вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 355/800/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13435/2025Головуючий у суді першої інстанції - Чехов С.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
25 вересня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Атраковичем Костянтином Олеговичем, на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" звернулося до Баришівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 87357 грн. 27 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 11.06.2020 між ОСОБА_1 та АТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір № 2031068507, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 40 % за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 56668,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором банком було видано кредит відповідачці, що підтверджується випискою по рахунку.
Разом з тим, відповідачка не виконала своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого станом на 21.06.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 87357,27 грн., з яких: 44948,71 грн. - тіло кредиту; 42408,56 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
21.06.2024 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки.
За вказаних обставин, ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", як новий кредитор за вищевказаним договором, звернулося до суду з даним позовом, який просило задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 19.05.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Еліт Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 87357 грн. 27 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн. 00 коп. (а.с. 70-73).
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставин справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що матеріали справи не містять належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 56668,00 грн. в касі банку, як то передбачено умовами кредитного договору № 203106507 та Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України.
Зазначає, що графік погашення заборгованості, що міститься у кредитному договорі, не відповідає розрахунку суми заборгованості, наведеної у позовній заяві.
Також, вказує, що відповідачка не отримувала жодного письмового повідомлення, претензій або вимог від нового кредитора ТОВ "ФК "Еліт Фінанс".
Крім того, оскільки з моменту останнього платежу (січень 2022 року) відповідачці не надходило жодного повідомлення або претензії щодо простроченої заборгованості, наявні підстави для застосовування наслідків спливу строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом відповідно до положень ст.ст. 257-261 ЦК України.
Зазначає, що фактично АТ "ОТП Банк" нав'язав додаткову фінансову послугу (збільшений кредитний ліміт), чи порушив право на вільний вибір та отримання повної інформації про умови договору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які були стягнуті з відповідачки на користь позивача, вказує, що позивач має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (а.с. 81-99).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов є обґрунтованим, а обставини на які посилався позивач, є встановленими та підтвердженими належними доказами.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та обгрунтованими, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема з анкети заяви на отримання кредиту, 10.06.2020 відповідачка ОСОБА_1 звернулась до позичальника, повідомив свої анкетні дані, здобуток, місце роботи та заробіток. Було вказано суму бажаного кредиту 56668,00 грн. Строк надання кредиту 60 місяців, тип кредиту споживчий, суму доходів 7500,00 гривень, суму витрат за місяць 4500,00 гривень.(а.с. 8 зворотна сторона аркуша).
В анкеті - заяві «Позичальника щодо кредитної заборгованості» в якій відповідачка ОСОБА_1 повідомила про спроможність оплачувати по кредитам в АТ «ОТП Банк» 2200,00 грн.(а.с.10 зворотна сторона аркушу).
11.06.2020 між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2031068507, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 40% річних за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 56668,00 гривень. Дата остаточного повернення кредиту 11.06.2025.
Відповідно до п. 3 договору датою надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту.
Як зазначено у п. 4 договору, підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) Банк надав позичальнику у письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів фінансових послуг. 2) Позичальник перед укладенням кредитного договору ознайомлено з інформацією визначеною паспортом споживчого кредиту. необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору 3) Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах: банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору. 4) з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності позичальника та тарифами банку, які є невід'ємною частиною кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті банку ознайомлений та згоден, а також зобов'язується належно та неухильно виконувати, примірники правил кредитування та тарифів в банку отримав. 5) Послуги Банку пов'язані із видачою кредиту отримав у повному обсязі, зауважень щодо якості та обсягу послуг у тому числі послуг надання банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні (а.с.5).
З копії паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) вбачається, що відповідачці було відомо про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація тощо (а.с.7 зворотна сторона-8).
21.06.2024 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 21/06/24, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» приймає належні АТ«ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором (а.с.11-16).
Як вбачається з реєстру боржників №2 від 21.06.2024 до договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024, відповідачка ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників, сума боргу по тілу кредиту становить 44948.71 грн., загальна суму боргу по відсоткам -42408.56 грн., загальна сума боргу 87357.27 грн.(а.с.17-18).
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників №1 від 21.06.2024 за договором факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 фактор ТОВ «Фінансова компанія « Еліт Фінанс» та клієнт АТ«ОТП Банк» уклали акт про те, що на виконання п. 8.3 договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 1. Кількість боржників 12199. Загальна сума заборгованості 216096409,58 грн. (а.с. 19).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №2 від 21.06.2024 за договором факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 ТОВ «Фінансова компанія « Еліт Фінанс» та клієнт АТ«ОТП Банк» уклали акт про те, що на виконання п. 8.3 договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників №2. Кількість боржників 29. Загальна сума заборгованості 5821,25 грн.
Згідно з копією платіжної інструкції за №3073 від 21.06.2024 АТ «ОТП Банк» отримав від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 6050700 грн. 06 коп. згідно договору факторингу 21/06/24 від 21.06.2024.
Згідно з копією платіжної інструкції №3074 від 21.06.2024ї АТ «ОТП Банк» отримав від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 162,99 гривень згідно договору факторингу 21/06/24 від 21.06.2024.
З копії виписки по особовим рахункам з 11.06.2020 по 21.06.2024 вбачається, що відповідачкою були отримані грошові кошти, які використовувались нею, частково повертались кредитодавцю, по дебіту рахунку сума становить 45642 грн., по кредиту рахунку - 45642 грн. (а.с.21-32).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №2031068507 загальний розмір заборгованості за договором станом на дату розрахунку становить 87357,27 грн., у тому числі: 44 948,71 грн. - кредит, 42408,56 грн. - відсотки (а.с.33).
Доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, матеріали справи не містять.
Так, ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором
У відповідності до ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За положеннями ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
За ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ч. З ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За вказаних обставин, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне та своєчасне виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором та/або спростовували наведену у розрахунку позивача суми наявної заборгованості, розмір отриманих та неповернутих кредитних коштів, правильність нарахування та розміру заборгованості за відсотками суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у розмірі 87357 грн. 27 коп.
Посилання апелянта на те, що відповідачка не отримувала жодного письмового повідомлення, претензій або вимог від нового кредитора ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", що, у свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог, колегія суддів відхиляє, адже наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається апелянт, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає безпідставними, адже, як вірно встановив суд першої інстанції, строк остаточного повернення кредиту згідно з умовами кредитного договору становить 11.06.2025, а отже позов подано до суду з дотримання строків, встановлених ст. 257 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не надав доказів перерахування коштів відповідачці, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема виписками з рахунку.
При цьому, самою відповідачкою не заперечується факт отримання нею кредитним коштів.
Також, дослідивши надані позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на складність справи, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про співмірність заявлених позивачем витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, та правомірно стягнув з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн. 00 коп.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обгрутовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться лише до переоцінки доказів та незгоди апелянта з такими висновками, які узгоджуються з вимогами закону і з якими у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
При цьому, апелянтом не наведено жодного доводу, який би потребував додаткового правового аналізу і міг би слугувати підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
При цьому, у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені відповідачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.
Також, слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Атраковичем Костянтином Олеговичем, - залишити без задоволення.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова