справа № 208/10019/25
провадження № 2/208/4251/25
(про залишення позовної заяви без розгляду)
25 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі головуючої судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду міста Кам'янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника - адвоката Швеця Михайла Вікторовича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 21.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання, призначене на 25.09.2025, позивач та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі.
Відповідач в судове засідання, призначене на 25.09.2025, не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не подала.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
У статті 174 ЦПК України зазначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин першої, другої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У частинах четвертій, восьмій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення про ордер) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Пунктом 3 Положення про ордер в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку № 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п. 4 Положення про ордер).
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, слідуючи командам системи (п. 6 Положення про ордер).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер).
Ордер містить наступні реквізити ( п. 12 Положення про ордер):
- серію, порядковий номер ордера;
- прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції про те, що в разі коли ордер на надання правової допомоги не містить обов'язкових реквізитів, то він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не має права підпису (ухвали КГС ВС від 02.04.2018 року у справі № 910/11162/17, від 07.08.2018 року у справі № 905/2497/17, від 23.02.2018 року у справі № 13/187, від 16.04.2018 року у справі № 922/1676/15, від 21.05.2018 року у справі № 18/257, від 09.08 2018 року у справі № 916/3266/17, від 12.09.2018 року у справі № 905/2865/17, від 02.05.2018 року у справі № 910/16014/17, від 30.03.2018 року у справі № 908/1843/17).
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 зазначено, що згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Як випливає з матеріалів справи та змісту позовної заяви, вона подана позивачем ОСОБА_1 через представника - адвоката Швеця Михайла Вікторовича і підписана ним.
На підтвердження повноважень щодо представництва інтересів Момота Кирила Миколайовича до матеріалів позовної заяви долучена копія свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності на ім'я Швець Михайло Вікторович та ордер на надання правничої допомоги серія АЕ № 141167 від 01.08.2025.
Одночасно з тим, у вищезазначеному ордері зазначена назва органу, у якому надається правнича допомога - у Дніпровському районному суді міста Кам'янського, тоді як позовна заява підписана і подана представником позивача - адвокатом Швець М.В. до Заводського районного суду міста Кам'янського. Аналогічного змісту ордер на надання правничої допомоги долучений і до заяви про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, поданої до суду через підсистему «Електронний суд» 20.09.2025 року. Інших документів, які б підтвердили повноваження адвоката Швеця М.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Заводському районному суді міста Кам'янського у справі про розірвання шлюбу матеріали справи не містять.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 зазначила, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 60, 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Швеця Михайла Вікторовича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати позивачеві.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення її без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І. А. Подкопаєва