ЄУН 387/865/25
Номер провадження 2/387/510/25
про відкладення судового засідання
22 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 03.11.2024-100001449 від 05.11.2024 у розмірі 85400,00 гривень.
Суд, ухвалою від 16.06.2025, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 387/865/25 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 08.08.2025.
29.07.2025 від відповідача ОСОБА_1 29.08.2025через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
01.09.2025 від відповідача ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, надійшла заява про зупинення провадження у справі в зв'язку з тим, що на даний час він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що переведена на воєнний стан, та бере безпосередню участь в бойових діях, що підтверджується наданими до заяви додатками. За наведеного, відповідач вказує про еобхідність зупинення провадження до припинення його перебування у складі ЗС України згідно ст.251, 253 ЦПК України. Також відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.
02.09.2025 представник позивача Ларіонов К.О. через підсистему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив, та просив відзив на позовну заяву відповідача залишити без розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду відповіді на відзив просив розглядати справу за відсутності представника позивача .
Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою.
Згідно ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження, суд виходить з наступного.
Підстави, за яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині 1 статті 251 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 1 вказаної правової норми встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного Суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
У такому разі повинні бути надані докази не лише перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Вказана правова позиція узгоджується із постановами Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справах №456/2541/19, від 14 грудня 2022 року №757/5240/16-ц , від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі його дію не припинено.
У статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України" зазначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням.
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Аналіз пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17, провадження №61-9218св22, від 29 березня 2023 року, у справі №756/3462/20, провадження №61-7918св22.
Відповідачем до заяви про зупинення провадження у справі долучено наступні документи: копію посвідчення НОМЕР_2 в якому зазначено, що ОСОБА_1 14.04.2024 видано посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України, пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій; копію довідки від 22.09.20223 №10513 видану начальником ВЧ НОМЕР_1 про те, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ; копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 02.04.2024 №2490; копію військового квитка серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02.07.2024.
На підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, однак наданий відповідачем військовий квиток та посвідчення УБД не містить відомостей про те, що військова частина НОМЕР_4 переведена на воєнний стан, а ОСОБА_2 перебуває у зоні постійної дислокації вказаної вище військової частини, та знаходиться у зоні бойових дій, виконуючи бойові завдання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказані вище копія документів не є тими доказами, які підтверджують наявність підстав для зупинення провадження у справі, що передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, оскільки відповідачем не надано наказ по особовому складу, на підтвердження цієї обставини.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не вказав, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження його на військовій службі, виходячи із заявлених підстав зупинення провадження, а також враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому процесуальних прав, зокрема, шляхом листування або у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користуватися правничою допомогою під час судового провадження.
Разом із тим, суд зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Вирішуючи питання про прийняття відзиву на позов, суд виходить з наступного.
При подачі заяв по суті справи сторони мають дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).
Згідно з ч. 1-2 ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого він має право: подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; подати відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (ст. 83 ЦПК України).
01.07.2025 до суду повернулось поштове відправлення без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, враховуючи, що відповідач не отримав ухвалу суду від 16.06.2025, а ознайомивля із позовною заявою лише 18.08.2025 через електроний суд, тому строк для подання відзиву був встановлений до 02.09.2025 включно.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач, подав відзив на позовну заяву у встановлений строк.
За наслідками судового засідання, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 223 ЦПК України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Згідно ч. 3 ст. 240 ЦПК України про відкладення розгляду справи, місце, дату і час нового судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
З метою забезпечення рівного права на захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, задля створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на іншу дату, про що повідомити сторін.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 43, 223, 240, 251, 259, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Відкласти судове засідання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 10 годину 30 хвилин 07 листопада 2025 року.
Примірник ухвали направити учасникам справи до відома.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади Україниhttps://tr.vn.court.gov.ua/sud0225/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО