Справа № 202/3643/25
Провадження № 2-о/202/153/2025
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
присяжних Фадєєва І.В.
Тимошенко Д.І.
за участю секретаря - Голєва А.А.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про оголошення фізичної особи померлою,-
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся із завою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про оголошення фізичної особи померлою.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.04.2024 його син був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу по мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , з якої згодом переведений до військової частини НОМЕР_3 .
З 26.07.2024 під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через військову агресію російської федерації на лінії зіткнення 2,5 км північно-західніше с. Старомайорське Волноваського району Донецької області зник безвісти.
31.07.2024 СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України, а саме за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 26.07.2024 № 495 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 , номера обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_3 , який перебував в районі виконання завдання на лінії бойового зіткнення, згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_4 об ТрО №1259 дск. від 08.07.2024.
Так, в рамках ініційованого службового розслідування встановлено, що 25.07.2024, солдат ОСОБА_5 отримав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 №1414дск, заступити на бойове чергування на позицію ВП «ВИНОГРАД» ВОП «ЯМА» РОП1 лісосмуга «ОКЛЕНД» (2,5 км. північно західніше с. Старомайорськ, Волноваського району Донецької області). Поблизу сільськогосподарського насипу «Малий басейн», близько 01:25 ночі група потрапила під ворожий мінометний обстріл. Одна з мін влучила в окоп, де перебував солдат ОСОБА_5 . Отримані ним поранення виявилися несумісні з життям. Протягом кількох діб тіло загиблого військовослужбовця намагалися евакуювати. Однак постійний вогневий контроль з боку противника не давав можливості це зробити. Щоб завадити евакуації і подальшій роботі особового складу противник здійснив дистанційне мінування підступів до позиції, а подальша інтенсивність бойових дій призвела до її руйнації та залишення. На момент проведення службового розслідування позиція ВП «ВИНОГРАД» не контролюється ні Збройними Силами України ні противником, але перебуває під ворожим вогневим впливом. Таким чином, через інтенсивність бойових дій, тіло загиблого солдата ОСОБА_5 не було евакуйовано з позиції ВП «ВИНОГРАД», а тому вважається безвісті безвісті зниклим.
Оскільки тіло ОСОБА_5 не було вивезене з території с. Старомайорське Волноваського району Донецької області, видача лікарського свідоцтва чи фельдшерської довідки про його смерть неможлива, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про його смерть.
У зв'язку із відсутністю свідоцтва про смерть сина, заявник не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов'язаними із смертю ОСОБА_1 , зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця, та ін.
Просив оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Добровеличківка Кіровоградської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_3 ), який загинув у с. Старомайорське Волноваського району Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області, померлим з 26.07.2024.
У судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали та просили задовольнити.
Занітересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судові засідання не з'являлись, повідомлялись про час і місце проведення судових засідань в установленому законом порядку.
Представник Міністерство оборони України надав письмові пояснення у справі, в яких звертав увагу на правовий висновок у постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 Великої Палати Верховного Суду, у якому наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, на теперішній час зазначений наказ з 20.03.2025 втратив свою чинність. 20.03.2025 року набув чинність наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади UA14040010180012001, є окупованим з 01.10.2024 по теперішній час, однак суд в своєму правовому висновку не зазначив позиції щодо окупованих територій. Просив за результатами розгляду заяви прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 , Індустріального відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 у судові засідання не з'являлись, причини неявки не повідомили.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 14 липня 2025 року витребувано в Індустріальному відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про наявність актових записів про дітей та дружину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також витребувано з Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинала державний кордон України в будь - якому напрямку за період з 01 січня 2020 року по теперішній час громадянка України ОСОБА_3 , ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно матеріалів цивільної справи у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого просять оголосити померлим, є матір - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 серпня 2025 року залучено до участі у справі за заявою в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Дослідивши письмові докази, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 16.07.1975 року, виданого відділом ЗАГС Добровеличківського району Кіровоградської області.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 12.06.2024 № 166 солдата ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової чатсини НОМЕР_6 від 07 червня 2024 року на посаду номер обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артелерійського взводу роти вогневої підготовик військової частини НОМЕР_3 зараховано до списків особового складу.
