вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 754/915/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/15970/2025Головуючий у суді першої інстанції - Галась І.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
25 вересня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 22.08.2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
22.08.2025 апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 22.08.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
25.08.2025 матеріали справи витребувано з Деснянського районного суду м. Києва.
09.09.2025 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення виявлених недоліків. Разом з цим роз'яснено, що наслідком не усунення виявлених судом недоліків є відмова у відкритті апеляційного провадження.
Так, підставами для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що апелянту слід було навести до суду поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, зважаючи на те, що апелянту було достеменно відомо про наявність оскаржуваного рішення задовго до подання апеляційної скарги, а також обставини, які унеможливлювали звернення останнього до апеляційного суду з апеляційною скаргою упродовж встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження, з дня його отримання, оскільки наведені до суду причини пропуску строку не були поважними.
24.09.2025 до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що він не проживає за адресою своєї реєстрації, а тому не мав можливості вчасно отримувати поштову кореспонденцію. При цьому вказав, що не користується електронним кабінетом регулярно, тому належним та очікуваним для нього є отримання документів поштовим зв'язком. Зазначив, що рішення суду було ним отримано безпосередньо у суду першої інстанції 28.04.2025.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Як встановлено з матеріалів справи, 15.04.2025 електронний примірник оскаржуваного рішення було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1. у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відтак, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався 16.04.2025 та закінчився 16.05.2025.
В той же час, не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 лише 22.08.2025 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції, визнавши неповажними наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, причини пропуску строку, надав апелянту можливість усунути недоліки, навівши до апеляційного суду інші поважні причини пропуску строку.
Однак, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 15.09.2025, апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Частинами п'ятою та шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно пункту 17 розділу IІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Так, ОСОБА_1 має електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Як вже зазначалося, оскаржуване рішення 15.04.2025 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 у системі «Електронний суд».
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 37 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Наведене вказує на те, що ОСОБА_1 , маючи електронний кабінет у системі «Електронний суд» отримував відповідні відомості про рух справи, а також отримував судові документи, а тому мав можливість реалізувати право на апеляційне оскарження у визначений законодавством процесуальний строк.
Посилання апелянта на нерегулярне користування електронним кабінетом не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки зазначене не є поважною причино пропуску строку на апеляційне оскарження, який складає тридцять днів.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд зобов'язаний запобігати зловживанню учасниками процесу їхніми права та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу).
Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить принцип неприпустимості зловживання правами.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07.07.1989).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не було наведено до апеляційного суду поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 357, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова