Справа № 953/9380/25
н/п 2/953/3903/25
"19" вересня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про визнання припиненими трудових відносин, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, а також грошової компенсації, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, шляхом пред'явлення його в системі «Електронний суд» до відповідача, Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яким просить визнати припиненими трудові відносини начальника відділу фінансового моніторингу ОСОБА_1 з Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у форма товариства з обмеженою відповідальністю, у зв'язку зі звільненням з займаної посади ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України з 05.06.2025; зобов'язати відповідача належним чином оформити звільнення з роботи з посади начальника відділу фінансового моніторингу ОСОБА_1 відповідним наказом згідно з письмовою заявою ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням у відповідності до вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України; внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з роботи з посади начальника відділу фінансового моніторингу за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України з 05.06.2025; видати позивачу копію наказу про звільнення з роботи з посади начальника відділу фінансового моніторингу за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України з 05.06.2025; стягнути з відповідача на користь позивача всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації та мають бути виплачені при звільненні на підставі ст. 47, 116 КЗпП ( у тому числі основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати на які працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки за період роботи з 16.11.2009 по 05.06.2025, інші виплати при звільненні); грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за затримку видачі копії наказу про звільнення, за затримку розрахунку при звільненні з роботи, починаючи з 05.06.2025 по день фактичного розрахунку.
Дослідивши позовну заяву, вважаю, що її необхідно залишити без руху, з таких підстав.
Так, відповідно до ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч. 3 ст.177ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулась до суду із позовною заявою, в якій об'єднані вимоги майнового характеру, а саме: стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, грошової компенсації; а також з вимогами немайнового характеру: про визнання припиненими трудових відносин, зобов'язання вчинення певних дій.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, враховуючи вказану вище норму Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог, в яких вона просить суд стягнути з відповідача на її користь всі суми, що належать їй від підприємства, установи, організації та мають бути виплачені при звільненні на підставі ст. 47, 116 КЗпП ( у тому числі основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати на які працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки за період роботи з 16.11.2009 по 05.06.2025, інші виплати при звільненні); грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за затримку видачі копії наказу про звільнення, за затримку розрахунку при звільненні з роботи, починаючи з 05.06.2025 по день фактичного розрахунку.
Разом з тим, Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.
Позов, з яким ОСОБА_2 звернулась до суду містить також дві вимоги немайнового характеру: про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинення певних дій.
Разом з тим, доказів сплати судового збору за подання в електронному вигляді до суду позовної заяви з вимогами немайнового характеру у загальному розмірі 1937, 92 грн. ( по 968,96 грн. за кожну вимогу) матеріали, додані до позовної заяви, не містять.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Однак, в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 в частині пред'явлення вимог про стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, а також грошової компенсації, не містить зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Отже, виходячи з наведеного та зі змісту позовних вимог, за подання вищевказаної позовної заяви до суду ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 1937, 92 грн., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору. Крім того, у позовній заяві позивачу необхідно зазначити ціну позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються в частині пред'явлення позовних вимог про стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, а також грошової компенсації.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про визнання припиненими трудових відносин, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, а також грошової компенсації, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали доказів сплати судового збору в у розмірі 1937,92 грн., або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, або клопотання про звільнення, відстрочення, від сплати судового збору, зазначення у позовній заяві ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, в частині пред'явлення позовних вимог про стягнення сум, що належать до виплати при звільненні, а також грошової компенсації.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Бородіна