Справа №403/483/25 провадження № 3/403/228/25
25 вересня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та
реєстрації:
АДРЕСА_1 , громадянство:
України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий
16.10.2023 органом 3533), місце роботи:
непрацюючий,
за ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу серія ВАД №482745, складеного 24 липня 2025 року поліцейським відділення СРПП ВП №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) сержантом поліції Макаренко О.Д. з доданими до нього матеріалами, 24 липня 2025 року о 09 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 -ще Устинівка гр-н ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії ВАА №6**0** (запис номеру містить виправлення кульковою ручкою) від 23 липня 2025 року про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи строком на три доби та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.
Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Ч.2 ст.173-8 передбачена адміністративна відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений
Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи зобов'язання: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, сформульованої сержантом поліції Макаренком О.Д. в протоколі серія ВАД №482745, встановленою ним обставиною є невиконання 24 липня 2025 року о 09 год. 30 хв. гр-ном ОСОБА_1 вимоги термінового заборонного припису серії ВАА №6**0** від 23 липня 2025 року про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи строком на три доби та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з доданої до протоколу копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА №622097 від 23 липня 2025 року, заходом термінового заборонного припису, який був застосований стосовно ОСОБА_1 , була заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, що не відповідає суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серія ВАД №482745.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказ Міністерства внутрішніх справ України 01 серпня 2018 року №654 (далі - Порядок №654), при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).
Проте, всупереч п.5 розділу ІІ Порядку №654, письмові пояснення гр-на ОСОБА_1 щодо винесеного стосовно нього термінового заборонного припису уповноваженою особою на складання протоколу до протоколу серія ВАД №482745 додані не були.
Відеозапису, з якого б можна було дослідити надані гр-ном ОСОБА_1 пояснення в усній формі, до протоколу також додано не було.
Згідно з п.п.8, 9 Порядку №654 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком (ами) (за наявності) та кривдником. У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим. Припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
Згідно з п.п.11, 12 Порядку №654 припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. У разі відмови кривдника підписати припис працівник уповноваженого підрозділу поліції у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» ставить власний підпис та пропонує підписати постраждалій особі (її представникові) та свідку(ам) (у разі наявності).
Разом з тим, досліджена суддею копія термінового заборонного припису не містить підпису ОСОБА_1 про отримання ним копії вказаного припису та відмітки про відмову від його підписання останнім.
У приписі наявні виправлення дати кінцевого терміну його дії (з «27».07.2025 року на «26».07.2025), що прямо суперечить приписам п.8 Порядку №654.
Крім того, виправлення номеру термінового заборонного припису, а саме: з №686048 на №622097 містять протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №482745 та письмова заява гр-нки ОСОБА_2 від 24 липня 2025 року, за змістом якої остання прохає працівників поліції притягнути гр-на ОСОБА_1 за невиконання ним вимог термінового заборонного припису стосовно кривдника.
За таких обставин наявні порушення порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника є істотними, у зв'язку з чим він не може вважатися належним і допустимим доказом у справі.
При цьому неодноразові виправлення номеру вказаного термінового заборонного припису в протоколі про адміністративне правопорушення, письмовій заяві гр-нки ОСОБА_2 , а також невідповідність заходу зобов'язання, зазначеного в терміновому заборонному приписі тому, що викладений сержантом поліції Макаренком О.Д. в протоколі, свідчать про істотні порушення, допущені уповноваженою особою під час складання відносно гр-на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8, що, як наслідок, унеможливлює покладення суддею вказаних доказів в основу висновків про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, як таких, що є недопустимими.
Таким чином, відсутність у терміновому заборонному приписі підпису гр-на ОСОБА_1 про отримання ним його копії та запису щодо відмови останнього від його підпису, а також наявність виправлень у змісті припису та інших матеріалах справи, викликає у судді обгрунтований сумнів щодо обізнаності гр-на ОСОБА_1 про існування такого припису та встановлених ним заборон, а відтак і про наявність у нього умислу на їх порушення.
При цьому суд не бере до уваги письмові пояснення гр-нки ОСОБА_3 від 24 липня 2025 року, як неналежний та недопустимий засіб доказування, передбачений ст.251 КУпАП, з огляду на відсутність інформації про неї, як свідка, в графі «Свідки» протоколу серії ВАД №482745.
Інших передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження викладених в протоколі обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, не містять.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Таким чином, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, оскільки обставина обізнаності гр-на ОСОБА_1 про існування термінового заборонного припису серії АА №622097 від 23 липня 2025 року станом на 24 липня 2025 року, як обов'язкового елемента суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу доказів, а допущені при винесенні термінового заборонного припису стосовно кривдника та під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення уповноваженими на це особами істотні порушення вимог нормативно-правових актів виключають можливість визнання їх належними та допустимими доказами вини гр-на ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13, ч.2 ст.173-8, ст.ст.245, 247, 251, 252, 266 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч.1 ст.307 КУпАП.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня її винесення.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів надіслати (вручити) особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова