Справа № 369/1317/25 суддя в І-й інстанції Лисенко В.В.
Провадження № 33/824/4274/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2024 року серії ЕПР 1 №199251, 18 грудня 2024 року, о 07 годині 40 хвилин, за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Мила, вулиця Комарова, 23 Є, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху внаслідок чого не впоралася з керуванням транспортного засобу та скоїла наїзд на транспортний засіб марки «DAFFT XF105.460», д.н.з. НОМЕР_3 та напівпричіп марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_4 . Вказаними діями, водій ОСОБА_2 порушила п.12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, призначити судову автотехнічну та трасологічну експертизи ДТП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, він належним чином не був повідомлений про дату та час судового засідання, що порушило його право на захист, можливості вчасно ознайомитись з матеріалами справи та надати пояснення, заперечення та докази по справі, що призвело до винесення судом необ'єктивного рішення. Суд першої інстанції дослідив висновок експерта №1431/25 від 25 лютого 2025 року, в якому не було поставлене запитання «з якою швидкістю рухалась ОСОБА_2 .?». Крім того, для повного з'ясування обставин ДТП мала бути проведена автотехнічна експертиза та трасологічна експертиза ДТП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що постанову Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року було отримано 22 липня 2025 року.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність іншого учасника ДТП ОСОБА_1 , якого не було повідомлено про розгляд справи. Копію постанови захисник ОСОБА_1 адвокат Панов Л.В. отримав 22 липня 2025 року.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав до її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Як передбачено п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Приймаючи оскаржувану постанову місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні обставини порушення нею п.12.1 Правил дорожнього руху, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про те, що дії водія ОСОБА_2 не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортних засобів.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ставиться в вину порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, оскільки вона керуючи транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху внаслідок чого не впоралася з керуванням транспортного засобу та скоїла наїзд на транспортний засіб марки «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_3 та напівпричіп марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_4 .
Разом із тим, із наявної у матеріалах справи схеми місця ДТП, пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наданих після ДТП, наявного у справі відеозапису події вбачається, що автомобіль марки DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_4 , маючи намір здійснити повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався автомобіль ОСОБА_2 в результаті чого сталось зіткнення.
Відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух. Напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
У відповідності до п. 1.3, 1.4 правил - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У даному випадку, водій транспортного засобу марки «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричіпом марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_4 , при повороті ліворуч, повинен був надати перевагу у русі транспортному засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку.
З огляду на викладене, водій транспортного засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 мала право розраховувати, що на шляху її руху не виїде автомобіль з зустрічної смуги руху і не створить їй жодних перешкод в русі.
В той же час, водій автомобіля «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 не мав права розраховувати, що будь-який транспортний засіб, який рухається в зустрічній смузі руху буде надавати йому дорогу для повороту ліворуч через зустрічну смугу руху.
За таких обставин, водій ОСОБА_1 не мав права виїжджати на зустрічну смугу за наявності на ній інших транспортних засобів, що наближались до місця повороту.
Доводи апеляційної скарги в частині перевищення допустимої швидкості руху водієм автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , а відтак і необхідності проведення експертизи є безпідставними, оскільки обов'язок водія ОСОБА_1 , визначений 10.4 Правил дорожнього руху, а саме, надати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку ніяким чином не залежить від швидкості руху таких транспортних засобів.
Іншими словами водій ОСОБА_1 , зобов'язаний був надати дорогу автомобілю «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 не залежно від швидкості руху останнього.
Посилання апеляційної скарги на швидкість руху автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , в даному випадку може розглядатись виключно в сенсі можливості водія ОСОБА_2 уникнути наслідків протиправних дій, які були вчинені ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебуває в причинному зв'язку з наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, що виключає наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо клопотання про призначення автотехнічної та трасологічної експертизи, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
У даному випадку, з огляду на фактичні обставини справи та наявне у справі відео, на якому зафіксовано подію ДТП та послідовність дій учасників пригоди, оцінка дій останніх на відповідність вимог ПДР не потребують спеціальних знань.
З зазначених підстав апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення та проведення експертизи на стадії апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Матеріали справи не містять доказів, які б доводили вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 245, 280, 294 КУпАП, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 25 вересня 2025 року.
Суддя В.О. Фінагеєв