву, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Сукупність вказаного переконує у бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, у зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12017100060006731 від 30.12.2017 розглянути заяву ОСОБА_4 від 31.07.2025 про її до кримінального провадження № 12017100060006731 від 30.12.2017 як потерпілої відповідно до вимог статей 55, 220 КПК України.
Керуючись статтями 3, 7, 9, 22, 24, 26, 36, 40, 40-1, 55, 110, 220, 303, 306, 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060006731 від 30.12.2017, розглянути заяву ОСОБА_4 від 31.07.2025 про залучення її до кримінального провадження № 12017100060006731 від 30.12.2017 як потерпілої у порядку, визначеному статтями 55, 220 Кримінального процесуального кодексу України, прийняти вмотивоване рішення, про що повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1