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 30.07.2024 року було направлено повідомлення про те, що його син солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артелерійського взводу роти вогневої підготовик військової частини НОМЕР_3 , призваний до лав ЗСУ 20.04.2024, виконував бойове завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через військову агресію російської федерації на лінії зіткнення 2,5 км північно-західніше с. Старомайорське Волноваського району Донецької області з 26.07.2024 рахується безвесті зниклим.
Наказом № 495 від 26.07.2024 року командира військової частини НОМЕР_3 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвесті 26.07.2024 ОСОБА_5 , який перебував в районі виконання завдання на лінії бойового зіткненнязгідно бойового розпорядження командира НОМЕР_4 об ТрО № 1259 дск. від 08.07.2024.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.08.2024 № 641 «Про результати службового розслідування» за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 , номера обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_3 , в рамках ініційованого службового розслідування встановлено, що 25.07.2024, солдат ОСОБА_5 отримав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 №1414дск, заступити на бойове чергування на позицію ВП «ВИНОГРАД» ВОП «ЯМА» РОП1 лісосмуга «ОКЛЕНД» (2,5 км. північно західніше с. Старомайорськ, Волноваського району Донецької області). В першій половині ночі, 26 липня 2024 року розпочалася ротація. Солдат ОСОБА_5 і ще один військовослужбовець рухалися полем, з лісосмуги «РИМ» у напрямку позиції ВП «ВИНОГРАД». Поблизу сільськогосподарського насипу «Малий басейн», близько 01:25 ночі група потрапила під ворожий мінометний обстріл. Ворожий обстріл не припинявся. Одна з мін влучила в окоп, де перебував солдат ОСОБА_5 . Отримані ним поранення виявилися несумісні з життям. Протягом кількох діб тіло загиблого військовослужбовця намагалися евакуювати. Однак постійний вогневий контроль з боку противника не давав можливості це зробити. Щоб завадити евакуації і подальшій роботі особового складу противник здійснив дистанційне мінування підступів до позиції, а подальша інтенсивність бойових дій призвела до її руйнації та залишення. На момент проведення службового розслідування позиція ВП «ВИНОГРАД» не контролюється ні Збройними Силами України, ні противником, але перебуває під ворожим вогневим впливом. Таким чином, через інтенсивність бойових дій, тіло загиблого солдата ОСОБА_5 не було евакуйовано з позиції ВП «ВИНОГРАД», а тому вважається безвісті зниклим. Оскільки вищевказаний військовослужбовець використовував засоби індивідуального захисту - бронежилет і каску, діяв у точній відповідності до вимог законодавства, виконував накази командирів, дотримувався дисципліни та порядку, у діях військовослужбовця неправомірності не встановлено.
31.07.2024 СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України, а саме за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Частина перша статті 46 ЦК України передбачає, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У відповідності до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У постанові від 26 квітня 2023 року в справі № 337/3725/22, та від 29 березня 2023 року в справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), зазначила, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України) (пункт 122 постанови). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (пункт 123 постанови).
Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець зазначив дві норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».
Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обгрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи ( з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених осіб у таких суспільних відносинах.
Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Такі правові висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року № 380/43786 (станом на день ухвалення судового рішення у цій справі) с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади UA14040010180012001, є окупованим з 01.10.2024 по теперішній час.
Станом на час розгляду судом заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від дня його ймовірної загибелі - с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади UA14040010180012001 спливло понад шість місяців.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення її померлою.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно із ст. 47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає доведеним обставини загибелі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уроженця с. Добровеличківка Кіровоградської області, солдата, номер обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , який загинув під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через військову агресію рф.
Оскільки день зникнення безвісти та ймовірної смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є 26 липня 2024 року, суд доходить висновку про оголошення його померлим з цього дня.
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Керуючись Конституцією України, статтями 46-47 Цивільного кодексу України, статтями 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 306, 308, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уроженця с. Добровеличківка Кіровоградської області, солдата, номер обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , який загинув під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через військову агресію рф, померлим: датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уроженця с. Добровеличківка Кіровоградської області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уроженця с. Добровеличківка Кіровоградської області, вважати с. Старомайорське Волноваського району Донецької області.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г.В. Бєсєда
Присяжні І.В. Фадєєва
Д.І. Тимошенко