23 вересня 2025 року місто Київ
Справа № 367/8711/24
Провадження № 33/824/1789/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2024 року,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №117206, 24 серпня 2024 року о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом КІА Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою; Київська область, Бучанський район, селище Ворзель, траса М0732км, з ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
19 лютого 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій він просить постанову Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2024 року скасувати та справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з грубим порушенням норм процесуального права. Суд неповно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам подій, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а наявне лише направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що є порушенням інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України, 09 листопада 2015 року №1452/735.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що до нього додається СД-диск з відеозаписом, разом з тим до матеріалів справи такий запис було долучено, таким чином відеозапис не може вважатися доказом відповідно до ст. 251, 256 КУпАП та не повинен братись до уваги, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено що до протоколу долучається відеозапис.
Зауважив, що в матеріалах справи відсутній протокол про порушення п. 19.1 ПДР України ОСОБА_1 , а тому доказів належних підстав для зупинки транспортного засобу в матеріалах справи відсутні, а тому зупинка транспортного засобу є безпідставною.
Вказував, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, не було надано доказів ідентифікації технічного пристрою який було надано працівниками поліції.
В судові засідання по справі які були призначені Київським апеляційним судом на 15 травня 2025 року, 17 липня 2025 року та 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився.
ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи шляхом направлення повісток на адреси можливого місця проживання або перебування які були зазначені як в апеляційній скарзі так і в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме с. Слобожанське, Дніпропетровська область, вул. Героїв України 2, м. Фастів, Київська обл., вул. Небесної Сотні 9/1; м. Гостомель вул. Проскурівська 18 .
Разом з тим, повістки були повернуті до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Таким чином, судом було вжито всі можливі заходи для повідомлення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, та належним чином повідомив про дату та час судового засідання.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Суд надав оцінку доказам та твердженням, які представник подав до суду апеляційної інстанції, та приходить до висновку:
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що він не відмовлявся від проходження огляді на стан алкогольного сп'яніння та було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на відеозаписі працівників патрульної поліції.
Як вбачається з вказаного відеозапису ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився, разом з тим, під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння він не виконував вимог поліцейських щодо проходження огляду, а саме в недостатній кількості видихав повітря в вимірювальний прилад посилаючись на вади здоров'я.
Проте жодних документів які б підтверджували вади зі здоров'ям ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Також поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, де у разі підтвердження вад зі здоров'ям є можливість відібрання біологічних зразків для проведення огляду, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а наявне лише направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що є порушенням інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України, 09 листопада 2015 року №1452/735, за відсутності факту використання технічного засобу акт огляду не є обов'язковим документом, а належним та достатнім доказом у такій ситуації виступає саме направлення на медичний огляд та відповідний висновок медичного закладу.
Отже, відсутність у матеріалах справи акту огляду з технічним засобом не свідчить про порушення встановленого порядку проведення огляду, оскільки у конкретних обставинах справи його складання було неможливим і необов'язковим, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Стосовно доводів апелянта, про неправомірну зупинку працівниками поліції транспортного засобу, слід зазначити, що за певних обставин, це може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №117206 у графі «Технічний засіб відеозапису» зазначено: Motorola VB400 470366, 470359, 470367. Як убачається з матеріалів справи, на оптичному диску, який було долучено до протоколу, містяться відеозаписи, здійснені саме з використанням камер Motorola VB400 з відповідними ідентифікаційними номерами.
Таким чином, працівниками патрульної поліції у протоколі було відображено, що фіксація події правопорушення здійснювалась за допомогою технічних засобів відеозапису Motorola VB400, а у матеріалах справи наявний носій (СD-диск), на який під час направлення протоколу до суду було перенесено відповідні відеозаписи.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не зазначено факту долучення до нього СD-диску з відеозаписом, у зв'язку з чим наданий відеозапис не може визнаватися належним доказом відповідно до ст. 251, 256 КУпАП, є безпідставними. Такий аргумент не відповідає дійсним обставинам, оскільки відсутність прямої вказівки на долучення саме СD-диску пояснюється тим, що на момент складання протоколу відеозаписи перебували безпосередньо на носіях - боді-камерах поліцейських. Перенесення цих записів на окремий технічний носій (СD-диск) здійснювалось вже при направленні матеріалів справи до суду.
Таким чином, факт відсутності у тексті протоколу прямої згадки про СD-диск не впливає на належність і допустимість зазначених відеозаписів як доказів у справі, оскільки у протоколі чітко зазначено технічні засоби відеофіксації, а відеофайли з них фактично долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також суд зауважує, що патрульними поліцейськими були виконанні вимоги статті 266 КУпАП та інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та вірно встановлені ознаки наркотичного сп'яніння.
Також суд зауважує, що за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 спростовані:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №117206, 24 серпня 2024 року о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом КІА Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою; Київська область, Бучанський район, селище Ворзель, траса М0732км, з ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
- відеозаписом з нагрудної камери патрульної поліції.
- направлення ОСОБА_3 на огляд водія транспортного засобу.
- Розпискою.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП.
Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Інші доводи апелянта також задоволенню не підлягають, є особистою думкою захисника та суперечать наявним матеріалам.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, задоволенню не підлягають, оскільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Стрижеус