Справа № 559/4646/24
Провадження № 2/559/290/2025
24 вересня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представник ТОВ"ФК "ЄАПБ" звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 20.05.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5695823 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. 29.01.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29012024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 29.01.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 35100 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості в розмірі 35100 грн. та судові витрати у справі.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
17.12.2024 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 24.02.2024 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що вказав у своїй позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання SMS-повідомлення на його номер телефону, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Подав до суду заяву, згідно якої вказує, що він являється військовослужбовцем, на даний час проходить військову службу у АДРЕСА_1 . Не заперечує факту укладення кредитного договору з ТОВ «Мілоан». З позовними вимогами не згідний, так як вважає, що на нього поширюються пільги, встановлені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пені за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 20.05.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №5695823, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 9000 грн. строком на 100 днів, термін повернення кредиту 28.082023. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 900 грн. та нараховуються за ставкою 1% від залишку кредиту, проценти протягом поточного періоду становлять 24300 грн. та нараховуються за ставкою 3% від залишку кредиту за кожен день користування. Комісія за надання кредиту 900 грн. яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово. Також Договором передбачена пролонгація кредитування (а.с.6-11).
Сторонами погоджено Графік платежів, у якому визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.11 зворот).
В матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.12).
Укладаючи вищевказаний Договір відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав договори шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
29.01.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29012024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.13-14).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 29.01.2024, підтверджує факт переходу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.15).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 29.01.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №5695823 у розмірі 35100 грн., з яких 9000 грн. - заборгованість за основним боргом, 25200 грн. - заборгованість за відсотками та 900 грн. - комісія (а.с.16).
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №5695823 надано позивачем станом на 31.10.2024 за період з 29.01.2024 по 31.10.2024, згідно якого вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (а.с.17).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Згідно наказу №97 від 13.04.2022 приступив до виконання військових обов'язків з 13.04.2022. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Також має посвідчення УБД (а.с.50-52).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням Кредитного договору №5695823. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Однак відповідач не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Крім того, відповідач визнає факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості за тілом кредиту, а також комісії у розмірі 900 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
5.2 Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками за кредитним договором №1130221 від 23.11.2023, суд зазначає наступне. Відповідач є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_2 , з 23.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, відтак призваний на військову службу ще до 23.11.2023, тобто до укладення кредитного договору, та проходить військову службу по теперішній час, у зв'язку з чим, на нього поширюються пільги встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Тому, у цій часині позовних вимог слід відмовити.
5.3 У підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
5.4 Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 854,05 грн. (9900 грн. х 3028 грн./ 35100 грн.)
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 9900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 9000 грн. - заборгованість за основним боргом; 900 грн. - заборгованість за комісією.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 05 копійок..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк».
Представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, адреса вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3
Суддя О.Ю. Жуковська