Справа№938/1534/25
Провадження № 1-кс/938/236/25
про розгляд скарги в порядку ст.206 КПК України
26 вересня 2025 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, розглянувши скаргу вказаного адвоката, подану в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст.206 КПК України,-
26.09.2025 року до Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст.206 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 25.09.2025 року на території Рогатинської об'єднаної територіальної громади приблизно о 09 годин правоохоронцями ГУНП в Івано-Франківській області затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , життеля м.Ходорів Львівської області, та доставлено його до Верховинського району, який утримується по вул. І.Франка у м.Верховина Івано-Франківської області. Просить розглянути вказану скаргу в порядку ст.206 КПК України, та постановити ухвалу, якою негайно звільнити ОСОБА_5 з місця незаконного утримання (або з під варти), який утримується по вул. І. Франка м. Верховина Івано-Франківської області.
У судовому засіданні адвокат вказав, що ОСОБА_5 затримано працівниками ГУНП в Івано-Франківській області, утримується він на території Верховинського району, працівникам Верховинського РВП повинно бути відомо про місце знаходження вказаної особи. Тому просив задоволити скаргу, подану ним в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст.206 КПК України.
В.о. начальника Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_5 не затримувався на не утримується на даний час працівниками Верховинського районного відділу поліції. До Верховинського РВП не поступало будь-яких повідомлень щодо цієї особи.
Заслухавши учасників справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У ст. 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У ч.1 ст.206 КПК України закріплено, що кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» - установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Отже, відповідно до ст.206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, ізоляторі тимчасового тримання або затримана/утримується без ухвали слідчого судді службовими особами органу досудового розслідування (Національної поліції, органів безпеки України, органів Бюро економічної безпеки України, органів державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України).
Слідчий суддя підкреслює, що в даній скарзі та в судовому засіданні адвокат вказує на незаконне затримання ОСОБА_5 працівниками Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, а не працівниками Верховинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Адвокатом зазначається, що ОСОБА_5 перебуває по вул. Франка (без зазначення номера будинку) у Верховині, а приміщення Верховинського РВП знаходиться за адресою: вул.Незалежності, 4а селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст.206 КПК України слід відмовити.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_5 службовими (посадовими) особами органу державної влади чи будь-якими іншими фізичними особами, він вправі для судового захисту звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу зі заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , життеля м.Ходорів Львівської області, в порядку ст.206 КПК України.
Роз'яснити заявнику, що в разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_5 службовими (посадовими) особами органу державної влади чи будь-якими іншими фізичними особами, він вправі для судового захисту звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, - до правоохоронного органу зі заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7