Справа № 369/17391/25
Провадження № 1-кс/369/2782/25
24.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112310000017 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся прокурор, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone ХR в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету № РSР1293686, флеш носій марки GoodRum 16 GВ та флеш носій марки Kingston 16 GВ, які поміщено до спец. пакету № РSР1293688, котрі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені та вилучені 19.09.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, розпоряджатися та користуватися рухомим майном, незастосування заборони розпорядження та користування яким може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено схему організації виїзду за межі території України осіб чоловіків віком від 18 до 60 років, яким на підставі Указів Президента від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на даний час заборонено виїзд з території України, шляхом внесення їх у відповідну інформаційну систему, адміністратором якої є Укртрансбезпека (Шлях), під виглядом водія транспортного засобу (мікроавтобуса), що здійснює міжнародні вантажні перевезення.
В ході досудового розслідування кримінального провадження з метою встановлення анкетних даних осіб, які причетні до вчинення вищевказаного злочину, свідків, яким відомі обставини, що мають значення для кримінального провадження, проведення слідчих дій, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення (злочину), працівникам УМП ГУНП Київській області надано доручення в порядку ст. 40 КПК України. Працівниками УМП ГУНП в Київській області в ході виконання доручення встановлено, що до даного кримінального правопорушення причетний гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
У період часу з 06 год 41 хв по 07 год 15 хв 19.09.2025 року на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/16809/25 від 15.09.2025 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході обшуку квартири було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone ХR в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету № РSР1293686, флеш носій марки GoodRum 16 GВ та флеш носій марки Kingston 16 GВ, які поміщено до спец. пакету № РSР1293688.
Вказані речі, у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У даному випадку на вищевказане майно необхідно накласти арешт для запобігання можливості його відчуження, розпорядження та/або користування пошкодження, псування, зникнення, приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Враховуючи те, що майно, яке було виявлене та вилучене 19.09.2025, а саме мобільний телефон марки Iphone ХR в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету № РSР1293686, флеш носій марки GoodRum 16 GВ та флеш носій марки Kingston 16 GВ, які поміщено до спец. пакету № РSР1293688, котрі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є речовими доказами, а також беручи до уваги, що будуть створені можливості для їх відчуження, пошкодження, приховування, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення кримінального провадження та доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені вище речі.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
В судове засідання прокурор та особа, щодо майна якої розглядається клопотання, не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Прокурор надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, суд дійшов висновку про можливість його задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, про причетних осіб, а також про власника вищевказаного майна.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, клопотання про арешт майна подано у строк, передбачений законом, вказані в клопотанні речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112310000017 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone ХR в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету № РSР1293686, флеш носій марки GoodRum 16 GВ та флеш носій марки Kingston 16 GВ, які поміщено до спец. пакету № РSР1293688, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виявлені та вилучені 19.09.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що включає заборону користування та розпорядження майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1